У чому велич віденського Собору Святого Стефана

Сьогодні його називають одним із головних символів Відня. Надзвичайна кількість деталей, мармурові шедеври, виняткова вишуканість в оформленні інтер’єру, старовинні реліквії, прикрашені золотом і коштовним камінням, – споглядання цього всього під органну музику зачаровує кожного туриста та дозволяє на час перебування забути про буденні речі й поринути у свій духовний світ.

Історія існування цього Собору подібна історії сотень архітектурних пам’яток: його будували, ремонтували, руйнували, відновлювали, знову руйнували й перебудовували. У 1683 році, під час облоги Відня турками, собор постраждав від 1000 гармат. У стінах Південної вежі досі збереглися окремі замуровані ядра. Під час облоги дах замаскували полотнищами, аби створити враження бідності міста. Того року вдалося звільнити Відень. На пам’ять про цю подію із захопленої турецької зброї був створений найбільший дзвін собору «Пуммерін». Він лунає одинадцять разів на рік, у найбільші свята. Зовсім скоро мандрівники зможуть почути його у Новорічну ніч та на Різдво.

Побудований у XII столітті, Собор Святого Стефана став найвизначнішою архітектурною пам’яткою міста. Найвища вежа Собору – Південна. Її висота складає 136 метрів. Піднявшись по її 343 сходинках, ви зможете потрапити в кімнату дзвонаря, звідки відкривається чудовий вид на Відень: охайні верхівки віденських будиночків, маленькі вулички. Вхід коштує близько 7 євро. Дах Собору Святого Стефана покритий яскравою черепицею, яка поєднується в оригінальний візерунок сарацинського килима. Для покрівлі використали 230 000 кольорових черепиць. Якщо їх скласти в одну лінію, то довжина складе 51 км. На Південній частині покрівлі видніється герб Австрійської імперії із монограмою F.I. (Франц I – імператор Священної Римської імперії). На північній — герб Австрії та Відня із датою 1950 р. У цьому році була завершена відбудова Собору.

Охоронці Собору

Архітектура будівлі продумана до найменших деталей. Ринви прикрашені міфічними тваринами, що покликані відбивати напади злих демонів, зокрема фігури грифа та горгульї. Біля Єпископського порталу розташовані статуї язичницьких богів. Шпиль Південної вежі символізує Ісуса Христа. Він поділений на три частини, що нагадують про Святу Трійцю.

При побудові Собору використовувалася також символіка цифр. Поруччя церковної кафедри прикрашає декоративний орнамент у формі коліс із трьома і чотирма спицями. Завдяки цим цифрам можна вирахувати точні розміри будівлі. Якщо до «трьох» додати «сім» (яке отримуємо завдяки сумі 3 і 4), а потім помножити на 3, вийде 111. Ширина собору складає 111 футів. Якщо помножити 111 на 3, вийде довжина собору. Якщо помножити 111 на 4, вийде висота південної вежі. Якщо 7 двічі помножити на 7 отримаємо кількість сходинок, що ведуть на майданчик південної вежі – 343.

Велична історія в деталях

Під час огляду Собору радимо вам бути уважними, аби не проґавити жодну деталь. Кожна із них є елементом великої історії. Сім колон Великого порталу увінчані головами тварин, рослинним орнаментом, зображеннями святих – вони, як відкрита книга. Придивіться на барельєф на лівій стороні склепіння. На ньому побачите мавпу та диявола, який затягує на шиї у людини петлю. Далі два орли: птах із гладким пір’ям символізує вічну велич, а із скуйовдженим – прокляття. До них прямує лев, за ним сирени з крилами та двоє драконів, що оповили шиї одне одному.

На правій стороні склепіння ви побачите двох собак з однією головою, а поруч лиса, що тягне за волосся людину. Серед цієї історії дві особи, одна з яких замахується сокирою на іншу. Не будемо вдаватися в усі деталі, оскільки це варто бачити на власні очі. Розглядати Собор можна годинами, причому кожен відтворить свою історію. Головне – розуміти, що зовсім різні зображення насправді створюють одну картину. З описаного вище на лівій стороні склепіння – світ демонів, на правій — світ людей, які знаходяться у володінні демонів. Верхній ряд — світ святих.

Особливості інтер’єру

Інтер’єр Собору не менш вишуканий. Кожна деталь тут так само несе в собі глибокий сенс і значення. Про високий стиль говорить усе: реліквії, прикрашені золотом і коштовним камінням, літургійні джерела і книги, вбрання. Вітражі на вікнах зображують сцени біблійних сюжетів, переливаючись вдень на сонці. В оригіналі збереглася лише невелика частина вітражів. П’ять із них були створені ще в XV столітті. Всі інші являють собою копії, вироблені в нові часи. Собор має три нефи. Головний присвячений Христу, Святому Стефану і всім святим, південний (Апостольський, чоловічий) – 12 апостолам, північний (жіночий) – Богоматері.

