Таємниці кримінальної Одеси

Статті

Одеса – портове місто з особливим колоритом, дивовижними пам’ятками культури та цікавою історією. Одна з важливих глав цієї історії – світ бандитської Одеси, оповитий таємницями та загадками. У цій статті ми трохи підіймемо завісу та відкриємо кілька кримінальних секретів цього незвичного міста.


Молдаванка як центр злочинного світу

Перші згадки цього району датуються 1793 роком. Спочатку це було передмістя, реміснича слобода (звідси походить друга назва району – Слободка), яка приваблювала незаможний шар населення для початку нового життя.

Одеса, що швидко розвивалася, була готова прийняти всіх і кожного, і разом з цим підвищила швидкість криміналу.

Вже на початку 19 століття Молдаванка стала найнебезпечнішим районом зі своїми авторитетами, легенди про яких досі передаються із вуст в уста. З цього місця вийшло багато професійних шахраїв, а злочинним бізнесом займалися цілими родинами.

Слідами відомих аферистів

Міша Япончик, Сонька Золота ручка, Котовський, Яша Блюмкін – чимало відомі прізвища одеських авторитетів. Місця діяльності Соньки – Запорізька і Спирідонівська вулиці, провулки біля Привозу, де вона відкрила власну школу малолітніх крадіїв.

Дім, розташований на перетині двох відомих вулиць – Дерибасівської та Рішельєвської – місце народження кримінального «володаря» району, а саме Мішки Япончика. Життя цих людей було зовсім нелегким й не мало нічого спільного з правильним, але вони все одно запам’яталися людям майстрами своєї справи.

Наприклад, авантюристка Сонька бралася за ризиковані справи, прораховуючи наперед всі варіанти їх кінця. Таким чином була придумана схема за назвою «Гутен Морген» або «Добрий ранок», яка використовувалась під час готельних крадіжок.

Зрання вона заходила в номер, збирала все майно господаря, а якщо він прокидався – вона швидко робила вид, що роздягається, вибачаючись за переплутані апартаменти. Так їй вдавалося обікрасти людину і залишитися непоміченою.

Принципи одеських бандитів

Одеські бандити надавали перевагу не красти у малозабезпечених сімей та людей середнього достатку, за що люди поважали їх. Звідси і пішла назва «Одеса-мама».

На відміну від інших міст, в Одесі існував «кодекс», який був введений Мішкою Япончиком. Згідно йому,заборонено було красти у людей таких професій, як лікар, юрист, актор, письменник та художник. А Сонька Золота ручка одна з перших запропонувала створити «общак» для допомоги товаришам, що зазнали біди.

Як бачите, Одеса багата не лише видатними місцями, а й легендарними особистостями. Розширюйте свій кругозір подорожами, а щоб створити повноцінну картину того часу – відвідайте Одесу!

Аміна Коваленко