Верона – місто, у яке неможливо не закохатися

Статті

Це місце, де сучасність сусідить із минулим. Це місце, де царює казка. Це місце, де оживає історія. Це місце кохання і трагедії. Це місце – шпарина в Середньовіччя. Це місце – мекка романтики. Це – Верона.


Куди ж без історії…

Історія Верони, як цивілізованого поселення, бере свої початки ще задовго до нашої епохи. У 89 році до нашої ери вона була римською колонією й мала неабияке стратегічне значення для усієї імперії. Тут побудували фортецю, водогін, форум (центральна площа), амфітеатр й інші характерні римському завоюванню об’єкти.

За своєю природою місто завжди займало ключову позицію в географічному плані, проте майже ніколи не вирізнялося проведенням самостійної політики, «кочуючи» до складу то одних, то інших сусідів. До 1405 року Верона встигла побувати під владою чотирьох могутніх династій: Романо, Скала, Вісконті й Каррара, аж поки не перейшла у розпорядження Венеціанської республіки, під управлінням якої проіснувала протягом 4 століть.

У кінці 18 століття місто було захоплене військами Наполеона, а після віденського конгресу стало частиною імперії Габсбургів. Після підписання у 1801 році Люневільського мирного договору Верону розділили на дві частини: правий берег відійшов Франції, лівий – Австрії. У 1805 році місто опинилося під цілковитою владою Франції й тільки у 1866 році Верона врешті-решт стала частиною звичної нам Італії.

Проте на цьому лиха не скінчилися. У 1882 році річка Адідже, що простягається вздовж міста, вийшла з берегів і затопила більшу його частину. А у часи Другої світової війни воно пережило численні бомбардування німецькими військами.

Проте, наперекір усім бідам, Верона змогла відродитися з попелу й перетворитися на великий промисловий центр й економічно активне місто, яке щороку приваблює тисячі туристів.

Усі дороги ведуть у… Верону?

Дістатися до Верони можна 3 способами: літаком, автобусом і машиною.

Верона має власний міжнародний аеропорт – Verona-Villafranca. Знаходиться він у 12 кілометрах від міста. Дістатися туди можна усього за 15 хвилин на автобусі Aerobus, який прямує до головного залізничного вокзалу Porta Nuova, розташованому в самому центрі Верони.

Є варіант подорожі й з аеропортів сусідніх міст – Мілану, Болоньї, Венеції і Тревізо, які мають прямі рейси з України. Звідти до міста прямують потяги й автобуси.

Дістатися до Верони на автобусі можна на прямим рейсом з Києва. Загалом маршрут складає близько 2250 кілометрів. На шляху до італійського містечка автобус відвідує Житомир, Рівне, Тернопіль, Львів та Ужгород. В Італії маршрут простягається через Удіне, Местре, Падуя, Віченца, Брешія, Мілан і Турін.

Також прямі рейси до Верони здійснюються зі Львова й Одеси.

У Верону цілком спокійно можна дістатися і власним ходом. Щоправда, з Києва шлях становить майже 1948 кілометрів і займає приблизно 22 години. В Україні маршрут простягається через Київську, Житомирську, Рівненську, Львівську й Закарпатську області, у Європі – через угорське місто Надьканіжа, словенські Целе, Любляна й Постойна та італійські Монфальконе, Портогруаро, Сан-Стіно-ді-Лівенца, Мольяно-Венето, Мірано й, нарешті, Верону.

Проте любителям поїздок на машині варто знати про зону ZTL (зона обмеження руху). В історичному центрі Верони є місця, куди в’їзд категорично заборонений й карається високими штрафами. Тож, будьте уважні й слідкуйте за інформаційно-вказівними знаками.

Домівка далеко від дому

Як не дивно, найкращим варіантом для проживання у Вероні є самісінький її центр, до якого належать райони Чітта-Антіка, Чіттаделла, Сан-Дзено й Веронетта.

