Малайзія, острів Пенанг, Джорджтаун. Це координати раю на землі. Малайзійський Джорджтаун — це, по-перше, столиця острова Пенанг, а, по-друге, місто на північному узбережжі острова з екзотичною архітектурою, фауною й мальовничими видами на море. Красу цієї місцевості важко передати словами.
Найкраще дивовижність цієї частини острова передає оглядовий майданчик на найвищій точці острова Пенанг Хіл (800 метрів). З нього відкривається прекрасна панорама на Джорджтаун та на континентальну частину Малайзії. Звідти можна розгледіти кожний район столиці.
Дорога на майданчик, прокладена коліями через джунглі під кутом 50 градусів, нагадує зелений тунель. Подолати цей шлях туристам допомагає один із найстаріших фунікулерів Азіїї, відкритий 1923 року.
Фунікулер створює чарівні 10 хвилин життя людини, за які він долає відстань від підніжжя до оглядового майданчика зверху й навпаки. За цей час можна відчути багато нових емоцій, озираючись навкруги або просто дивлячись на колійний шлях зеленого тунелю, який, здається, ніколи не скінчиться. Фунікулер занурює людину у вічну подорож зеленими дикими краями джунглів, яка насправді триває всього 10 хвилин. Навіть декілька зупинок, які робить під час маршруту фунікулер, ніяк не заважають повному зануренню у дивовижний світ тропічної природи.
Ця 10-хвилинна подорож нагадує шлях в інший вимір, у казку, а фунікулер — машину, яка переправляє людей з нашої буденності в якийсь інший світ нам невідомий, де відбуваються дива й здійснюються дитячі мрії.
Наскільки б чудовим не були краєвиди з вершини острова, це не єдине, що змусить туриста затамувати подих. Пенанг це не тільки острів. До однойменного штату належить також достатньо велика площа материкової Малайзії. З островом її з’єднують два інженерних дива, які змушують хвилинами задумуватися над їх архітектурою. Перший міст довжиною 13,5 км був відкритий 1985 року й довгий час залишався одним з найдовших в Азії й у світі. Цей велетень став символом Пенанга і навіть зображений на гербі острова.
Але у 2014 році його велич затьмарив інший гігант – Penang Second Brige – 24-кілометровий красень, який будувався з 2008 року й став найдовшим у Південно-Східній Азії. Ви тільки уявіть цю довжину, яку потрібно подолати наземному транспорту й при цьому постійно перебувати над водою.
Клімат на Пенанзі жаркий і вологий. До місцевої погоди не всі одразу звикають, особливо якщо туристи приїхали туди у сезон дощів, яких на острові виділяють два: вересень-листопад і травень. Дощі – справжнє випробування для людей на острові, бо це незвичні для більшості туристів тропічні зливи, під якими перебувати достатньо неприємно та небезпечно. Тому, коли починає крапати з неба, потрібно одразу шукати дах над головою, а краще одразу бігти додому, оскільки місцеві зливи можуть тривати декілька днів безперестанку. Але це не лякає туристів. Пенанг є однією з найбільш заселених місцевостей Малайзії, і достатньо велику частину мешканців складають саме туристи.
На острові дуже розвинута сфера туризму та готельний бізнес. До речі, Пенанг слугує для іноземців не тільки місцем відпочинку – на острові часто відбуваються міжнародні конференції та бізнес-форуми. Міста острова, особливо Джорджтаун, дивують своєю неоднорідною архітектурою. Тут можна побачити споруди різних епох та культур, навіть християнські храми, які не вписуються в загальний вигляд. Основну масу населення Пенангу складають китайці, малазійці та індійці, тому архітектура острова достатньо своєрідна. На вулицях Джорджтауна та інших міст часто зустрічаються китайські храми та індійські мечеті.
Особливо вплив діаспор відчувається, коли майже щохвилини проходиш повз кіоски вуличної їжі, ресторани й кафе китайської та індійської кухонь або коли приходять національні китайські свята. Китайський Новий рік тут святкують з особливим розмахом. На це безперечно вплинула велика діаспора китайців.
На острові Пенанг також дуже розвинута електронна промисловість. Тут розташовані офіси великих електронних компаній. Без сумніву можна сказати, що країна швидко розвивається, тому не дивно бачити на вулицях багатоповерхові офісні, торгові центри та житлові будинки. Інша справа, якщо дивитися на загальну картину. Коли така височенна споруда оточена з усіх боків низенькими хатинками, то, дійсно, архітектурна неоднорідність впадає в око. На острові Пенанг залишилось дуже багато споруд, які стоять вже більше століття і потроху поглинаються багатоповерхівками.
Павло, який прожив у Південно-Східній Азії більше року розповів про найвиразнішу особливість урбаністичних міст цього регіону.
«Міста – це суцільні бетонні нетрі. Всі будинки будуються саме з цього матеріалу: ніякого дерева, бо воно гниє в тропіках. Але клімат все ж таки залишає свій відбиток і на бетонних стінах. Загалом, їхня архітектура дуже раціональна, без декору, а часто фасади будинків повністю покриті рекламними вивісками. Деякі населені пункти взагалі схожі на міста США. У тому плані, що вулиці дуже широкі, а на дорогах неймовірно багато транспорту. Цілий день стоїть гул від моторів». Можна з цього зробити невеличкий висновок, що курортні міста цього регіону відкриваються зовсім з іншого боку для тих, хто приїхав сюди не на курорт, а на постійне місце проживання.
Ну і який же рай без пляжів. Вони на острові є перлиною всього курорту.
Шикарні піщані береги чудово підходять як для ранкових прогулянок, так і для вечірніх милувань заходами сонця. На пляжах навіть є невеличкі дерев’яні будинки, які здаються для особливо натхненних туристів, які прагнуть захоплюватися морем 24 години на добу та кожного ранку прокидатися і відчувати свіжий морський бриз. Як правило, у будь-яку пору року набережні Пенанга переповнені усілякими забавами та розвагами для туристів. Місцеві що тільки не придумають, аби заробити на іноземцях. Тому, окрім купання та милування природою, на набережних можна завжди чимось зайнятися. Підходи до пляжів усіяні сувенірними розкладками, де туристам намагаються продати різні дрібнички, та кіосками, де можна скуштувати страви з екзотичних морепродуктів. На пляжах завжди пропонують промчатися вздовж берега на водному мотоциклі.
В хорошу безхмарну погоду перебування на пляжах острова нагадує ту рекламу з райською насолодою.
Краєвиди на акваторію дійсно неперевершені, а маленькі острівці, які повністю заросли тропіками, змушують відчувати себе десь поза цивілізацією, на дикому, незайманому людиною клаптику планети. І ти отак лежиш у сонячну погоду під пальмовою гілкою на теплому чистому, як кришталь, піску та вже ніколи не хочеш покидати цей прекрасний райський острів.
Юрченко Валентин
