Неважливо, яким ти будеш, коли вперше приїдеш до Англії, – молодим чи старим, у гуморі чи без нього, самотнім чи одруженим. Ця велика країна має місця і для спокою, і для розваг. Одне з дивовижних «тихих» місць – Брайтон.


Здається, що якби інший світ був на Землі, він був би у Великій Британії. Чому? Бо британці люблять показувати те, що вони інакші. Вони не вважають за потрібне змінювати щось своє, автентичне. І правосторонній рух замість лівостороннього, фунт стерлінгів замість євро – це квіточки. Монархія, хоч і часткова, показує іншу природу британців – лицарську, аристократичну, що проявляє себе крізь віки. Наприклад, ніхто з британців не скаржиться на те, що платить податки на утримання королеви та її сім’ї. «Це наш обов’язок, – каже вчитель англійської Себастьян, – і ми пишаємося, що в нас є королева. І Букингемський палац. Це традиція, ми завжди маємо служити їй». Ще одна традиція – британський гумор. Лише у цій країні стара бабця може заговорити з тобою про секрети негоди, хоча й бачить уперше. Хлопці тут прямо на вулицях знайомляться з дівчатами, про що в нас забули одразу по появі вільного доступу до інтернету. Такі дива трапляються, але місце їм не у великому місті. Тому не розповідатимемо про Лондон. Ліпше про те, де пахне океаном, рибою та спокоєм – місто Брайтон.

Від Вільгельма Завойовника до Георга IV, від садиби Брайтеля до Брайтона

Перша офіційна згадка про існування міста з’явилася у «Книзі страшного суду», яку створили за наказом Вільгельма Завойовника, нормандського короля Англії. Це був такий собі перепис населення у 1085–1086 роках. В історії Британії починає фігурувати назва селища Bristelmestune. Етимологія цієї назви проста: вона означає «садиба Брайтеля». Трансформація в сучасне «Брайтон» відбулася аж на початку XIX століття.

У червні 1514 року це селище зазнало чималого лиха: під час війни між Англією та Францією його було вщент спалено. Цілими залишилися лише частина церкви Святого Миколая та декілька міських будівель, які отримали назву «лінії».(The Lanes). Та брайтонцям вдалося реабілітуватися. Після програшу у війні французький король Карл Другий накивав п’ятами саме через їхні землі. І досі на честь цієї події щороку проводять гонки яхт під назвою «Королівська втеча» (The Royal Escape).

Згодом відбулося майже казкове раптове перевтілення рибальського селища на найкращий курорт Англії. Впродовж 1730-их років доктор Річард Рассел Льюїс прописував лікування морською водою в Брайтоні своїм пацієнтам, радив пити та приймати з неї ванни. Через таку кількість людей і фінансів, що «припливали» до міста, воно перетворилося, як Попелюшка на принцесу, із занедбаного на доглянуте та вишукане. Тому не дивно, що в місто закохався 21-річний Георг IV, король Англії. Він проводив у Брайтоні багато часу та побудував там Королівський павільйон – свою приморську резиденцію. Саме в ній під час Другої Світової війни розміщувався шпиталь.

Місця, які варто побачити в Брайтоні

[nggallery id=4]

Королівський павільйон

Звичайно, треба відвідати Королівський павільйон, що є найвідомішим місцем у Брайтоні. Це один із найкращих палаців Європи, що 1995-го виборов звання «Архітектурної пам’ятки року». Індійський стиль в архітектурі, специфічний інтер’єр будівлі, від якого так і пашіє Сходом, формують незабутні враження від споглядання. До того ж приморська резиденція купається в розкоші. Наприклад, у Музичній залі стеля оздоблена 26 тисячами морських раковин і люстрою з дев’ятьма канделябрами в формі лотоса. Вартість білету до королівської резиденції – сім фунтів (84 грн).

Clock Tower (Башта-годинник)

Однією з головних вулиць Брайтону є Queens Road (Дорога королеви), що починається від залізничного вокзалу та простягається аж до океану. На цьому шляху знаходиться друга пам’ятка міста – Clock Tower. Ця башта була збудована у 1888 році на честь золотого ювілею королеви Вікторії. На величному годиннику зображені портрети королеви, принца Альберта, їхнього сина – майбутнього короля Едварда VII – та його дружини. Крім цього, під Клок Тауером часто збираються місцеві музиканти-рокери, що грають для всіх охочих послухати.

Церкви й інші релігійні будівлі

Коли перебуваєш у місті, важко не помітити особливу красу церков і здивуватися їхній кількості. Найстарішою будівлею в Брайтоні є церква святої Хелени, датою народження якої вважається XI століття. Цікаво те, що ця старезна будівля досі знаходиться у вжитку. У ній збереглося безліч старовинних настінних розписів.

Другою за віком, але не за красою, є церква святого Петра. Ця будівля з запаморочливими вежами та захопливим інтер’єром є пам’яткою готичного стилю епохи Відродження. Вона була збудована десь у 1824–1828 роках сером Чарльзом Баррі, що згодом став автором дизайну Британського парламенту.

Одна з найкрасивіших синагог у Європі також розташована в Брайтоні. Томас Лейнсон збудував її ще в 1874 році. Й досі її романський фасад і галереї на мармурових колонах з картинами Старого заповіту змушують затамовувати подих.

