Прибалтика для тіла і душі

Прибалтика — чудовий варіант для українського туриста. Плюси її очевидні: їхати недалеко, схожий клімат та менталітети, помірні ціни, доброзичливе ставлення прибалтів до українців.

Дістатися можна автобусом, потягом, літаком або власними силами. Проте якщо Ви їхатимете своїм автомобілем, майте на увазі: на кордоні з Литвою можна простояти багато годин. Проте за декілька годин після проходження кордону Ви вже будете у Вільнюсі.

Вільнюс

Старе місто Вільнюс — одне з найбільших за територією Старих міст в Європі. Серце литовської столиці — Ратушна й Кафедральна площі та Костел святої Анни.

Суттєвою проблемою може стати паркування: стоянка у центрі платна і коштує досить дорого. Висока ціна зумовлена прагненням місцевої влади зменшити кількість автомобілів у центрі міста. Проте це хороший привід залишити автівку біля готелю і більше гуляти пішки.

Вас дійсно вразить Костел Святої Анни. Ця будівля, зведена у 1451 році й виконана у стилі пізньої готики, постає перед відвідувачами надзвичайно могутньою, але разом з цим тендітною і граціозною.

Кафедральна площа — напевне, найвідоміша точка у місці. Звідси стартують більшість екскурсій, тут призначають побачення, а ще саме звідси починалася розбудова міста.

Головна площа міста — традиційне місце для пам’ятника його засновнику. У Вільнюсі цієї традиції дотримались: бронзовий князь Гедимін стоїть на високому постаменті у компанії свого коня.

З настанням ночі повертатися у готель не обов’язково. Нічний Вільнюс — надзвичайно романтичне місто. Трохи нагадує наш рідний Львів: велика кількість аутентичних закладів, вулична музика, вузькі вулички та відчуття абсолютного затишку скрізь.

Рига

Це наступний обов’язковий пункт подорожі Прибалтикою. Для туристів, звісно, найцікавішою є стара Рига. Це історичний центр міста, де розташовані давні пам’ятки, магазини, готелі та безліч невеликих кафе.

Найбільша будівля старої Риги — лютеранська церква Святого Петра. Колись це була головна церковна споруда середньовічної Риги. Тут також діяла одна з найстаріших шкіл міста.

Рига — напрочуд фотогенічне місто. Тут хочеться фотографувати буквально усе: старовинні будинки вздовж проспекту Брівібас, церкви та фасади будівель.

Поруч з пам’ятником бременським музикантам знаходиться ще одне цікаве місце, яке варто відвідати: кафе Pelmeni XL. Цікаве воно дійсно незвичайними стравами: до прикладу, там можна спробувати смажені пельмені з шоколадним соусом.

Майже усі кафе в Ризі варті уваги, проте далеко не у всіх з них можна знайти меню англійською чи російською мовами. І це часом створює певні труднощі, проте Ви завжди можете попросити співробітників кафе перекласти Вам незрозумілі моменти. Майже половина населення міста вважають російську рідною мовою. Навіть етнічні латвійці, які складають відносну більшість жителів Риги, зазвичай знають російську на дуже хорошому рівні. Винятки іноді зустрічаються серед молоді, але з ними можна вільно поговорити англійською. Загалом латвійська столиця — дуже багатомовне місто. На касі в магазині можна почути, як касир спритно переходить з латвійської на російську, а з російської на англійську. Тому подорож до Риги не викличе у Вас особливих труднощів у лінгвістичному плані.

Розташовану у самому центрі старого міста Домську Площу часто називають серцем Риги, а величну будівлю Домського Собору — однією з головних визначних пам’яток столиці Латвії.

Будівництво Домського собору почалося через 10 років після заснування міста, у 1211 році. До цього часу городянами був закладений Собор Святого Петра, і єпископ Альберт, батько Риги, вирішив звести ще більш грандіозну споруду. Будівництво тривало понад 50 років, і Альберту так і не судилося побачити своє дітище завершеним, проте його останки спочивають всередині собору.

Головна визначна пам’ятка собору — один з найбільших музичних органів у світі висотою з дев’ятиповерховий будинок.

Юрмала

Інше відоме місто Латвії, варте Вашої уваги, — затишна Юрмала. Юрмала — це 24 км піщаного пляжу, білосніжні дюни, фестивалі та дачі-дачі-дачі. Сюди приїжджають за спокоєм і тишею. Можна дивитися на сосни, гуляти по піску, ніжитися на сонці та кататися на велосипеді. Вечорами завжди добре вийти до моря та помилуватися заходом сонця.

Туристів тут менше, ніж у Ризі, а помірний клімат той самий. Поглянути на бурхливу морську стихію, відшукати крихітні шматочки бурштину на березі та смачно поїсти — причин для поїздки в Юрмалу в будь-який час року сила-силенна.

Вулиця Йомас — головна вулиця міста, такий собі Хрещатик. Вона повністю пішохідна, навіть на велосипедах їздити заборонено. Тут шумно і дуже туристично. Тому у пошуках чогось спокійнішого радимо звернути на паралельну вулицю Юрас: тут можна побачити майже усі архітектурні стилі, характерні для Юрмали, від класицизму до ризького югендстилю. На тлі цієї еклектики вигідно вирізняється дачний комплекс Крістапа та Августи Морберг. Це дерев’яний замок у стилі неоготики, оббитий залізом синього кольору.

Пляжі в Юрмалі — просто мрія. По-перше, вони безкоштовні. По-друге, чисті. Пляжі в Майорі, Булдури, Дзінтарі і Яункемери часто отримують «Блакитний прапор». Ця нагорода — сертифікат якості та безпеки. На пляжах є кабінки для перевдягання, туалети та душові. Море дуже холодне, але неймовірно красиве.

Серед безлічі сувенірних крамничок можна знайти «свою» та придбати набір з бурштину, латвійський мед, шоколад чи місцеве пиво.

Таллінн

Остання важлива точка прибалтійського маршруту — Таллінн. Зрозуміло, що перш за все треба йти полювати за враженнями у старе місто, внесене до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ратушна площа, замок Тooмпea, лютеранський Домський собор і Церква Святого Олафа — ці пам’ятки знаходяться поруч, тому подивитися усі, якщо турист обмежений у часі, дуже просто.

Церква Святого Олафа являє собою зразок готичного стилю і має оглядовий майданчик на одній з веж. Підніматися туди складно, але саме там можна побачити Таллінн у всій красі.

На ратушній площі можна знайти Стару аптеку. Її варто відвідати усім фанатам Гаррі Поттера заради улюбленої атмосфери магії: там збереглися оригінальні інтер’єри кінця XIX століття, під стелею висить крокодил, а в баночках зберігаються сушені лапи оленів.

У Центральний ботанічний сад місцеві збігають «від міського шуму» (хоча рівень шуму в місті, де живе 430 тис. чоловік, прямо скажемо, не дуже високий), а туристи приїжджають помилуватися справжніми джунглями на півночі Європи та подихати свіжим повітрям.

Повільне блукання старими вуличками — саме те, що так пасує цьому спокійному місту. У Прибалтиці взагалі не хочеться поспішати. Саме тому вона є чудовим місцем для відпочинку тіла та душі.

 Анна Колянчук