Не Парижем єдиним. Франція, яка вона є

Франція — це не лише Париж, як більшість людей вважають. Хоча Париж і вабить туристів своєю легкістю та романтикою, закохує в себе величчю Нотр-Даму, надихає атмосферою Монмартру й нікого не лишає байдужим, але у Франції є ще багато інших родзинок.

Але окрім Парижу, Франції ще є чим похизуватися. Колишня столиця країни— місто Ліон де в чому вражає більше за Париж.

Ліон не поступається затишком та романтичністю, вишуканістю будівель та краде серце туристів неймовірним простором вулиць і бульварів. Розташовано місто на перетині двох рік — Рони і Сони. На правому березі Сони — Старий Ліон з його старовинними кварталами та площами часів Ренесансу: Терро, Беллькур й Круа Русс. У місті є своя Ейфелева Вежа — унікальна конструкція Metallic tower of Fourviere. Значна перевага Ліона перед Парижем — місто не заполонили туристи. Звісно, їх тут вистачає, але, гуляючи містом, Ви відчуваєте розмірність французького життя. Ви побачите побут місцевих мешканців, їх устрій та щоденні звички. Місто має свої секрети.

З вулиць бачимо звичайні будинки зі звичними дверима. Але це лише на перший погляд. Насправді в Ліоні багато будівель мають потаємні під`їзди. Погодьтесь, дуже цікаво? Вони будувались для купців, яким потрібно було швидко перебігати між магазинами на різних вулицях. Вхідні двері в таких будівлях ведуть у внутрішній дворик і на сусідню вулицю, виглядає як лабіринти із переходами, тунелями та круговими сходам. Через це легко загубитися. Наразі відкритих для туристів тунелів небагато, а вхід до них прикрашають голови левів.

Франція — дуже неоднорідна. Країна поділяється на регіони та провінції, які сильно відрізняються одне від одної. У південно-західній частині держави є місто Бордо — портове місто вина й величезних виноградників. Порівнювати його з Парижем або Ліоном — марно. Помітних спільних рис, окрім мови населення, майже немає. Хоча французька тут із своєрідним діалектом.

Впродовж 300 років містом керували англійці, тому англійська стриманість і манери сильно вплинули на місцевий спосіб життя. Темп життя в Бордо розмірний і повільний. Усе робиться без поспіху й багато часу приділяється їжі. Місто розташоване в 30 км від Атлантичного океану та біля найбільшого соснового лісу Європи. Для усіх любителів природи — це справжній рай. Увесь історичний центр міста внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більш того, тут знаходиться найдовша пішохідна вулиця Європи — Сент-Катрін.

Французьке місто, що знаходиться по діагоналі від Бордо — казковий Страсбург. Це неймовірно затишне місто на кордоні з Німеччиною є центром французького регіону Ельзас. Близькість до Німеччини сильно вплинула на архітектуру Страсбурга. Навіть назва міста походить з німецької мови й перекладається як «місто при дорозі». На вулицях, крім французької мови, можна почути німецьку, бо тут проживає і працює безліч громадян або вихідців із сусідньої Німеччини.

Страсбург має важливе значення для політики ЄС. Він є одним із трьох міст світу, де розміщені штаб-квартири міжнародних організацій: Ради Європи, Європейського суду з прав людини, Міжнародного Інституту з прав людини, Європейського Парламенту, Європейського наукового Фонду. Через це разом з атмосферою казковості тут панує діловитість.

Ні для кого не секрет, що французькі вина вважаються одними з кращих у світі. Така репутація — справа не одного року. Якість вин забезпечується не лише совістю виробників, але й на законодавчому рівні. Ще з 1415 року Карл IV своїм указом заборонив змішувати вина. Цей закон актуальний і сьогодні. У Франції існує спеціальний орган — Національний інститут походження та якості, який контролює якість вина, регламентує технологію його виробництва та охорону індивідуальності. Він підпорядковується Французькому уряду і є частиною Міністерства сільського господарства Франції.

Державне регулювання продукції почалося із закону від 1 серпня 1905 року, згідно з яким держава визначала офіційні кордони територій, на яких має вестись виробництво. Це стосується не лише вина. Наприклад, шампанським може називатися лише той продукт, який був вироблений на території провінції Шампань. Окрім територіальної приналежності, необхідно чітко дотримуватись визначених правил при виготовленні, а саме: використовувати лише чітко визначені сорти винограду та чітко визначену технологію виноробства. У випадку недотримання будь-якого із правил — кінцевий продукт називають «ігристим вином», а не «шампанським». Така сама ситуація з виробництвом коньяку. Лише продукт, вироблений на території провінції Жонзак, має право називатися «коньяком». Зазвичай, все інше називають «бренді».

Ще одним символом Франції вважають круасан. Він є одним із переліку суто французьких виробів, таких як хліб з хрусткою скоринкою, багет, печиво «макарон», тістечка «еклер» або «Пари-Брест», які спокушають гурманів всього світу. Дбайливе ставлення французів до власної самобутності є секретом того, чому Францію так шанують у світі.

Французи відрізняються особливим патріотизмом та любов’ю до своєї Батьківщини. Вони пишаються своєю мовою та відкрито нехтують загальносвітовим визнанням англійської. Ні для кого не секрет, що мешканці Франції лише в крайньому разі стануть відповідати Вам англійською, навіть якщо зрозуміють.

Франція — країна, що надихала Моне на експерименти з кольором, Тулуза Лотрека — на зображення вразливих місць паризької суспільства, а Дебусі — на створення вишуканих і туманних гармоній у своїй музиці. Варто лише трошки відкрити їй своє серце й вона назавжди закохає Вас у себе.

Анастасія Шепєлєва