З прийдешнім: грузинські новорічні традиції

Хвойне дерево вдома, щедрівки під вікнами, тривіальні салати — ці типово новорічні речі створюють наш колективний образ свят. Він відображує нашаровані один на один звичаї, тому різниться в кожній країні. Так і в Грузії — хоч і пов’язаній з Україною релігією і спільним радянським минулим — є свої, особливі традиції святкування Нового року й Різдва.

Ялинка чи сосна?

Ні те, ні інше. Такої дилеми для грузинів не існує. Роль головного атрибута свята для них відіграє чічілакі. Його роблять із гілки ліщини, з якої зрізають довгі хвилясті стружки, допоки не утвориться пишний пухнастий купол. Усе це потім прикрашають квітами, стрічками, сушеними фруктами і солодощами, а тоді ставлять на святковий стіл. Використання такого унікального варіанту новорічного дерева не шкодить природі, навіть попри те що чічілакі — одноразова прикраса, і щороку її треба робити заново. Оскільки його стругають із окремих гілок, то й вирубувати цілі дерева для втіхи на свята немає причин.

У дечому грузинське новорічне деревце схоже на нашого дідуха: воно також втілює предковічну надію на хороший урожай і його теж урочисто спалюють після свят.

Новий рік на слух

Свята стануть для туристів чудовою нагодою почути, як звучить грузинське багатоголосся. Грузини славляться своєю пристрастю до співу і люблять затягнути пісню з друзями і у звичайні дні. Але на Новий рік, які більшість традиційно святкує вдома із сім’єю, поспівати їм хочеться ще дужче. Найпопулярнішою піснею грузинських новорічних свят є традиційна «Мравалжаміер», що означає «многая літа». Вона настільки відома, що багато рядків із неї стали афоризмами. Її співатимуть і за родинним столом, і посеред міста в останні години року.

До речі, за кілька годин до півночі вулиці переповнюють звуки салютів. Що кілька секунд десь обабіч чуються гуркотливі вибухи. Це, без сумніву, красиво, але тим, хто терпіти не може святкову канонаду, буде важко від неї сховатися. Хіба що десь далеко від великих міст, хоча і там знайдуться любителі відзначити прихід Нового року салютним громом. Зрештою, галасливість і несприйняття півтонів — це грузинські принципи святкувань.

Ласкаво просимо, щасливчику!

Якщо у перший день Нового року грузини запрошують Вас до себе в дім і поважно іменують «меквле», то знайте, що Ви — щаслива людина. Така у них традиція: вважається, що разом із людиною будинок наповнить її радість і удача. Взагалі, усе грузинське святкування можна назвати закликанням щастя. Тут, наприклад, не прийнято спати у новорічну ніч не тільки тому, що це одна з небагатьох нагод повеселитися досхочу, адже наступного дня не треба на роботу. Тут вважають, що так можна проспати щастя, яке у цю ніч можна спіймати і зберегти принаймні на рік. Крім того, для новорічного столу готують дуже багато солодощів, які мають підсолодити не тільки коротку мить, поки їх їси, а й увесь наступний рік. Цукерками обсипають і гостей, закликаючи для них благополуччя. Натомість тут остерігаються усього гіркого. Це, до речі, відрізняє наші традиції від грузинських, бо в нас на Різдво прийнято класти в кутках столу по зубчику часнику.

Сідаймо за стіл

Святкових страв у Грузії безліч. Причому в кожному регіоні вони свої. Найімовірніше побачити на столі сациві — духмяний соус, який найчастіше їдять із м’ясом. Серед тонн солодкого обов’язково будуть ґозинаки, які в Україні чомусь відомі як козинаки. Це зварені у меду горіхи — мигдаль і фундук — які потім охолодженими нарізають на невеликі цукерки. Святковий стіл не обійдеться і без вина — і червоного, і білого — здебільшого власного приготування. Грузини нізащо не віддадуть перевагу закордонним, навіть найдорожчим, винам: тут люблять своє.

Така ось асоціативна карта грузинських свят. Звісно, у Грузії теж можна побачити звичні нам ялинки і почути майже хрестоматійні різдвяні мелодії. Інші елементи свята також поступово європеїзуються. Але Грузія, як небагато хто з країн, максимально зберегла сімейну теплоту новорічного періоду і перейняла прабатьківські звичаї. Усе це в поєднанні — чудовий привід, щоб провести тут зимову відпустку.

Юстина Лісова