Болгарське диво – палац Евксиноград

Морська столиця Болгарії – Варна, за даними археологічних розкопок, приваблювала людей своїми чудовими природними умовами ще 16 тисяч років тому. Знайдено сліди численних поселень і періоду бронзового віку. Навіть залишки глечиків і рельєфів часів Римської імперії виявлені біля Варни.

Архітектурна вишуканість

Недалеко від цього сонячного місця, лише за 8 кілометрів, розташувався дивний і прекрасний палац Евксиноград, який омивається прозорими водами затоки і оточений величним парком, кількість рослин в якому налічує понад 310 видів. У парку палацу до наших днів збереглися рідкісні види дивовижної болгарської флори, а також незвичайні види рослин з усього світу. Виноградники зріють на схилах, з соковитого винограду отримують чудове, відоме всьому світу біле Евксиноградське вино і ракію (горілка).

Із незвичайного Евксиноградського маяка відкривається неперевершений вид – від мису Еміне до мису Каліакра. Зараз палац Евксиноград перетворили на урядову резиденцію.

Будівництво замку

Будівництво палацу почалося в 1881 році, проект для нього був зроблений архітектором ЛЕРС з Німеччини. Перша назва маєтку – Сандрово, від імені засновника Олександра, але пізніше воно отримало нове, відоме тепер ім’я Евксиноград (від Понт Евксинський, давньої назви Чорного моря).
Його власниками були князь Олександр Батенберг, потім і сам Фердинанд Сакскобургготський, а його син, цар Борис III, був власником палацу до 1944 року.

Площа палацових земель досить велика і складає 800 дек, причому цілих 550 дек – це прекрасний парк. Створення Евксиноградська парку датується 1890 роком. Надзвичайно сприятливі умови підтримують буяння і різноманітність зелених насаджень, які спочатку були на кам’янистих схилах і голих скелях. Рослини привозилися з Азії та Африки, а також Середземномор’я. Більше ніж 50.000 дерев були придбані в Марселя. Безліч зусиль було докладено царем Фердинандом, який розпорядився перенести плодоносні землі з гирла річки і насадити чудові кедри і пальми, які й зараз прикрашають собою ці місця. У парку є невелике озеро, прикрашене ліліями, поруч знаходиться бронзова скульптура Нептуна. Саме він, після зречення від престолу Олександра Батенберга, обґрунтував у замку свою літню резиденцію. Вартість такого задоволення для болгарської держави обійшлася в 1,4 млн Золотих левів.

Евксиноград досить витончений і оригінальний. Складається будівля з трьох поверхів: приймальні покої, їдальня і розважальна музична кімната облаштовані на першому поверсі, на другому були розміщені спальні і кімнати відпочинку царської сім’ї, ще вище проживала челядь. Меблі виготовлені з червоного дерева і горіха. Гігантські люстри та золоті лілії чудово прикрашають палац. Сонячний годинник, подарунок від королеви Вікторії, є ще одним цікавим об’єктом.

Визначною пам’яткою тих місць можна назвати винну хату, яка була заснована в 1891 році, діє і до цього дня як місце для виробництва і зберігання чудового вина.

Історична довідка

Історія створення замку досить неординарна, початок її сягає корінням у часи, коли на березі моря стояв порт Кастріці, де купці вели свою бурхливу торгівлю. Тут же була зведена фортеця, біля якої в тихій заводі можна було перечекати бурю чи грозу торговим суднам.

Фердинанд, онук Орлеанського Луї-Філіпа, вирішив відтворити зруйновану під час облоги Парижа резиденцію Орлеанського будинку в Сен-Клу. Він поспішно виписав з Парижа вцілілі фрагменти палацу Філіпа Орлеанського, потім доручив відомому віденському архітектору Румпельмахеру Віктору вбудувати їх у стіни свого палацу. Палац Евксиноград був споруджений за зразком французьких замків XVIII століття з високою мансардним дахом, фігурною кладкою і баштовим годинником. На початку XIX століття поблизу затоки була побудована церква Святого Дмитра. Її збудував невідомий моряк, корабель якого волею долі зазнав аварії біля берегів Варни.

Під час російсько-турецької війни, яка датується 1828-29 рр., Російські війська вирішили висадитися в затоці, так вперше на цьому березі опинився російський імператор Микола I. Шлях, яким він добирався до Варни, турки називали «московською Йолою», що означає московський шлях. Через кілька років у затоці був побудований польовий госпіталь для хворих і поранених у російсько-турецькій війні. Микола I був ініціатором побудови цієї споруди, пізніше, коли церква і госпіталь були об’єднані, був створений монастир на чолі з грецькою митрополією.

Через деякий час на будівництво замку було виділено землю. Таке рішення прийняв мер Варни – Михайло Колоні, який за бажанням новообраного князя Олександра Батенберга, переконав міську раду передати під будівництво резиденції землю біля монастиря Святого Дмитра.

Сьогодні палац є резиденцією уряду. Тут проводять офіційні, урядові та президентські зустрічі. З 2007 року на дворі проводиться щорічний фестиваль опери. Великою популярністю серед туристів користується не тільки архітектурна будова, а й бронзові статуї, й невелике романтичне озеро біля парку.

Туристи мають можливість насолодитися прекрасними видами парку і, відвідавши витончені кімнати замку, доторкнутися до історій минулого.

Ольга Георгієва