Ніч асоціюється зі спокоєм і тишею, хіба що писк гальм машин, що мчать містом, може її порушити. Нічні ліхтарі не завжди освітлюють шлях і в цьому є щось особливе для туриста. Практично навпомацки кудись іти, досліджувати старовинні вулиці. І найголовніше тут – не запам‘ятовувати шлях, а просто йти, куди несуть ноги.


Ніч – особлива пора для незапланованих прогулянок. І в цьому увесь смак!

Хіба не так?

Особисто я страшенно обожнюю міста вночі – вночі все відкривається зовсім по-іншому. Здавалося б, те, що ви не можете роздивитися вдень, коли достатньо світла, ви невідворотно оціните  вночі. У цьому феєрія ночі. Забути про транспорт, забути про час, забути про все і просто йти і жити. Як красиво живе Берлін уночі, а як дихає Дубай, чи шепоче Париж – насолода, щоб описати яку не вистачить жодного фахового словника. Вірю, що прихильників нічних прогулянок є чимало. Утім, є і ті, хто подорожуючи до якогось міста вночі хоче побачити зовсім інші його барви.

А чи бачили ви, як красиво уночі живе Берлін? Молодь по суті «захоплює» місто: пісні під гітару в парках, шум від трансляцій футбольних матчів або просто палкі розмови на вулиці. Схоже і в Києві. Окрім дозвілля просто неба, у нас є багато клубів і там ніколи не бракує іноземних туристів. Але часто трапляється так, що відпочинок в українських клубах завершується зовсім непередбачувано.

Наприклад, якщо говорити про київські розважальні точки, то лише восени поліцейські викрили три кальянних, де грабували іноземців. Як? Українські дівчата реєструвалися на сайтах знайомств і там знаходили туристів, що приїжджали до України з різними цілями. А потім заманювали їх до кількох нічних закладів, де на туристів уже чекали «свої люди». Вони завищували ціни в чеках, а коли клієнти відмовлялися їх оплачувати, починали бити, допоки ті не віддавали все, що мають.

Нічний туризм в я Україні, як в багатьох інших країнах не обходиться без ексцесів визнають поліцейські. Але тих, хто став героєм таких афер, попереджають не замовчувати і звертатися до поліції. У цій «нічній» історії не варто забувати й про міста, в яких прийнято рано засинати або пізно вставати. Наприклад, норвежці вважають за краще обідати в 11 ранку, а вечеряти о 3 годині дня. Також о 8 або 9 вечора обов’язковою є так звана «вечірня їжа», яка включає вафлі або булочку з чаєм. А от наприклад, мадридці переконані, що сніданок вдома – доля бідняків, тому з 10:00 всі кафе в містах переповнені місцевими жителями. На це теж слід зважати, якщо для вас важливе нічне життя міста.

А ось найцікавіше відбувається у містах за полярним колом. Рейк’явік – столиці Ісландії і за сумісництвом місто, яке прагне, щоб його досліджували. Для цього тут усе є. Влітку – білі ночі. Взимку – північне сяйво, яке можна спостерігати навіть у добре освітленому Рейк’явіку. Найкраще місце для полювання за Авророю Бореаліс – Старий порт і мис Гротта. Саме по собі місто розташоване в мальовничому місці, оточене горами й океаном.

Щоб стати ближче до природи, досить вийти на набережну в гарну погоду. Досвідчені туристи застерігають: не шукайте нічого цікавого в спальних районах – там тільки бетонні блоки багатоповерхівок, приватні будинки і тиша. А ще радять – не намагайтеся шукати шедеври в рейкьявікських художніх галереях – вони розраховані на відвідувачів з альтернативними смаками.

Тож вирушайте в найбільш веселе і велелюдне місце – на площу Ойстурветлі перед парламентом, де можна розвалитися на травичці з книжкою або поспілкуватися з молоддю. При чому робити це можна, як удень, так і вночі. Попри те, якою б не була погода, туристів ніколи не бракує!

Святослав Родюк