Чигирин – невеличке містечко Черкаської області, однак ХVІІ століття закарбувало його в українській історії. Сьогодні місто активно розвивається у туристичному напрямі і є одним з найбільш популярних місць Черкащини.


Це місто мало велику популярністю в усі часи. Чигирин неодноразово згадували у письмових джерелах ХVІ століття; наприклад, у травні 1589 р. польський король Сигізмунд ІІІ дозволив черкаському старості Олександру Вишневецькому закласти місто і звести замок на пустому урочищі, яке називали Чигирин. Тоді ж було визначено права і обов’язки міщан, їх прибутки, встановлено межі міста. А уже у 1592 році містечко отримало Магдебурзьке право, що робило жителів міста незалежними від старостинської адміністрації, надавало право мати свій суд і свою раду, яка вирішувала справи міського життя. А уже в ХVІІ Чигирин став столицею козацької держави – Гетьманщини.

Замкова гора

Замкова гора – частина Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», до нього також входять реконструйований бастіон Дорошенка, пам’ятник Тарасу Шевченку, який не раз відвідував Чигирин, і пам’ятник Богдану Хмельницькому. Саме завдяки останньому гора носить назву Богданівська.

Чигиринська гора в стала свідком багатьох історичних подій. Біля гори Северин Наливайко з військом розгромив майже 100 000-ну турецьку армію, відома чигиринська облога 1677–1678 років. Саме тут Богдан Хмельницький отримав перемогу у битві над польським королем.

І, як годиться кожній історичній пам’ятці, має свою таємничу легенду. Під час довгої облоги у фортеці Хмельницького у козаків виникали проблеми: вода закінчувалася, згодом почала гинути худоба, а за нею люди. Та раптом із землі почало бити джерело, яке й врятувало козацьке військо від неминучої загибелі. Джерело збереглося й до сьогодні.

Бастіон Дорошенка

Бастіон був одним із елементів фортечного комплексу на Замковій горі, став основним опорним пунктом під час чигиринської облоги у 1677-1678 роках. Завдяки цій споруді козацьке 15-тисячне військо змогло протистояти 220-тисячній армії турків.

У 1989-1990 роках чигиринські науковці разом з групою колег з Інституту археології НАН України провели в Чигирині розкопки. Саме тоді на Богдановій горі й були знайдені залишки бастіону Дорошенка. У 2017 р. в Чигирині знайдено поховання з 200 черепів, приблизно ХVІІ століття. Припускають, що це були голови захисників Бастіону Дорошенка.

Музей Богдана Хмельницького

Музей відкритий наприкінці минулого століття, у 1995 році. Експозиція музею пов’язана безпосередньо з постаттю Богдана Хмельницького: його життя, політична діяльність – гетьманування, дипломатія, управління державою.

Сучасну експозицію було оформлено в 2006 році. Музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів. Серед них – унікальна археологічна колекція речей XVII ст., козацька зброя та спорядження XVII- XVIIІ ст., нумізматика XVII ст., твори українського мистецтва на козацьку тематику.

Резиденція Богдана Хмельницького

Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького» в Чигирині побудували у XXI столітті на тому самому місці, де в середині XVII століття була розташована укріплена резиденція відомого гетьмана.

Оригінальна будівля була зруйнована турками 1678 року під час нищення Чигирина, крім того, науковці не знайшли жодного зображення резиденції Хмельницького. Аналогами для відтворення споруди стали окремі муровані будинки козацької старшини Лівобережної України від XVII століття. Увесь комплекс резиденції Богдана Хмельницького обнесено оборонними стінами з захисними баштами та бійницями. А всередині розташовані інші споруди, такі як храм або військова скарбниця.

У резиденції зберігається велика кількість реліквій і музейних експонатів. Тут можна побачити колекцію козацької зброї, одягу і амуніції, познайомитися з побутом і традиціями того часу.

Місто-привид Орбіта – недобудована чигиринська АЕС

Не лише козацьке минуле у Чигирина. За часів СРСР тут мали побудувати атомну електростанцію: 1970 року розпочалося будівництво Чигиринської АЕС, а також поруч Орбіти – міста енергетиків на 20 тис. осіб. Проте у 1980-х проект заморозили, а після аварії на Чорнобильській АЕС взагалі скасували.

Сьогодні місто більше нагадує привида. Замість веселого сміху дітей і 20-тисячного населення, тут проживає 160 людей – загалом пенсіонери, яким немає куди податися. Більшість споруд перебувають в аварійному стані, а опалення та світло є лише в декількох будинках, «ловить» один оператор мобільного зв’язку, дістає інтернет і вмикається декілька телевізійних каналів. Серед розваг – маленька крамниця, єдина на все місто, та старий дитячий майданчик.

Про недобудовану АЕС нагадує хіба, що височенна цегляна труба недобудованого реактора. Її важко не помітити за кілька кілометрів.

Отож, якщо ви досі не маєте планів на вихідні, не зволікайте – відвідайте історичний центр Черкащини.

Аліна Думанецька