Свірзький замок – історично-архітектурна пам’ятка Львівщини, яка щороку приваблює поціновувачів культурної спадщини України. Тут мальовничі краєвиди звучать в особливій симфонії з відголосками давнини. Сюди приїжджають за романтикою Галичини, казковими заходами сонця і за відпочинком від метушні міста.
Віхи історії
Сучасне село Свірж вже й не пам’ятає, що колись було великим містом, в 1939 році кількість мешканців складала понад три тисячі. Назва населеного пункту, як і самого замку, походить від прізвища тогочасних володарі споруди – Свірзьких. З роками замок переходив у власність інших господарів, змінювались його фасад, герби, інтер’єр.
Замок належав і графу Цетнеру, польському полковнику. У 1667 році він остаточно перебудував його, надавши фасаду ренесансного стилю. З того часу на брамі замку красується ліпнина з родовим гербом, а до замку веде міст через рів. Саме рів захищав вхід споруди, адже з трьох сторін твердиню боронили непрохідні болота та ставки. Тому замок неодноразово витримував навали татар.
Інколи замок зазнавав поразки. Але найнещаднішими були російські війська, які прийшли до замку в ХХ столітті. Від пожежі постраждав трояндовий сад, бібліотека, садиба.
Потрапити в казку можливо
Не зважаючи на буремні часи, фасад палацу досить гарно зберігся. Чого не можна сказати про інтер’єр. В середині замку гуляють протяги у пустих приміщеннях. Багато кімнат аварійні й закриті для відвідувачів. Але допитливі туристи матимуть можливість понишпорити залами, піднятися дерев’яними сходами, помилуватися краєвидами, що їх відкривають вікна замку. Проте в середину споруди може потрапити не кожен. Все залежить від наполегливості туристів і настрою охорони.
Зовні замок нагадує ілюстрації з книжок про принцес, королівства й магію. Червона стріха й білосніжні стіни палацу видніються здалеку, здається, ніби чекають гостей. Внутрішній дворик встелений камінням і чарує затишком. Посеред двору – вимощена каменем криниця. По обидва боки від дверей майоріють чорнобривцями і нагідками різьблені вази.
Який же замок без підземних ходів? Раніше тут дійсно були потаємні виходи із замку, але зараз деякі з них перебувають в аварійному стані, а інші довелось засипати, бо вони загрожували цілісності споруди. Один з них вів до костелу, що й досі височіє біля замку.
Римо-католицький храм був також зведений Свірськими, а на його стінах була фреска з зображенням Марії Єгипетської, яка молиться на фоні середньовічного Свіржа. Зараз Успенський костел перебуває під парафією греко-католиків.
Легенди й легендарність
Як можна серйозно ставитись до середньовічного замку, якщо його історія не оповита міфами й легендами. Подейкують, що в ті часи, коли Свірж був ласим шматком для загарбників, працювала в палаці дівчина. Невідомо яким чином, закохалася вона в ворожого солдата. Будучи осліпленою коханням, очікуючи на прихильність милого, відкрила довірлива для нього браму замку.
Проте не справдились дівочі сподівання – вороги взяли твердиню, а дівчину скинули в колодязь, адже хто зрадив раз – зрадить і вдруге. З тих пір не має спокою грішна душа – ходить кімнатами замку й завбачливо закриває всі відчинені двері – спокутує гріхи.
Турист-кіноман відразу впізнає в цій споруді бастіон Сен-Жермена з кінофільму «Три мушкетери». Ще й згадає, що тут, біля башти, кардинал шепотівся про підвіски.
Як доїхати
Свірж розташований за 40 кілометрів від Львова. Сміливці й екстремали їздять на велосипедах, але найкраще їхати громадським транспортом. Із автостанції № 5 (вулиця Зелена) курсують автобуси в напрямку Перемишлян. Маршрут пролягає через Свірж.
Хто з дитинства мріяв стати принцесами й принцами, можуть перетворити казку на реальність. Варто тільки приїхати до Свірзького замку й відчути атмосферу середньовіччя.
Євгенія Пугач
