Ви фантазували у дитинстві опинитися на безлюдному острові серед моря у незайманій людиною природі і насолоджуватися пригодами? Така можливість є!
Джарилгач – це найбільший за площею острів України та Чорного моря, який залишається незаселеним, він простягається на 42 кілометри, а завширшки близько 5 кілометрів. Також острів залишається єдиним морським безлюдним клаптиком у всій Центральній Європі, де можна побачити нерозораний і первинний степ.
На Джарилгачі є лише одна людська рукотворна споруда – старий маяк. Він встановлений ще у 1902 році за проектом одного з учнів Гюстава Ейфеля, або за іншими джерелами навіть самим Ейфелем, тож маяк точно можна вважати родичем Ейфелевої вежі! Якщо бути сміливим і залізти нагору, то можна побачити дивовижної краси панораму на устелену маслинами піщану косу, що заглиблюється у море.
Так як окрім маяка на острові більше немає постійних побудов, то переважна більшість туристів живуть у власних наметах з видом на море.
Море навколо Джарилгачу чисте, а вода прозора, через це одна з неофіційних назв острову – Наші Мальдіви або Українські Мальдіви. Екзотики українським Мальдівам додають дельфіни, яких добре видно з берегів, коли ті виринають вдихнути повітря. Окрім дельфінів можна зустріти безліч інших представників тваринного світу, адже Джарилгач є заповідною територією і з 2009 року входить у Національний природний парк «Джарилгацький».
Тут у своєму природному середовищі живуть зайці, лисиці, олені, муфлони і дикі коні, а також фазани, качки, гуси, куріпки, лебеді і навіть рожеві пелікани. Ще на території парку перебувають більше десятка видів крабів, більшість з яких мешкає в мілководній прибережній зоні, а їх промисел і збирання заборонено. Не всі види тварин опинилися тут самостійно, у радянські часи на Джарилгач завезли благородних оленів та муфлонів, ще колись на острові жили верблюди. Зараз 59 видів тварин з проживаючих на острові занесені до Червоної книги.
Слід зазначити, що окрім тварин на острові водяться небезпечні павуки, наприклад каракурти, укус яких у 50 разів отруйніший, ніж укус тарантула. Смертність від його укусу за підрахунками вчених становить приблизно 4 %. Пік активності павуків спостерігається в липні-серпні, в цей же час значно зростає і токсичність їх отрути.
Рослинність теж у змозі вразити будь-кого, хоча на перший погляд може здаватися одноманітною. Але насправді на острові ростуть близько 550 видів рослин, понад 50 з яких унікальні і ростуть лише на Джарилгачі.
Через те, що територія заповідна розпалювати багаття суворо заборонено, тож туристи користуються газовими балонами, які привозять заздалегідь з собою, або харчуються на місцевій точці польової кухні чи у кафе, які відкриваються і працюють лише у сезон туристів, тобто з середини червня до кінця серпня.
Дістатися до «наших Мальдів» можна катером, човном, тощо від міста Скадовськ. Зазвичай переправитись до острова можна до двох основних пунктів: до маяку біля зони відпочинку на півночі острова, саме там знаходиться одне з джерел прісної води, та до пляжу на східній околиці, місцеві називають це місце “бухта”, там теж є прісна вода, облаштований пляж із лежаками та навісами від сонця, кафе. Всі туристичні конструкції тимчасові, адже постійне довгострокове будівництво на острові заборонене.
Якщо ви фанат дикого туризму, або хочете спробувати себе в цьому, серце і ноги потребують пригод, то острів Джарилгач знайде чим вас вразити. Адже це фантастичне й унікальне у 21 столітті відчуття – гуляти чистою, первозданною природою.
Поліна Камкова
