Врятуйтесь від буденності в Замку Радомисль

Статті

Якщо Ви в пошуках природи, середньовіччя та спокою, змінюйте швидше геолокацію! Ми вирушаємо до міста Радомишль.


Замок Радомисль – місце, де можлива справжня мандрівка у минулі століття; місце, де забуваєш про час та насолоджуєшся миттю; місце, де спокій та спів пташок рятують від буденності мегаполісів; місце, де по-справжньому вирує гармонія.

Одним із найкращих способів зекономити на туристичному турі — організувати його самостійно. Тому «ловіть» декілька порад.

У Києві, на станції метро Житомирська, щогодини відправляються маршрутні таксі до міста Радомишль, їхати туди близько однієї години. Прибувши до містечка, прямуйте в центр, там кожні 30 хвилин відправлення маршрутки на Папірню. Ще півтори години вашого часу і вуаля, вітаємо вас у Східному форпості Європи! У складі групи вхід, авжеж, буде значно дешевший. У замку є постійний екскурсовод, який ознайомить з найбільшим у Східній Європі музеєм ікон та єдиної у світі експозиції українських домашніх ікон «Душа України».

Піднявшись на одну із башт зможете на власні очі побачити острів у вигляді серця. До речі, серед місцевих жителів й досі ходить легенда про закоханого монаха, який виклав цей острів, адже покохав дівчину, натомість та не відповіла йому взаємністю. Тому, монах був змушений покинути місто і більше його ніхто не бачив. Цю легенду розкривають під час романтичної екскурсії “ Ніч в музеї” з ліхтарями. Таємне стане явним лише для обраних!

У давнину на місці нинішнього замку була збудована фабрика з виробництва паперу для друку священних книг, так звана Папірня. Вона була найбільшою зі споруд оборонного типу, що збереглися в Україні досі, адже у середні віки Європа закінчувалася саме тут. Далі, за Києвом, починалося Дике поле, звідки Україна піддавалась постійним набігам кочівників.

Протягом десятиліть ніхто з чужинців так і не спромігся захопити «папірню» та зруйнувати її. Це сталося під час воєн Богдана Хмельницького та подальшої Руїни – Радомишль збезлюднів і захищати папірню стало просто нікому. Її було зруйновано, і кілька століть вона простояла покинута.

Люди згадали про це місце аж наприкінці XIX століття. Споруду було відбудовано з червоної цегли інженером Пекарським, і з 1902 року колишня «папірня» стала слугувати млином для навколишніх районів. Радянська влада продовжувала використовувати будівлю в якості млина майже до розвалу СРСР. У 1989 році млин виробив останню партію борошна і був покинутий. Лише у 2007 році почалася реінкарнація старого замку, який наразі приваблює все більше і більше туристів.

Прилегла територія музею також вражає своєю красою та фотогенічністю. Історичний комплекс омивають місцеві річки. Тому не бійтеся подорожувати, адже в Україні ще так багато треба побачити. Тож почнімо відкриття із Радомишльського Замку.

Катерина Біленко