Чітта-Антіка – історичне серце Верони, тож переважно усі готелі розташовуються навколо Пьяцца Бра й Веронської Арени. Оскільки район Чітта-Антіка, також відомий як Старе місто, є центром культурного життя, там зосереджується велика кількість пам’яток і магазинів. Особливо район буде зручним для любителів оперних спектаклів і концертів, які регулярно проходять на Арені.

Значним недоліком Чітта-Антіка є високі ціни на проживання, жваві вулиці, гуркіт автобусів і постійні скупчення туристів, тож, якщо Ви любите тишу й спокій, краще звернути увагу на район Площі Ербе. Він теж розташовується у центрі міста й буквально занурює в атмосферу Середньовіччя, але народу тут тиняється значно менше, ніж в околицях Арени.

Доволі зручним варіантом для проживання є сучасний район Чіттаделла, що розташувався південніше Арени. Готелі тут значно дешевші, ніж у Старому місті, а основні пам’ятки розташовуються доволі близько – до Арени усього 5-10 хвилин ходьби. До того ж у 15 хвилинах від району знаходиться вокзал Порта-Нуова, тож, якщо Ви плануєте користування послугами італійської залізниці або ж зупиняєтеся у Вероні проїздом, цей варіант буде найкомфортнішим.

Варто сказати й про Сан-Дзено, що на сході від Старого міста. Район досить віддалений від міського шуму й метушні, проте доволі близький відносно пам’яток – до центру міста можна дістатися за 10-15 хвилин. До того ж Сан-Дзено – найбільш затишний куточок, тож, якщо Ви хочете зануритися в домашню атмосферу, можете обрати один з місцевих готелів.

Також до центральної й історичної частини Верони відноситься район Веронетта, що лежить на протилежному від Старого міста березі Адідже. Варіантів розміщення тут не так багато. Це переважно сімейні готелі й апартаменти. Проте ціни тут значно нижчі, ніж у Чітта-Антіка.

Якщо ж Ви шукаєте більш економний для проживання варіант, варто звернути увагу на район Борго-Тренто. Розташувався від неподалік Веронетти, хоча й виходить за межі історичного центру. До визначних пам’яток з Борго-Тренто можна дістатися щонайменше за 15 хвилин. Туристів тут небагато, як і готелів, тож спокій і тиша – гарантовані.

Ще одним економним варіантом можна назвати виставковий центр Veronafiere. Тут зосереджено багато ярмарків і зведено величезну кількість пристойних апартаментів, які коштують значно менше, ніж двозіркові готелі Старому місті. Але звідси до центру досить далеко – доведеться постійно користуватися послугами громадського транспорту або таксі. Тому для туристів цей район вважається найменш привабливим.

Як тебе не любити, Вероно моя?

Верона – це колоритність, пристрасть і художність. Верона – це поєднання елегантності й невимушеності, величності й легкості, чуттєвості й палкості. Верона – це символ вічної любові. Верона – це лазівка в Середньовіччя. А ще, Верона – це місто, у яке неможливо не закохатися.

А розпочати цю чарівну історію кохання можна в самому серці Верони – на Пьяцці Бра, де розташувався один з найбільших амфітеатрів у світі й найвизначніша пам’ятка міста – Веронська арена. Побудована ще у 30 році нашої ери, колись вона слугувала місцем для проведення гладіаторських боїв і виступів римської епохи. Сьогодні ж тут щороку проводяться різноманітні концерти й оперні спектаклі. Незвична й потужна акустика арени подарує незабутні враження й надовго засяде у закутках Вашої пам’яті.

Прогулюючись вулицею Мадзіні, кожен прихильник великого Шекспіра відчує теплий трепет у душі, адже саме тут височіє маєток славнозвісної героїні найтрагічнішої історії кохання – Джульєтти. Насправді будинок немає нічого спільного зі шекспірівською п’єсою. Колись цей будинок належав сім’ї Даль Капелло, яку вважають прообразом Капулетті. Проте насправді нічого спільного із шекспірівською п’єсою ця будівля й безпосередньо родина не мали.

