Краків — душа та гордість Польщі

Краків як колишня столиця Польщі пройшов крізь війни, проте зумів зберегти свої традиції. Ще із Середньовіччя його вважають одним із найгостинніших міст у світі. Ще б пак, адже тут гарно й затишно незалежно від пори року.

Минуле та теперішнє

Якщо порівнювати з Варшавою, пам’ятки якої були вщент зруйновані під час Другої світової війни, Кракову вдалося зберегти свою самобутню архітектуру. Тут гармонічно співіснують декілька світів — старовинний і молодіжний. Краків і досі має гордий статус міста-університету, бо наповнений веселим гомоном студентів з різних країн. Одразу впадає в око кількість кафе, ресторанів і барів — їх тут понад 400 тільки в межах Старого міста.

Краків живе на двох китах — туризмі та студентстві. Ягеллонський університет є одним із найстародавніших і найшановніших вишів Європи. Тут здобув освіту ще з базової на ті часи астрономії Микола Коперник, вчив філософію Карл Войтила — майбутній Іоанн Павло II. Саме він став символом і святим охоронцем Кракова. Багато екскурсій організовують місцями, де жив і працював Папа Римський. Поляки дуже пишаються своїми національними героями й ревно оберігають пам’ять про них.

На центральній площі

Краків — це подарунок для туриста. Визначні пам’ятки знаходяться в кількох метрах одна від одної. В місті можна орієнтуватися навіть без мапи, все просто та зрозуміло. І куди б ви не пішли, зрештою вийдете на велику прекрасну площу Ринок — центр міста. Це найбільша середньовічна площа в Європі, яка не поступається першістю навіть П’яцца Сан П’єтро у Ватикані. Тут височіє міська ратуша, а поруч, у самісінькому центрі, стоїть невисока будівля довжиною понад 100 метрів. Це найдавніша крамниця країни — Сукеніце, де колись продавали сукно (звідси й назва). Зараз це улюблене місце туристів через величезний вибір оригінальних сувенірів.

Якщо Ринкова площа — центр Старого міста, то Маріацький костел — його перлина. Він має різні за висотою вежі, що, за легендою, побудували двоє братів, чиє суперництво закінчилося трагедією. З найвищої вежі вже багато століть лунає хейнал, що прагне почути кожен турист. Ця мелодія сурмача є також своєрідним символом колишньої столиці Польщі: в 1944 році капрал Еміль Чех сповістив так про перемогу над німецькими військами в Італії. Щодо інтер’єру, то це справжній витвір готичного мистецтва. Вівтар Віта Ствоша є найбільшим у Європі та складається орієнтовно з 200 фігур, що символізують життя Діви Марії.

Королівські цінності

Якщо казати про гордість власне Польщі, то не можна не згадати Вавель. Навіть після перенесення столиці до Варшави сюди приїжджали великі правителі. Саме тут, за легендами, король Крак (на честь його сина й назвали місто) в ХII столітті наказав вбити дракона, що мешкав у печері поблизу. Тепер це туристичний комплекс, біля виходу з печери навіть стоїть статуя того самого дракона. Кожні кілька хвилин із його пащі йде справжній вогонь, що викликає захват не тільки в дітей, але й у дорослих.

Найбільше уваги привертає Собор Святих Станіслава та Вацлава — одна з головних церков Польщі, перша згадка про яку з’явилася ще в ХІ столітті та яка була культовим місцем коронації. Стародавні крипти стали місцем останнього спочинку правителів Польщі — Казимира Великого, Владислава І Локотека, Владислава Ягайла та його дружини Ядвіги, Стефана Баторія; а також національних героїв країни — Тадеуша Костюшка, Юзефа Пілсудського, Адама Міцкевича. Не можна залишити без уваги могилу колишнього президента Леха Качинського та його дружини, що загинули 2010 року під час авіакатастрофи в Смоленську.

За межами Старого міста

Старе місто обступає пишна паркова зона Планти, що загалом складає орієнтовно 4 км. Гостям міста пропонують пройтися нею та з використанням спеціальних вказівок уявити, де раніше стояв краківський мур. Під час прогулянки можна побачити багато пам’ятників відомим польським діячам, наприклад, королеві Ядвізі та королю Ягайлу.

Достатньо перейти міст через Віслу та потрапляєш наче в інший світ. Це колишній єврейський квартал Казимеж, який колись був окремим містечком, та навіть зараз його атмосфера разюче відрізняється від власне Кракова. Через жахи Другої світової війни, які довелося пережити тут єврейському народові, з’являється моторошне відчуття, що кожен камінчик і стіна зберігають страшні спогади про вбитих. На вулицях цього району Стівен Спілберг знімав оскароносну стрічку «Список Шиндлера» про те, як його мешканців знищували нацисти під час війни. Та всіх завжди захоплює пам’ятник — пусті стільці, що символізують тих, хто сюди більше ніколи не повернеться.

Хліб насущний

Окрім видовищ, туристи потребують і хліба. Найкращий спосіб перехопити щось смачне дорогою від однієї пам’ятки до іншої — це купити обважаники, це такий собі крендель, присипаний маком, кунжутом або сиром. Як правило, він коштує мало та продається фактично всюди. Також спробуйте спеціальний копчений сир, що виготовляють, до речі, в Татрах. Це традиційні смаколики Кракова, тому не скуштувати їх неможливо. Слід додати, що в місті є безліч студентських кафе зі смачними стравами, помірними цінами та великими порціями. Тут переважно діє система самообслуговування, тому це досить швидко.

Привіт, Україно

Насамкінець варто зазначити, що поляки досить прихильно ставляться до українців, це особливо відчутно в Кракові. Тут багато українських ресторанів, наприклад, славнозвісний «Український смак», що знаходиться в самісінькому центрі. Після буремних подій на Майдані в місті всюди розвісили українські прапори. Часто чути українську пісню — на радіо та в кафе, також її виконують музики на головній площі. Все це створює відчуття затишку та гостинності від насправді дружнього народу.

Ольга Косова