Брайтонський пірс (Brighton Pier)

Ще дев’ять років тому британське місто коло океану було відоме й завдяки двом своїм пірсам – Західному та Брайтонському. На жаль, у двобої з пожежою у 2003 році перший програв. Тому його вцілілі залишки можна побачити в океані й досі. Уже кілька років затверджений проект його відновлення, але дата початку і кінця реконструкції лишається невідомою.

Натомість Брайтонський пірс відомий як найбільший парк розваг на південному узбережжі Великобританії.

«Хворий на морську хворобу пончик» (Seasick Doughnut)

Посеред брайтонського пляжу стоїть велика скульптура, яка офіційно має назву «Великий зелений бублик». У народі його величають «Пончиком, котрий хворіє на морську хворобу». Цю цікавинку подарував місту мер Неаполя. Відтоді коло неї не вщухають суперечки прихильників і противників пончиків.

Брайтон Марина

Якщо ж вам набридне милуватися принадами центру міста, варто з’їздити до району Марина. Таку подорож можна влаштувати на двохярусному автобусі (48 грн за квитки туди й назад), або ж на велосипеді, оренда якого обійдеться в 5 фунтів за три години (60 грн). Брайтон Марина – один з найелітніших районів міста, побудований у морі на гідротехнічних спорудах. Родзинкою цього місця є величезна пристань для яхт, які можна споглядати годинами.

Британський картопляний бум і його альтернативи

Британська кухня – це особлива історія. Є люди, які її відверто ненавидять. Є й інші, котрі закохані в її простоту. Наприклад, сніданки в «Макдоналдс» в Брайтоні подають із консервованими в томатному соусі бобами та яєшнею. Навіть фаст-фуд мережа намагається підтримувати імідж традиційного «повного» англійського сніданку, що, крім вже названих інгредієнтів, містить сосиски, помідори, гриби, шматочки бекону та тости з маслом. Якщо ж для вашого сніданку такої кількості їжі забагато, можете обмежитися тостами з м’ясом, маслом або джемом. Без них не обійдеться жоден ваш сніданок в Англії. А також британці обожнюють картоплю. Тому запіканку з неї чи пюре можна зустріти чи не в кожному меню.

Fish & Chips – невід’ємна частина англійської кухні. Це страва, що складається з риби, обсмаженої у фритюрі, та великих скибок картоплі фрі. Традиційно для приготування фіш енд чіпс використовують тріску, пікшу, камбалу або іншу білу рибу. Звісно, цей основний інгрідієнт має бути свіжим і ледве не щойно спійманим. Рибальске минуле Брайтона також наклало особливий відбиток на культуру споживання  рибних страв. Фіш енд чіпс тут їдять на кожному кроці: на вулиці, купуючи його в одноіменних фастфудах, що, як гриби, розкидані в місті, або в пабах, запиваючи темним англійським елем, або в дорогих ресторанах, або ж удома. Ця страва вважається своєрідним енергетиком – англійці люблять їсти рибу з картоплею в п’ятницю або ж суботу перед бурхливими ночами, щоб отримати достатню кількість енергії для активного відпочинку в клубах, на нічних прогулянках тощо. Порція фіш енд чіпс у місцевому фаст-фуді обійдеться вам у 5–6 фунтів (60–70 грн).

Ще одна традиційна страва британської кухні – йоркширський пудинг. Його секрет знову-таки полягає у простоті приготування. Колись , готуючи недільний обід, кухарі помітили, що з жиру, який капав із ростбіфу на піддон, можна приготувати пудинг. Так і народився рецепт «Пудингу, який капає», що потім став йоркширським. Подають його з ростбіфом та підливою.

Крім традиційної кухні, у Брайтоні можна скуштувати безліч інших популярних. Найдешевшим обідом вважається трапеза в китайському кафе: тут за 5 фунтів (60 грн) можна отримати закуску й основну страву велетенських розмірів, а до них ще й напій. Помірно-дорогим стане обід в італійському ресторанчику. Якщо ж їсти особливо не хочеться, можна просто сходити до кав’ярні Starbucks або Costa на каву з сендвічем.

Не забудьте зробити

«Ми часто радимо людям, що їдуть до Британії вперше, обирати саме Брайтон, – повідомляє експерт, працівниця туристичної компанії Pilot Тетяна, – через те, що ціни на проживання та навчання там дешевші, ніж у Лондоні. Та й узагалі звикнути та не розгубитися в маленькому місті набагато легше, ніж у великому».

Далі – декілька конкретних практичних порад для тих, хто збирається відвідати місто:

  • Більше гуляйте пішки. Ви збережете 16 фунтів на тиждень (128 грн, вартість тижневого квитка на автобус) й отримаєте особливе відчуття європейця. Це допоможе вам покращити не тільки фізичну форму, а й самопочуття;
  • За нагоди подорожуйте до сусідніх маленьких міст. Це обійдеться недорого, а в них часто-густо є більше принад, якими варто помилуватися, ніж у центральних містах;
  • Не бійтеся знайомитися з людьми на вулицях. Корінні брайтонці люблять розпитувати, як ваші справи та настрій. Будьте привітнішими: це допоможе не тільки потренувати мовні навички, а й відчути частиною британського суспільства;
  • Обов’язково хоч раз повечеряйте коло океану, милуючись заходом сонця;
  • Сходіть до брайтонських клубів. Улітку тут багато людей не тільки із Брайтону, а й з інших країн. Вони приїжджають підтягнути свій рівень англійської. Тому компанія на танцях може сформуватися цікава.

Відпочивайте та поринайте у вир англійського життя. Воно того варте!

Анастасія Асєєва