Кажуть, що для того, аби подорожувати у часі, потрібен загадковий апарат. Однак опинившись у цьому місці, розумієш, що потрапити у VII століття до н. е. таки вдалось. Тут проживали вправні землероби й талановиті завойовники – скіфи. Тож наша зупинка – Немирівське городище, або, так звані, «Скіфські» Вали.
У серці Поділля розташоване справжнє археологічне диво, яке оповите прадавнім духом загадковості й таємничості. На лівому березі Південного Бугу, поряд із селом Сажки, велично звиваються пагорби. Саме вони є однією з найвідоміших історичних пам’яток Вінниччини, яка вже понад чотири тисячоліття є одним з найбільших городищ у Європі. Вали розкинулись по периметру на 5 кілометрів, їхня ширина – 32 метри, а висота – 9, хоча початкова їх висота була майже 30 метрів. Проте це місце багате не лише своєю історією, а й справжніми скарбами.
Знайомство зі скіфами
Перш ніж почати мандрівку Немирівським городищем, варто зазирнути в історичну довідку та трішки ближче познайомитись зі скіфами, яким приписують створення валів: хто ж це такі, чим займались, коли проживали та чи дійсно саме вони змайстрували величезну земляну споруду.
Friman! (Друже!) Можливо, саме так з Вами привітався б житель Великої Скіфії ще у VII ст. до н. е., коли в степи українського Причорномор’я потрапили їхні кочові племена. Цей іраномовний народ вийшов з глибин Азії, спустошливим маршем пройшов країнами Близького Сходу й осів на території України. Приблизно у 450 р. до н. е. у місцевості скіфів побував відомий грецький історик Геродот, завдяки якому ми зараз можемо поділитись з Вами інформацією про ймовірних прадавніх пращурів українців.
Самоназва цього народу – «сколоти» («всі вони разом, як кажуть, називаються сколотами, а ця назва була ім’ям їхнього царя», – написав у своїй праці Геродот), скіфами їх же називали греки, і саме ця назва відома нам донині.
Територіальний устрій Скіфії поділявся не на області, як у нас з Вами, а на племена, які різнилися за родом діяльності та статусом. Царські скіфи (найбагатші та найвпливовіші) жили між Дніпром та Доном, скіфи-кочовики мешкали у причорноморських степах, скіфи-землероби – у лісостепу на лівому березі Дніпра, а скіфи-орачі заселяли землі над Бугом. Отже, тепер стало відомо, що у Немирівському городищі мешкали саме скіфи-орачі, які вважаються предками слов’ян (хоча історики досі сперечаються на цю тему).
«Скіфські» Вали насправді не скіфські?
Як ми вже побачили, Немирівське городище часто називають ще й «Скіфськими» Валами. З історичної довідки відомо, що це давнє плем’я тут справді проживало та залишило свій слід. У часи VII-ІІІ ст. до н. е. городище, як показують розкопки, було не просто торговим чи ремісничим ядром, а політичним центром об’єднаних скіфських племен на території Поділля. Там знайдено бронзові і кістяні наконечники стріл, голки, котушки і зброю, виконані в характерному для скіфського мистецтва у звіриному стилі (зображення фігур коней, худоби, звірі плазунів та птахів). Але копнувши глибше, археологи знайшли сліди чорноліської культури (ІХ ст до н.е.) та трипільців (4000 – 3700 рр. до н.е.).
Тож у вчених розходяться думки стосовно того, хто ж змайстрував ці могутні оборонні вали, проте вони сходяться на тому, що вік городища становить понад 4000 років. А через це твердження, що спорудження валів припадає на часи панування скіфів, і ще й ними самими, навряд чи відповідає дійсності.
Великі Вали мають великі скарби
Ще з давніх часів ходить-бродить легенда, що могутні земляні пагорби мають у своїх володіннях величезну скриню золота, яку встигли заховати скіфи і, мабуть, дуже вдало про неї забути. У цю чутку повірив і граф Григорій Строганов. Почувши про скарби, він виселив місцевих мешканців і почав розкопки (оце жага була у чоловіка до збагачення). І саме Григорій Строганов запустив ланцюгову реакцію «чорних» археологів, які досі безрезультатно намагаються віднайти загублене золото. Науковці ж стверджують, що справжніми скарбами є археологічні знахідки, які допомагають краще дізнатися про колишніх «квартирантів» Немирівського городища.
Але приїхавши у цю місцевість, Ви справді станете багатшими. Так, не матеріально, проте Ваш духовний світ розширить свої горизонти. Потужна енергія природи, сивочола історія валів та єдність з минулим подарують Вам значно більше, аніж дорогоцінний метал.
Маршрут
Для подорожі до Немирівського городища краще обирати літню сонячну погоду, тому що дощовий день подарує Вам пам’ять про суцільне болото, мокре взуття і завадить сповна насолодитись валами (перевірено на власному досвіді). З Вінниці до Сажок – 51 кілометр. Із залізничного вокзалу станції Вінниця щопонеділка та щоп’ятниці вирушає потяг до Гайворона, ним можна доїхати до Сажок. Автобусом з Центрального автовокзалу до Немирова теж можна дістатись. Він відходить кожних 15 хвилин, але тоді до Сажок доведеться йти пішки близько п’яти кілометрів. Найкращий варіант – поїздка автомобілем (або своїм, або орендованим).
Ця унікальна історична пам’ятка варта того, щоб її відвідали. І можливо, Немирівське городище саме Вам подарує шанс відшукати його скарби.
Гарної Вам подорожі!
(Фото автора)
Вікторія Безвенюк
