Ми неодноразово чули про замок Паланок чи Хотинську фортецю, Кам’янець-Подільський замок чи Підгорецький. Але не знаємо, наприклад, про Тараканівський форт або Червоногородський замок, які рідко згадують в медіа і туристичних шоу. Залишаючись доволі тихими і безлюдними, вони дають унікальну можливість поринути в історію і дослідити величні руїни без музейних огороджень.
Кожен знає, що західна Україна має безліч природних та архітектурних пам’яток. Уся її територія всіяна старовинними будівлями на неймовірних гірських ландшафтах. Однак на карпатських схилах ховаються і такі місця, про які люди з часом забувають – напівзруйновані замки, палаци і фортифікаційні споруди. Не втрачайте можливість прогулятися такими особливими місцями, які подарувала нам історія. Та спершу – дізнайтеся про них більше.
Червоногородський замок
Червоногородський замок розташований біля зниклого міста Червоногорода, що поблизу села Ниркова Тернопільської області. Він прихований у мальовничих схилах дністровського каньйону. За майже тисячолітнє існування його кілька разів руйнували під час воєн, а нові власники перебудовували й модернізували.
З’явився замок ще за часів Русі-України як дерев’яна будівля, але в XVII столітті на її місці звели міцний мурований замок із чотирма вежами на кутах, який згодом оточили оборонною спорудою із в’їзною брамою.
Протягом сотень років ним володіли руські та литовські князі, повстанські загони, польські пани і навіть турецький султан. Деякі власники перебудовували будівлю, зокрема, наприкінці XVIII століття частина замку була розібрана, а на основі збудували палац у стилі класицизму, який в останні роки свого існування мав вишукану терасу, колонаду і просторий ландшафтний парк.
Цю величну споруду, однак, руйнували під час двох світових воєн. На її місця залишилося дві пошкоджені вежі, залишки кам’яних стін і височенні чагарники. Зараз будь-хто може дослідити руїни замку і насолодитися чудовими пейзажами. Проте варто бути обережними біля останків будівлі, яка перебуває у занедбаному стані.
Палац Санґушків
Цей палац, заснований наприкінці XVIII століття, розкинувся біля річки Понори у місті Ізяслав Хмельницької області і колись був резиденцією українсько-литовських князів Санґушків.
Особливість цієї будівлі, в першу чергу, в її стилі, адже вона має оригінальне планування, не схоже на жоден палац того часу. Резиденція Санґушків з’єдналася із залишками палацу князів Заславських (XVI–XVIII століття), ставши цілим архітектурним комплексом, який у свій час становив неймовірну мистецьку цінність і славився вишуканим інтер’єром і декоративним оздобленням.
Однак наприкінці XIX століття палац перейшов у власність Російської імперії, де його використовували як казарму, що повністю знищило колишню красу. У 1980-х роках військові покинули будівлю, після чого вона остаточно занепала.
Зараз пам’ятка перебуває під охороною держави, продовжуючи, тим не менш, руйнуватися. На місці споруди ви побачите лише руїни без даху, вікон і декоративного оздоблення. Однак досі помітно чудовий палацовий ансамбль.
Тараканівський форт
Тараканівський форт – одна з найвизначніших фортифікаційних споруд західної України, яка розмістилася неподалік села Тараканів Рівненської області. Місце, що повинно мати строгі військові обриси, вражає своєю архітектурою, яку складно зіставити з її минулим.
Форт збудували майже 150 років тому на тогочасному кордоні Австрійської та Російської імперій. Найбільш активно будівля використовувалася під час обох світових воєн, а її стіни займали армії різних держав. Проте після закінчення бойових дій форт занепав.
Зараз комплекс закинутий, але більшість його будівель добре збереглися. Найбільше серед них виділяється офіцерський корпус і каземати, що своїми архітектурними формами нагадують британський колоніальний стиль.
Сьогодні тут все вкрилося густою рослинністю, яка створила абсолютно нову атмосферу: доволі моторошну і навіть постапокаліптичну, – що стало причиною для виникнення купи містичних історій. Зусилля місцевих жителів допомагають привернути увагу до цінності цього місця. Однак слід пам’ятати, що дослідження цих будівель, як і вищезгаданих, є дуже небезпечним через аварійний стан споруд.
Ці пам’ятки – не єдині забуті архітектурні дива західної України. Поціновувачі старовини можуть знайти сотні таких споруд на схилах Карпат. Через малий інтерес до їх відновлення, ці місця можуть зникнути. Саме тому, так важливо встигнути насолодитися їх величною красою.
Максим Царук
