Зазвичай досвідчені туристи мало не однією лівою збирають похідний рюкзак. Ці люди добре знають свої можливості та сили на певному маршруті, а тому і вміст рюкзака сильно варіюється в залежності від того, у які хащі мандрівники чимчикують цього разу. Але якщо тернистий шлях ви долаєте не пішки, а на конях, замість великого рюкзака вам знадобиться відповідне спорядження.
Кількість туристичних фірм, що пропонують послуги кінного туризму , в різних регіонах України постійно зростає. Подорож кінним маршрутом може тривати від кількох годин до кількох днів. Такі подорожі є надзвичайно цікавими та корисними.
Верхи турист може дістатись туди, куди не завжди дійде пішки чи доїде на автомобілі. Основним у кінному поході є можливість спілкування з конем. Але необхідно пам’ятати, що в такому поході Ви відповідаєте не лише за себе, а й за свого коника, який не завжди може сам про себе подбати і цілком залежить від вершника. Під час привалу чи стоянки перш за все необхідно подбати про коня: розсідлати чи послабити попруги, відвести на пасовище чи нічліг, оглянути копита. І лише після цього турист може врешті подбати про себе.
Тривалість їзди не повинна перевищувати 7-8 годин, а відстань – 50 км на добу. У багатоденних походах коням потрібно відпочивати 8-10 годин на добу, а кожні 2-3 дні руху робити зупинку на день. У поході через 3-4 години необхідно робити невеликий відпочинок, щоб погодувати й напоїти коня.
Слід також чітко продумати, що взяти з-собою в похід. Щоб і самому не мерзнути та не голодувати й коня не перевантажити.
Пропонуємо приблизний перелік речей для кінного походу.
Що взяти туристові?
1. Шолом – може бути будь-якої фірми – як-то Kieffer або HarryHall. Головне, щоб у ньому було зручно, і щоб він надійно захищав голову від можливих травм. Для цього необхідно правильно відрегулювати глибину шолому. Він має щільно облягати голову, але не давити.
2. Похідні мішки для речей – мають бути з водонепроникної тканини. Зазвичай вони мають вигляд довгого циліндру, мають невеликі об’єми і традиційний рюкзак нагадують мало.
3. Плащ-намет – краще брати такий плащ, що прикриє не тільки самого туриста, а й круп коня з речами. На випадок дощу це реальний варіант зберегти речі сухими. Наприклад, плащі хімзахисту, як і раніше, активно використовуються організаторами кінних походів в деяких регіонах.
4. Намет – фактично ця тимчасова домівка вам знадобиться тільки для сну. Залежно від висот палатку можна брати зі «спідницею» знизу, яка додатково захищає від затікання води під час дощу, а можна взяти й звичайну. Остання важить менше і буде більш доцільною під час недовгих переходів і на невеликих висотах.
5. Спальник – підбирається відповідно до пори року і висоти, яку ви плануєте подолати. У теплу пору року краще брати спальник, що розрахований на осінь-весну, тобто з максимальною температурою комфорту +10-15 С. Якщо це літо і знову ж таки – залежно від маршруту та місцевості, у спальнику може бути спекотно. Але головне, щоб не було холодно. Підбирайте спальник, орієнтуючись як на пору року, так і на температурний режим свого тіла.
6. Термобілизна (легка та тепла). Вона гарна тим, що підтримує оптимальну температуру тіла, ефективно відводить піт та забезпечує ефект кондиціювання. Саме в цьому одязі дуже зручно спати.
7. Трекові чоботи або просто якісне спортивне взуття – вони завжди повинні бути сухими.
8. Рукавички – можна взяти спеціально для верхової їзди, а можна купити звичайні «робочі». Їх завдання – захистити руки від різноманітних травм. Краще взяти дві пари – від натирання пальців під час їзди алюром та захисту від низьких температур.
9. Посуд (котел, тарілка, ложка, чашка).
10. Пуховик (у разі ночівлі на великих висотах восени та взимку).
11. Начільний ліхтар.
Що беруть для коней?
1. Сідло. Може бути універсальним, тобто підходити як для аматорського спорту, так і для прогулянок. У походах можуть використовуватися також строєві та виїзні сідла. Не забуваємо і про інші дотичні елементи – попруги, вальтрап, пітник. Найкращими вважаються нейлонові попруги на ґумі. При такому варіанті й потертостей не буде, і кінь зможе довший час перебувати з опущеною головою без ризику викликати набряк.
2. Вуздечка
3. Дві щітки для чистки коней: жорстка та м’яка (ґумова). Жорстка щітка розчісує волосся та прибирає грудочки бруду. Резинова щітка усуває мертві волоски і полірує шкіру коня.
Цей список необхідного спорядження є базовим. Він може розширюватися у відповідності до потреб і умов подорожі. В Україні серцем кінного гірського туризму традиційно вважаються Карпати, де існують різноманітні маршрути та кінні тури на один чи кілька днів. Головне – правильно зібратися у подорож, щоб вона принесла тільки позитивні емоції та спогади не на один рік!
Юлія Холод
