Одеса – давнє місто, одне з найкрасивіших в Україні. Прекрасна архітектура та історичні пам’ятки – причин навідатися до міста безліч. Навіть деякі одеські вулиці з часом стали вважатися визначними пам’ятками. Тож, зазирнемо у світ цього легендарного українського міста!
Дерибасівська
На Дерибасівській погода, може, і не завжди сонячна, але атмосфера чудова 365 днів на рік. Це – місце, яке неможливо обійти стороною, опинившись в Одесі. Найчастіше саме з Дерибасівської починають свою подорож гості міста, адже легендарна вулиця на слуху у всіх.
Мало хто не чув про Дерибасівську з колоритних одеських анекдотів чи з пісень, тому всі їдуть сюди за незвичайними враженнями. Сьогодні вулиця осучаснена й гуляють тут здебільшого туристи, а не місцеві, тому налаштовуватися перед відвідинами потрібно на шум і веселощі центральної вулиці, а в пошуках характерного неповторного колориту доведеться заглянути в більш затишні куточки.
Дерибасівська сьогодні практично повністю пішохідна, що робить її ідеальним місцем для неспішних прогулянок. Подивитися тут є на що: невеликі затишні кав’ярні, численні магазини, тінисті сквери, цікаві пам’ятники, фонтани та й самі будинки, вік яких часто більший за століття.
Потьомкінські сходи
Одеса, безсумнівно – перлина біля моря. Однак, були часи, коли підійти безпосередньо до моря, гуляючи містом, було завданням не з легких. Круті морські береги не давали можливості так просто спуститися до води. Однак, ситуація змінилася в першій половині 19 століття: на початку 40-х років побудували величезні сходи із 200 сходинок (на сьогодні залишилося 192); в наші дні сходи сполучають Приморський бульвар з однойменною вулицею. Романтична деталь: у часи будівництва сходів Приморської вулиці ще не існувало, тож спуск вів практично до прибережних хвиль.
З найвищої точки відкриваються невимовної краси краєвиди на море і порт. Дизайн сходів, до речі, досить нетривіальний – ширина верхніх щаблів значно вужча, ніж ширини нижніх. Це створює візуальну ілюзію: якщо подивитися з верхнього майданчика, сходинки виглядають абсолютно рівними між собою, а якщо дивитися знизу – сильне звуження сходів справляє хибне враження про висоту споруди.
Оперний театр
Однією з найбільш знаменитих будівель в Одесі є Оперний театр. Будівля привертає увагу розкішним зовнішнім виглядом, а інтер’єр лише закріплює це враження. У такому храмі мистецтва живуть й творять відповідні таланти.
Головна зала зустрічає відвідувачів пишністю – майстерна скульптура, вкрита найтоншою позолотою, м’який оксамит крісел, шерех портьєр, блиск кришталю на люстрах. Потрапити до Оперного театру неодмінно варто не тільки як до музею, а й як до обителі великого мистецтва. Під час дійства театр оживає й перетворюється з мармурового монументу на дихаючу істоту, його серцебиття відгукується гуркотом оркестру й у голосах виконавців.
Наповнюється життям не тільки сцена, але і зал для глядачів, холи театру – дами виходять у світ в кращих традиціях, хизуючись вечірніми сукнями і хитромудрими зачісками, всюди розноситься пахощі квітів. Це – розпал театрального сезону у всій красі!
Воронцовський маяк
Наближаючись до Одеси морським шляхом, мимоволі вдивляєшся в берегову лінію в пошуках найважливішого орієнтиру для всіх моряків – маяка. Жодне портове місто не обійдеться без нього, а в Одесі маяків і взагалі кілька. Найвідоміший з них – Воронцовський.
Класична 27-метрова біла башта, яку видно за багато миль; світло маяка зустрічає моряків, вказуючи на те, що дім вже близько. У всі часи маяки символізували романтику й загадковість. Так і навколо Воронцовського маяка – морського стража міста – ходить чимало таємничих оповідань.
Воронцовський маяк щодня приваблює безліч туристів. Особливий ажіотаж пов’язаний з тим, що до недавнього часу цей стратегічний об’єкт був закритим для сторонніх людей, і лише кілька років тому всім охочим стало дозволено пройти вузькою стежкою маяка й відчути свіжість морського вітру.
Одеський музей О. Пушкіна
Всім прихильникам творчості О. Пушкіна, під час перебування в Одесі, варто відвідати цей музей.
Будівля розташована в колишньому готелі, на вулиці, названій іменем легендарного літератора.
Поруч знаходиться пам’ятник поетові. Ця будівля під номером 13 стала притулком Олександра Сергійовича під час перебування в Одесі в 1823 році в рамках подорожі півднем імперії. 
Один з номерів цього готелю став місцем народження безлічі віршів Пушкіна, кількох розділів «Євгенія Онєгіна», поеми «Цигани» і завершення «Бахчисарайського фонтану».
На жаль, в якому саме номері цілий місяць жив і творив Пушкін, після стількох років вже дізнатися неможливо. Однак, вигляд будівлі й досі доволі точно передає атмосферу й тенденції того часу, стиль і характерні риси інтер’єрів.
В музеї зокрема представлені особливо цінні ранні видання творів поета, копії його рукописів, малюнків, листів. Крім того, там експонуються численні картини й гравюри з зображенням Одеси тих часів, коли нею ще в роки першої половини 19 століття прогулювався відомий поет.
Міський сад
Прогулюючись історичним центром Одеси, ви просто не зможете обійти стороною Міський сад. Це невеличкий затишний парк, розташований практично на Дерибасівській, який привносить в метушню міста нотки гармонії та спокою.
Сьогодні сад виглядає сучасним й упорядкованим, проте його вік насправді не на багато менший за вік самої Одеси.
Від заснування Міський сад довгі роки називався Дерибасівській, не через сусідство з центральною вулицею, а за іменем першого власника – Фелікса де Рибаса. Приватним парк був недовго, й уже на початку 19 століття був подарований місту. З того часу цей зелений острівець став улюбленим місцем відпочинку мешканців і гостей міста.
Георгієва Ольга