Ажіотаж почався після виходу у 1936 році фільму «Ромео і Джульєтта» К’юкора. Для залучення туристів місцева влада вирішила перетворити стару, покинуту й кволу будівлю у справжню пам’ятку Верони. Зробили стрілчасті вхідні арки, внутрішнє подвір’я облаштували у стилі романтичної готики, вікна будинку оформили у вигляді трилисників і сконструювали ключовий символ п’єси – балкон, де Ромео зізнався у коханні Джульєтті.

Зараз це місце являє собою музей, де кожен охочий може долучитися до історії вічної любові. Є навіть певні ритуали, пов’язані з цим місцем: кожен турист обов’язково має потерти бронзову статую героїні. Напевно, на любов. Існує й інша прикмета: пари, які поцілувалися під легендарним балконом, завжди будуть разом.

Обов’язковим місцем для відвідування є Пьяцца дель Ербе (Площа Трав) – місце, звідки починалося будівництво Верони. Колись це був давньоримський форум, де влаштовувалися перегони на колісницях, зараз це – осередок старовинних будівель, сувенірних крамниць і затишних кав’ярень. А також осередок визначних пам’яток, серед яких неймовірний фонтан Веронської Мадонни, башта Ламберті, з якої відкривається неймовірний краєвид на всю Верону, величний палац Маффеі, увінчаний скульптурами Юпітера, Геркулеса, Мінерви, Венери, Меркурія й Аполлона й мармурова колонна зі статуєю крилатого лева – символу Венеціанської Республіки.

Поруч з дель Ербе простягається найелегантніша площа Верони – Пьяцца Сіньорії, архітектурний ансамбль якої складається з безлічі грандіозних палаців: Палаццо дель Раджіоне, Палаццо дель Комуне, Паллацо дель Подеста, Паллацо дель Капітаніо, Лоджія дель Консільо тощо. У центрі «композиції» пам’ятник знаменитого італійського поета – Данте Аліг’єрі. Проте по істині визначними пам’ятками площі є церква Санта-Марія-Антіка й Арки Скалігерів, які являють собою виконані у готичному стилі надгробки представників однієї з наймогутніших династій, що правили у Вероні в 13-14 столітті.

Особливо Верона вразить любителів релігійної архітектури. Базиліка Сан-Дзено Маджоре, Кафедральний собор, базиліка Санта Анастасія, церква Сан-Лоренцо, церква Санта-Марія-ін-Органо, монастир Сан-Джорджо-ін-Браїда, церква Сан Джованні ін Фонте, церква Святої Євфимії, церква Сан-Джованні-ін-Валле, церква Сант-Назаро-е-Чельсо – усі ці шедеври архітектурного мистецтва захоплюють як з візуальної точки зору, так і духовної.

Набережна Адідже, на берегах якої стоїть Верона, таїть в собі не менше див. Чого тільки вартий замок Кастельвеккьо, який впродовж багатьох років слугував резиденцією правителів, складом зброї, казармою, а зараз є одним з найвідоміших музеїв живопису у місті Через річку простягається неймовірної краси міст Скалігер, який пов’язує замок з протилежним берегом. Варто сказати й про арковий міст Понте П’єтра, збудований ще у 1 столітті. Він неодноразово руйнувався й відновлювався, проте все ж зміг зберегтися до наших днів і зараз вражає своєю монументальністю тисячі туристів.

На замітку

Подорожуючи Вероною варто запам’ятати кілька важливих прави:

1. Дивіться не тільки під ноги й по сторонам, але й угору – там теж можна побачити багато чого цікавого.

2. Якщо втомилися від популярних закладів із купою туристів і хочете стати ближчими до місцевих жителів, не бійтеся сходити з туристичних маршрутів і занурюватися у провулки.

3. Якщо Ви хочете відвідати якомога більше пам’яток і витратити на це якомога менше часу, краще планувати поїздку так, щоб вона припадала на перші тижні місяця, коли вхід до більшості музеїв є вільним.

4. Якщо Ви плануєте насичений відпочинок, подумайте з приводу оформленням спеціальної картки VeronaCard, так званого туристичного білету, який дозволяє значно зекономити на відвідуванні головних пам’яток і музеїв міста.

Приємних Вам подорожей!

Анна Бухер