Відпочинок на морі, відвідування європейських міст це напрямки-кліше. А от подорож до нових, незайманих просторів, де туристів зазвичай дуже мало, а місце перехоплює подих надовго – це вже щось цікаве. Таке місце – Фарерські острови, незвичайні, особливі.


Фарери – це група островів на півночі Атлантичного океану між Шотландією, Норвегією та Ісландією, що з 1948 року є автономним районом Королівства Данії. Автономія контролює всю владу, окрім оборони та міжнародних відносин. Мешканці суворих, але мальовничих островів мають власну мову – фарерську. Проте тут також розмовляють данською. Національна валюта – фарерська крона.

Країна овець і дощів

Фарерські острови відокремлені один від одного глибокими та вузькими фіордами. Мають вулканічне походження, а через подальше вивітрювання на деяких островах утворилися гострі та високі скелі-стрімчаки. У багатьох місцях сформувався досить тонкий шар ґрунту.

Природа островів доволі сувора: тут майже ніколи не стихають сильні вітри. Ось чому на Фарерах майже немає дерев – натомість лише трави, мохи, лишайники. Густа трава на поверхні островів приваблює численних морських птахів, а також є чудовою поживою для овець, розведенням яких займаються мешканці островів. До речі, тамтешня кількість овець значно перевищує кількість людей. Існує навіть окрема порода тварин – фарерська вівця. Пасовища, як відомо, не влаштовують у спеціально відведених місцях. Якщо овець багато, вони з’їдають всю траву, витоптують ґрунт – на десятиліття пасовище перетворюється на мертву зону. І все ж найкраще на островах розвинуте рибальство, адже море навколо багате на тріску та пікшу.

Фарерські острови – це не зовсім райський куточок, адже тут 280 днів на рік ллють дощі. Острів’яни люблять повторювати: «Якщо вранці немає дощу, значить, він обов’язково буде ввечері, якщо його немає ввечері, значить, він вже точно був удень». Там немає ніяких корисних копалин, крім будівельного каміння та невеликої кількості бурого вугілля. Ще є торф. Щоправда, заради збереження пасовищ його категорично заборонено розробляти.

Ідеально для тих, хто не хоче нервувати

Майже 49 тисяч острів’ян пересуваються країною за допомогою численних тунелів, хоча ще півстоліття тому їм доводилось перевозити людей і товари лише за допомогою човнів. А щоб дістатися від одного села до іншого, доводилося долати неймовірні труднощі, зумовлені особливостями місцевого ландшафту. Проте, за словами самих мешканців, це лише зблизило й так нечисленну громаду.

Основна цінність Фарер – тепле ставлення людей одне до одного: кожен важливий, від простого фермера до можновладця. Коли хтось вмирає, про це обов’язково повідомляють у новинах по радіо, і на похорон завжди приходить чи не все поселення. Фарерці ставляться один до одного з великою довірою. Звідси відчуття цілковитої безпеки. Тут немає звичаю замикати будинки й автомобілі. Якщо ви залишите велосипед на вулиці, його ніхто не чіпатиме, а якщо втратите гаманець – вам його повернуть або залишать у найближчому кафе. На островах практично немає злочинності, адже залишитися непоміченим у такому затишному куточку скандинавського спокою неможливо.

Мала кількість жителів та їх розпорошеність островами створює ідеальні умови для інтроверта – людей мало, а єдність з особливою та неперевершеною природою суворих просторів виходить на новий рівень. Це дійсно ідеальне місце для тих, хто прагне відпочинку від швидких темпів міста, коли так хочеться усамітненої насолоди природою.

Дарина Вернигора