Певно, кожен мандрівник мріє про подорож до Сполучених Штатів Америки. Роут 66, Великий Каньйон, Долина Смерті, Сан-Франциско… Про ці місця знають усі. Проте не всі знають, які природні дива приховує Північний Захід США.


Аляска, Вашингтон, Орегон

Величні фіорди, гірські хребти та зелені долини, льодовики… Думаєте, все це можна побачити тільки у Скандинавії? От і ні! Штати Аляска, Вашингтон та Орегон славляться різноманіттям своєї природи не менше, ніж скандинавські простори.

Сама тільки подорож на Аляску залишить по собі спогади на все життя. Найперше, що варто зробити у цьому штаті, — поїхати до льодовика Берінга і спостерігати за спокійною, виваженою могутністю природи. Чути, як з тріскотом падає у воду глетчер. Бачити, як перед очима льодовики змінюють свою форму, як в океані серед глиб льоду повільно пропливають кити. Далі варто відвідати один із двох найбільших національних парків Сполучених Штатів — Арктичний Національний заповідник або Національну нафтову резервацію. Звичайно, краще побувати в обох. Якщо і їх виявиться замало, то можна навідатися до Національного парку Деналі на Мак-Кінлі, найвищій горі в США, названій на честь президента.

Своєю популярністю Аляска завдячує річкам (їх більше 12 тис.), озерам (їх більше 3 млн.) та гірським хребтам. Їхнє поєднання утворює неймовірні пейзажі, що назавжди закарбовуються у пам’яті.

Штати Вашингтон та Орегон досить часто називають «землею контрастів». На їхніх просторах об’єдналися гори, скелясті узбережжя, тропічні та хвойні ліси, фіорди, долини та пустелі.

Національний парк Маунт-Рейнір поблизу Сіетла є одним із найстаріших парків США. Він відомий світові завдяки кількості льодовиків, розташованих на його території. Зараз їх більше двох десятків. Перехоплює подих і від численних водоспадів, альпійських лугів, долин та лісів, що утворюють надзвичайні ландшафти.

У пошуках єднання з природою варто зазирнути до Національного парку Олімпік у Вашингтоні. У ньому об’єдналися скелясті узбережжя океану, всипані брилами камінням різної форми; резервації індіанців та вологий тропічний ліс в одній частині півострова Олімпік та дрімучі ліси, дзеркально чисті озера і льодовики в іншій.

Подорожуючи на Південь від парку Олімпік до Каскадних гір, неможливо оминути затоку П’юджет-Саунд. Вона встелена численними мальовничими бухтами та фіордами. Каскадні гори у штаті Орегон є скупченням потенційно небезпечних вулканів. Найвищим з них є гора Маунт-Худ (3429 м). А от другий найбільший вулкан можна побачити вже у Національному парку лісу Дешатс, який також варто відвідати.

Близько до гір розташований Національний парк Кратерного Озера, чи не найвідоміший парк штату Орегон. Озеро Крейтер утворилося в кратері вулкана Мазама на висоті більше двох тисяч метрів. Воно приваблює туристів з усього світу своєю дзеркальною, чистою прісною водою незвичайного блакитного відтінку. Глибина озера — 594 м. Воно восьме за глибиною у світі.

Айдахо, Монтана, Вайомінг

На території цих трьох штатів розташований всесвітньо відомий заповідник — Національний парк Єллоустоун. Його відкрили насамперед задля збереження поголів’я бізонів, яке скорочувалося шаленими темпами через постійне мисливство. Сьогодні люди їдуть до Єллоустоуна не тільки заради бізонів.

Увагу туристів привертає Нижній водопад Єллоустоуна — він майже вдвічі вищий за Ніагарський. Крім того, тут можна побачити найбільше гірське озеро в США та майже дві треті гейзерів планети — серед них і найвищий у світі гейзер «Пароплав», який виштовхує з надр землі пару та гарячу воду на 90 м вгору.

Найбільш відоме з гарячих джерел — «Велике різнокольорове джерело» у формі озера вражає своїми барвами. За хвилини він виштовхує близько двох тисяч літрів води температурою 70°С.

У штаті Айдахо є три унікальні природні об’єкти, про які потрібно згадати. По-перше, це Хеллс-Каньйон, який має глибину понад 2400 метрів. Тобто, він глибший за Гранд-Каньйон, що в штаті Аризона, приблизно на 500 м. Айдахо відомий ще й водоспадом Шошоні-Фолз. Він має висоту 65 метрів та влучну назву «Ніагара Заходу».

А от в центральній частині штату Айдахо під ногами можна відчути поверхню Місяця. Близько 200 років тому на цій території відбулося виверження вулкан, в результаті чого утворилися три незвичні лавові поля, які за своєю формою нагадують місячні ландшафти. На охопленій ними території було засновано Національний парк «Місячні кратери».

Вайомінг входить до групи так званих «Гірських штатів». Після Єллоустонського парку треба обов’язково побувати у Національному парку Гранд-Титон. Їх об’єднує 16 км мальовничої дороги (відома як Меморіальна алея ім. Джона Девісона Рокфеллера). Разом ці парки утворюють екосистему Великий Єллоустоун, одну з найбільших збережених екосистем у світі.

Незвичною є пам’ятка природи під назвою Девілз-Тауер (Вежа Диявола). Це моноліт вулканічного походження висотою понад 380 м, який постійно приваблює альпіністів. Раніше для місцевих індіанців він був місцем поклоніння богам.

А от штат Монтана може викликати у мандрівників і захоплення, і розчарування одночасно. Свіжі гірські ландшафти на заході контрастують зі спаленими сонцем преріями на сході. Найбільш виразним цей контраст є у Національному парку Глейшер. Його площа сягає 4 тис. км².

Станом на 2010 рік у Глейшері налічувалися 37 льодовиків, та вчені стверджують, що до 2020 року не залишиться жодного.
Неподалік від Глейшера є озеро Флатхед, одне з найбільших прісних озер у США. Воно має глибину понад 110 метрів та довжину 44 км. Також у Монтані розташований Державний парк печер Льюїса і Кларка, у якому є одна з найбільших відомих вапнякових печер. Названа вона на честь видатних експедиторів, хоча вони жодного разу не бачили цю печеру.

Анна Романовська