Любляна: зелень, книжки і студенти

Статті

Любляна — столиця та найбільше місто Словенії. На нього впливали німецька, латинська та слов’янська культури. Воно пережило не одну війну та було під владою римлян, франків і Габсбургів. Це місто постраждало від двох нищівних землетрусів, але зараз є однією з найкрасивіших столиць Європи.


Перші кроки новим містом

Після семи годин нічного переїзду ми з іншими любителями автобусних турів дісталися пункту призначення. На годиннику 6:30 за європейським часом, усі заспані, але щасливі. Коли вийшли з автобуса, втома моментально зникла, адже чудові зелені пейзажі та свіже ранкове повітря змусили забути про задушливість і сонливість.

Гід повів нашу туристичну групу мальовничим і поки що безлюдним парком на зустріч з екскурсоводом, який згодом познайомив нас зі столицею Словенії – Любляною. Перше, що ми помітили – багато велосипедистів і зелені. Нам навіть здавалося, що велолюбителів більше, ніж автомобілістів і звичайних пішоходів, принаймні зранку. Гуляючи пізніше центром міста, ми побачили, що там ледь не кожні сто метрів припарковані велосипеди, за прокат яких можна заплатити в автоматі та їздити на двох колесах хоч весь день.

Також впало в око те, що в Любляні пішохідні зони не відгороджуються брівками від автомобільних доріг. Якщо вони є, то зовсім маленькі й майже непомітні. Слід зазначити, що там дуже чисто. Це при тому, що смітників у столиці Словенії не більше, ніж в українських містах. Щодо зелені, то це був не ейфорійний ефект від зміни локації, а дійсно правильне спостереження. Цвітіння та чистоту відзначила і Єврокомісія, яка у 2016 році визнала Любляну найзеленішим містом Європи.

Визначні місця

Над містом височіє середньовічна фортеця під назвою Люблянський град. ХІІ століттям до нашої ери датуються найдавніші сліди перебування людини на місці замку. Виник він вже у ХІІ столітті наших днів. Фортеця використовувалася як оборонне укріплення до ХVІІІ століття, згодом стала в’язницею, а зараз є одним із головних символів міста.

Нині з пагорба, де розташований замок, відкривається чудовий краєвид на всю столицю Словенії та дивовижні Альпи. Біля замку вихователі дитсадків можуть прогулюватися з дітками та співати з ними словенських пісень, а місцеві іноді там відзначають весілля.

У 1919 році було відкрито університет Словенії – Люблянський університет. Зараз він є одним з найбільших у Європі, налічує 22 факультети, 3 академії мистецтв і коледж. Люблянський університет входить в Утрехтську мережу (асоціація європейських університетів). Найстаріший виш Словенії налічує 64 тисячі студентів, а це майже чверть населення всього міста.

До речі, Любляна успішно сприяє духовному розвиткові свого населення. У місті діють багато публічних бібліотек, видаються тисячі книжок і на вищому рівні розвиваються книжкові мережі. У 2010 році ЮНЕСКО нагородило Любляну титулом «Книжкова столиця світу».

Столицею Словенії протікає річка Любляниця, на честь якої й назвали місто. Чарівний краєвид на неї відкривається з чудових мостів.

До початку другої чверті ХХІ століття в Любляні діяв стратегічно важливий середньовічний міст, який поєднував землі Середньо-Західної Європи з Балканами. Завдяки місцевому архітектору Йоже Плечнику були добудовані бічні мости, призначені для пішоходів. Таким чином з’явилася архітектурна перлина Любляни – Потрійний міст.

Символ Любляни – дракон. Завдяки майстру Юрію Заниновичу Драконів міст прикрашено чотирма зеленими статуями міфічних створінь. Чотири дракони виглядають трохи страхітливо, але дуже красиво.

Традиційні страви

Коли після нічного переїзду весь день пішки гуляєш новим для себе містом, то звичайно ж дуже хочеться з’їсти чогось смачненького, а бажано й місцевого. Радимо спробувати національну випічку під назвою бурек. Зовні він дуже схожий на грузинське хачапурі, але на смак це дещо інше. Бурек більш соковитий та відрізняється тістом. Він дуже смачний і поживний.

Перед від’їздом ми пообідали в ресторані традиційної словенської кухні «Sokol». Там спробували цибулевий суп і кров’янку. Ситі та задоволені ми поїхали далі.

Іван Чернов