Коли згадуєш цю величну імперську столицю, в голові лунають вальси Штрауса чи Шуберта. Якщо слідувати за цими мелодіями, вони приведуть  вас до Віденської опери.


Біля каси Віденської опери Ви, як і добра частина інших туристів, лиш сумно зітхнете, побачивши прейскурант на вхідні квитки, однак не спиняйтесь і продовжуйте пошук. Мелодії музичних геніїв у вашій душі неодмінно приведуть до Віденського будинку музики. Натхненно вибігайте з метро на станції «Karlsplatz», мчіть по Akademiestrasse, а тоді звертайте на Kruegerstrasse – і ось, перед вами вивіска Haus der Musik і чотири поверхи тотальної музичної насолоди!

Будинок музики, який розміщений у старому місті, раніше служив помешканням для відомих австрійців – ерцгерцога Карла Тешенського й Отто Ніколая, керівника Національного віденського філармонійного оркестру, а також композитора, який прославився завдяки своїй опері – «Віндзорські пустунки» за комедією Шекспіра.

Насамперед, особливість Будинку музики полягає в тому, що працює він аж до десятої вечора — єдиний з усіх віденських музеїв, який не зачиняє свої двері раніше шостої чи сьомої. Це єдиний музей в австрійській столиці, де класичну й модерну музику можна не лише почути, а й доторкнутися до неї, побачити її колір і головне — спробувати створити самому. Це задоволення вам коштуватиме 13 євро. Якщо порівнювати ціни з іншими культурними закладами, то за квиток до славнозвісної Альбертіни, 16 євро.

У Дзеркальній залі на першому поверсі ви маєте нагоду ознайомитися з багатою історією Віденського філармонійного оркестру: нагороди, давні світлини, оригінальні диригентські палички, ноти, документи про заснування оркестру. Завдяки інтерактивним особливостям музею, ви не лише почерпнете інформацію, а й відчуєте свою причетність до створення нових версій класичних мелодій, натискаючи на кнопки зі звуковими ефектами.

Також в музеї знаходиться напівтемна кімната, що імітує зал філармонії в меншому форматі, де можна, щільно затуливши за собою двері, кілька хвилин посидіти в першому ряду й насолодитися чарівними мелодіями., а для, хто професійно захоплюється музикою – створити власну п’єсу у віртуальній реальності. Обираєте інструмент, підлаштовуєте ритм, визначаєтесь із тональністю – вуаля, ваш власний витвір! Ви навіть можете роздрукувати сертифікат композитора і зберегти собі на носій щойно створений шедевр, але не безкоштовно, а за «символічні» 10 євро.

На наступному поверсі потрапляєте у «Соносферу» – царство звуків, які оточують людину протягом усього її життя, зокрема ті, що не пам’ятаєте, але могли чути ще до народження. Спершу рухаєтеся довгим трубоподібним тунелем внутрішньоутробних звуків. Далі дістаєтесь зали гігантських музичних інструментів, де у вас є можливість з насолодою бити у барабан, що за розміром перевищує вас удвічі, і зіграти на струні велетенської віолончелі.

За допомогою навушників і спеціальних цифрових пристроїв тут можна зануритися в різні музичні реальності і спробувати поекспериментувати із власним голосом. Наприклад, побачити його кольоровий діапазон. Вам наочно продемонструють, як виглядають різні звукові хвилі, як ноти пов’язані із частотою хвиль. У наступному залі ваш творчий запалще більше розгориться: всі предмети в кімнаті можна чіпати, крутити, записувати свій голос і трансформувати його, наприклад, прибирати низькі частоти й перетворити в шепіт.

Далі по курсу – звукова галерея. Із глибин стін зі спеціальних рупорів, що зовні нагадують душ, лунають найрізноманітніші звуки, які ви можете лише собі уявити: зіткнення підошв і бруківки на Таймс-Сквер, шум бризу біля узбережжя Коста-Рики і навіть хлюпання води на міжнародній космічній станції. Ще можна почути більш тривіальні звуки, якими нас не сильно здивуєш: кашель, хропіння, сопіння, сміх різних ступенів істеричності.

Поверхом вище на вас чекає істинна насолода. Спершу, все здається досить класичним – чудово й затишно вбрані кімнати, стилізовані під творчі майстерні відомих композиторів, життєвий шлях яких певним чином перетинався з Віднем. Тут можна прогулятися довгими коридорами, послухати розповідь аудіогіда англійською чи російською, поглянути на оригінальні інструменти тих часів, на клавіші яких натискали витончені й натреновані пальці Штрауса.

Якщо теорія вас не надто цікавить – скоріше пробігайте тісний лабіринт історичної частини музею до найулюбленішого видовища всіх відвідувачів будь-якого віку й статі – унікальний атракціон «Віртуальний диригент». У репертуарі – шість найвідоміших мелодій австрійських класиків на вибір. На екрані зображений філармонійний оркестр зі сторони диригента. Ваше завдання полягає у тому, щоб стати на визначене місце і почати рухати паличкою в довільному темпоритмі. Від вас залежитиме, як зазвучить цього разу Моцартова Чарівна флейта» — м’яко і ніжно чи грайливо і жваво. Єдина засторога: музиканти завжди залишаються фахівцями своєї справи, тому щойно ви задасте далекий від точного темп, вони поспішать сварити вас і відмовляться грати далі.

Насамкінець четвертий поверх потішить вас звуками майбутнього. Ви можете змусити звучати ваше тіло, стіни й стелі завдяки рухам. Після цього, натхненні звуками віденського вечора, неодмінно біжіть пити фірмову каву і почувайтеся, як скажуть вам австрійці, «total verliebt» – абсолютно закоханими в мистецтво.

Олена Куренкова