Барселона: два боки однієї медалі

Місце контрастів: з одного боку – край вишуканості та мистецтва, з іншого – місто жебраків і бідності. Ми говоримо про друге за величиною місто Іспанії та її найбільш популярний туристичний куточок – Барселону.

Тепле Середземне море, високі пальми, палюче сонце. Всюди розкинулися невисокі яскраві будиночки та вузькі вулички, де можна зустріти засмаглих іспанців, які прогулюються чи катаються на велосипедах. 

Парк Гуель – неймовірно красивий зелений оазис з незвичайними для нашої місцевості деревами та рослинами. Прогулюючись повз будинків Гауді, ви помітите папуг, які спокійно знаходяться в компанії мешканців міста, на галявинках сидять музиканти і грають на специфічних інструментах. Та найбільше вражає краєвид: здається, що все місто знаходиться на твоїй долоні, а море не має горизонту, воно нескінченне. Рай на землі. Потрапивши туди, забуваєш про втому, а дорога на вас чекає дійсно непроста: парк розташований на крутій горі та піднятись туди вартує неабияких зусиль.

Здається, що це ідеальне місто для ідеальних жителів, але будь-яка медаль має дві сторони: поруч з красою природи можна майже всюди побачити безхатьків. Щойно вечоріє, вулиці заповнюються наркоторговцями, які пропонують туристам зайти в «coffeshop», так вони називають місця продажу легких наркотиків. Якщо «продавці смерті» отримують відмову – пропонують важкі наркотики. Вони не бояться правоохоронців, а ті, зі свого боку, майже не приділяють їм уваги. Це класична картина для сонячної Іспанії.

Після побаченого, починаєш дивитись через призму невтішної реальності та помічаєш й інші деталі. Велика частина молодих жителів міста – наркозалежні, які не бажають отримувати вищу освіти.

Також в Барселоні процвітає злочинність:  якщо ви хочете взяти в оренду велосипед, варто бути обачливими, власниця пункту прокату двоколісного транспорту нас попередила, що не можна його залишати без захисних засобів на вулиці. Одного замка може бути недостатньо, потрібно мінімум три. Якщо злодіям не вдасться вкрасти цілий велосипед, вони знімуть окремо колеса чи інші деталі. Старше покоління барселонців живе в бідності. Містяни зовсім не знають англійської.

Не варто впадати у відчай: увечері також місто грає яскравими фарбами, чутно веселий гомін місцевих і туристів, які прямують до тапас-барів. Тапас – невеличкі закуски, які подають разом із напоями. Одна порція може коштувати близько одного євро – 30 гривень. У деяких закладах можна замовляти різні види тапасу, зокрема паелью з морепродуктами, яка, як окрема страва, обійдеться вам щонайменше вдесятеро дорожче. Ідеальний варіант для бюджетного туриста.

Попри всі недоліки, сюди хочеться повернутися ще бодай раз, щоб підставити обличчя теплим промінцям сонця і вдихнути морське повітря.

Валерія Донченко