Одна зі головних святинь – чудотворна Печська ікона Богоматері. Вважається, що вона здатна зцілювати будь-які недуги. У народі ходить історія про те, що під час битви 1697 року біля річки Тиси з турками, два тижні з очей Богоматері текли сльози. Наприкінці XVII століття собору була передана також чудотворна ікона «Марія в променях сонця».

Під час перебування рекомендуємо звернути увагу на кафедру XV століття. Основу утворюють шість невеликих колон із зображеннями святих. Статуї, розташовані між барельєфами отців церкви, представляють 12 апостолів.

Зображені на кафедрі скульптури символізують чотири типи темпераменту та чотири стадії життя:

• Святий Амвросій у митрі та з книгою символізує юного сангвініка
• Святий Ієроній у кардинальському головному уборі і з книгою – старого холерика
• Святий папа Григорій Великий у папській короні із лупою та книгою – флегматика у зрілому віці
• Святий Августин у митрі з книгою і чорнильницею – молодого вдумливого чоловіка

Поручні кафедри прикрашає декоративний орнамент у вигляді коліс із трьома і чотирма спицями. Три спиці символізують Святу Трійцю, а колеса із чотирма спицями символізують земне: чотири типи темпераменту, чотири пори року і чотири сторони світу. Особливою кафедру роблять також мармурові тварини на поручнях: змії, ящірки, жаби, що символізують боротьбу добра зі злом. Змії та жаби живуть у болоті та уникають сонця, тому нагадують про зло. Ящірки і земноводні навпаки прагнуть сонця, тому символізують добро. Собака у верхній частині загороджує шлях злим істотам до проповідника. Неоготичні статуї на вході нагадують про три чесноти: віру, надію і любов.

Головний вівтар

Головний вівтар («небесні ворота») був побудованій у середині XVII століття. На іконі зображений сюжет із твору Тобіаса Поки – страта Святого Стефана біля стін Єрусалиму. Цікавою деталлю є той факт, що художник зобразив себе на іконі вівтаря у вигляді молодого чоловіка із собакою.

Сходинки йдуть до престолу із сімома позолоченими свічниками, що нагадують про перших сімох дияконів. У верхній частині вівтаря можна побачити скульптури двох янголів і статуї двох єпископів, а на іконі у верхній частині вівтаря зображена Діва Марія.

Підземне кладовище

Енергетика цього місця підсилюється тим, що під східною частиною церкви у катакомбах розташоване кладовище часів Карла VI, який заборонив ховати людей на старих кладовищах на території міста. Тому хоронити почали під землею. Саме тут поховані такі відомі особистості, як імператор Фрідріх III, принц Євгеній Савойський, і майже сотня членів династії Габсбургів, серед яких габсбурзький герцог Рудольф IV, який заклав в 1359 році фундамент готичної новобудови Собору. Відомо, що в катакомбах поховані 11000 жертв епідемії чуми, яка вибухнула у Відні в 1713 році. Тоді населення міста зменшилася більше, ніж на третину.

Будівництво усипальні імператора Фрідріха тривало близько півстоліття і почалося за 25 років до його смерті. На верхній плиті усипальниці зображений імператор Фрідріх в його коронаційних регаліях. Особливістю саркофага є накриття, вагою в 8 тонн. Раніше розглянути його могли лише обрані, піднявшись по спеціально обладнаних сходинках. Коли у 2019 році вчені досліджували могилу імператора за допомогою мініатюрних камер, то всередині, крім тіла монарха, знайшли корону, скіпетр, карбовані монети, розп’яття з фігурою Ісуса Христа.

Усипальня імператора Фрідріха

У катакомбах також можна знайти могили віденських кардиналів й архієпископів. З надгробків у Соборі більшість символічні, оскільки прах розташований у коридорах під будівлею. В усипальні єпископів досі ховають вищих ієрархів. Останнє поховання відбулося в 2014 році.

Навігація

Дістатися до Собору можна завдяки метро. Для цього потрібно вийти на зупинці Stephansplatz, а від неї пройти 100 метрів до площі Св. Стефана.

Собор Святого Стефана відкрили для відвідувачів 7 грудня. Проте радимо стежити за оновленнями на офіційній сторінці. До карантинних обмежень Собор був відкритий з 9.00 до 16.30 по будніх днях, з 13.00 до 16.30 у вихідні дні. Його можна відвідати як самостійно, так і скористатися послугами гіда або взяти аудіогід, у якому доступні 10 мов, серед яких англійська та російська. Окрім того, нещодавно працівники Собору відкрили можливість віртуальної подорожі. Ресурс дозволяє дослідити як інтер’єр, так і екстер’єр. А віртуальні підказки виконують функцію гіда.

Собор досліджувала Анна Ваглай