У темному-темному лісі, посеред скелі стоїть легендарний замок, маленькими коридорчиками якого досі бродить дух найвідомішого кровопивці світу графа Дракули…


Чому?

Ви могли не читати роман Брема Стокера про Дракулу, але, імовірно, Ви точно щось чули про цього вампіра. Про нього знято десятки фільмів, поставлено кілька театральних п’єс. Жив цей зірковий кровожер, за легендою, поблизу України, у Румунських Карпатах, більше відомих як Трансильванія. І це вже дві причини, чому варто відвідати замок Бран. Адже їхати туди зовсім недалеко й така поїздка назавжди залишиться у Вашій пам’яті. І це ще не все. Румунія хоч і європейська країна, проте ціни тут зовсім не кусаються, тому подорож не влетить Вам у копієчку. До того ж, для студентів і школярів на вхідні квитки до замку діють знижки.

І хоча насправді ніякий граф Дракула тут ніколи не жив, а замок був лише резиденцією румунських графів, місцеві жителі всіляко розігрівають легенду про любителя крові. Тут кожен може розповісти про дивні крики та завивання вовкулак, які чути щоночі, а також про моторошні білі фігури, які нібито блукають околицями. А ще тут безліч тематичних ресторанчиків, кімнат страху та маленьких музеїв. І моя Вам порада: краще на час поїздки з головою поринути у ці міфи, адже так буде набагато цікавіше блукати середньовічним замком. А він, до речі, вартий уваги.

Що?

Башти замку Бран видніються здалеку, адже розташований він на пагорбі. Щоб піднятися до нього, доводиться долати цілий серпантин сходів. Побудували фортецю місцеві жителі за власні кошти ще в XIV столітті, за це їх звільнили від сплати податків на десятки років. Спочатку замок служив для захисту поселення поблизу. Він змінював своїх господарів досить часто, поки не був подарований королеві Марії після проголошення Великої Румунії. Так Бран став королівською резиденцією.

А нині – це музей просто неба, де кожен охочий може побачити побут королівської родини: вишукані меблі з червоного дерева, старовинні килими та кахлі. Проте про графа Дракулу теж не забули – йому тут присвячені кілька залів. У них зібрані знаряддя тортур, серед яких є страшне крісло з гострими шипами на сидінні, спинці та підлокітниках.

Крім цього, фортеця має маленький милий внутрішній дворик. Там обладнаний фонтан. До того ж, саме з двору можна краще роздивитися середньовічні балкончики та башти замку, вкриті червоною черепицею. Проте не це приваблює гостей. Сюди приходять заради маленької та непомітної криниці. Ходять чутки, що якщо зазирнути в неї, то можна побачити тунелі та потаємні ходи, які ведуть далеко за межі замку. Місцеві розповідають, що саме в цих підземеллях кровопивця тримав своїх жертв.

Коли?

Найкраще відвідувати замок наприкінці весни. Тоді Карпатський ліс вражає своєю красою, адже листя вже встигло розпуститися. До того ж, погода в цей період досить сонячна. Неймовірно красивий замок і восени, оточений жовтими кронами дерев. Саме напередодні Гелловіна з усього світу до Брану з’їжджаються туристи. Тому якщо Ви не любите натовп, Вам краще обрати інший час для поїздки. Адже лабіринти замку досить вузькі, тому часто утворюють черги на прохід до різних кімнат. Ви не лише витратите безліч часу на очікування, а ще й можете зіпсувати собі настрій.

Як?

Найкраще добиратися до замку на машині. Перетнути румунський кордон та їхати в сторону Брашова трасою Трансфагараш. Це одна з наймальовничіших доріг у світі: неймовірні гори, водоспади та річки. Безліч оглядових майданчиків. І хоча дорога, яка має безліч крутих поворотів, досить важка, але воно того варте.

Якщо ж такої можливості немає, варто спочатку дібратися до столиці Румунії – Бухаресту. Практично з усіх великих міст України туди літають літаки. Звідти найкраще їхати потягом до міста Брашов. Це займе близько двох годин. Потім пересісти на автобус та їхати ще 40 хвилин до міста Бран. Автобус зупиняється відразу біля входу в замок.

То що, вирушаємо в дорогу?

Христина Бубнюк