Стандартна екскурсія столицею включає відвідини Києво–Печерської лаври, Софійського собору та прогулянку Хрещатиком. Та крім того, Київ має чимало прихованих і цікавих місць. Про деякі з них вам не розкажуть туристичні гіди, про них знають поготів навіть не всі кияни. Пропонуємо вам тут і зараз ознайомитися з оригінальними пам’ятками, що не увійшли до путівника Києвом.
Пам’ятник захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь
Монумент, розташований на перетині Золотоворітcької та Рейтарської вулиць, звели у 2004 році скульптори Ю. Багаліка, В. Медведєв, О. Родіонов. Його особливістю є те, що автори, як здається на перший погляд, елементарно не знайомі з поняттям пропорції. По-перше, кінь, на якому сидить козак, досить малий і нагадує ймовірніше поні. Через це кияни охрестили пам’ятник «козаком на собаці». По-друге, бравий молодик зумів подолати закони фізики й — приготуйтесь — чи то підстрибує, чи то левітує над незапряженим жеребцем. Очевидно, сили опиратися на повітря додає цікавість, з якою захисник заглядає у вікна будівлі Державної прикордонної служби навпроти.
Пам’ятник намету з Майдану
Знак на честь наметів, що уособлюють події осені–зими 2004 року, ви можете знайти на Контрактовій площі. Біля славнозвісного пам’ятника Сковороді ви побачите доволі звичайну кам’яну брилу з невеличкою табличкою, де написано «Майдан — початок». Ідея ніби зрозуміла: громадські активісти вирішили залишити наступним поколінням згадку про події означеного періоду. Та щось підказує, що це вдалося не дуже, адже пам’ятник невисокий, а тому легко губиться в парку. Не пройдіть повз нього і ви.
Пам’ятник стільцям на лавці
Цей «монумент» розташований у центрі столиці, в Пасажі. Його автор — скульптор Володимир Білокінь. На жаль, сидіти на цій лавочці не можна. Автор пояснив, що це образ, а не звичайна функціональна річ. Та милуватися нею ніхто не забороняв: два стільці на лавочці виглядають дуже мило. До речі, назва цієї експозиції — «Наїв».
Пам’ятник сірнику
З’явився він на вулиці Артема не так давно — у 2009 році. Якщо точно, його повна назва — «Пам’ятник сірнику, що ожив». Автор цього проекту, як і попереднього, Володимир Білокінь. Скульптура — це обвуглений сірник, висотою з дерево, на якому з’явився молодий листочок. Ідея автора така: сірник оживає та знову перетворюється на дерево. Так він прагнув привернути увагу до актуальної екологічної ситуації — до забруднення середовища та браку зелених насаджень у Києві.
Пам’ятник Києву, що зникає
На відміну від усіх попередніх монументів, цей меморіал є народним. До його будівництва може долучитися кожен охочий. Для цього треба просто принести камінь на місце попелища, де колись був будинок, — на Андріївський узвіз, 34. Ініціаторами проекту були художники та самі мешканці українського Монмартру. Цим проектом вони хотіли привернути увагу до знесення історичних будівель заради нових багатоповерхівок. Кожен камінь символізує стару будівлю чи сквер, яким знехтували, коли звели новобудову.
Пам’ятник Будівельнику
Це сюрреалістичне «диво» знаходиться неподалік від Мінської (Оболонський район). Його вирішила звести навпроти свого офісу будівельна корпорація «Столиця». Якщо фантазія не дозволяє вам зрозуміти, що це за пам’ятник, не хвилюйтеся, все добре. Підпису біля скульптури нема, тому кожен має можливість побачити в ній щось своє. Та раптом що, знайте — це саме будівельник. Може, ви подумаєте, що палиця, яку він тримає в руці, має надавати рівновагу, але за загальноприйнятою версією це інструмент — висок або нівелір.
Пам’ятник княгині Ользі
Ні, мова не про обеліск на Михайлівській площі. Річ у тім, що коли зводили цей пам’ятник у 1996 році, то під асфальтом знайшли оригінальний монумент 1911 року, щоправда, не весь. Майже повністю вдалося відновити скульптурну княгиню Ольгу — не вдалося відшукати лише голову. Тож її зібрали (без голови) та поставили на Андріївському узвозі, біля музею Кавалерідзе. Проблема лишається в тому, що коли вперше дивишся на цей пам’ятник, важко зрозуміти, що це й чому він тут, але ви вже знатимете.
Пам’ятник Ярославу Мудрому
«Чоловік із тортом» — так охрестили монумент кияни та гості столиці. Скульптори та архітектори підійшли аж занадто креативно до виконання свого завдання. Вони настільки захопилися, що вклали до рук свата Європи зменшену копію Золотих воріт, що на перший погляд і нагадує такий кулінарний шедевр, і залишили на постаменті три відбитки чоловічих долонь. Досі лишається загадкою, чи це таким і був задум, чи, можливо, на певному етапі у творчий процес втрутилися неземні сили… Хоча навіщо це їм? Вирушайте до Золотих воріт і спробуйте знайти відповідь на це запитання.
Пам’ятник Паніковському
Фігура героя роману «Золоте теля» Ільфа й Петрова розташована в центральній частині столиці, на Прорізній, 6, неподалік від місця, де за романом і працював «великий сліпий».
Професійний жест крадія показано досить реалістично. Він ніби крокує Хрещатиком, дивиться в сторону та водночас лівою рукою намагається залізти в чужу кишеню. Підставивши дзеркальце під підошву його черевика, ви побачите фігуру з трьох пальців — дулю. Це вигадка скульпторів — люди нахилятимуться, щоб на це подивитися, і схилятимуть коліно перед Паніковським.
Є така легенда: якщо у вас проблеми з фінансами, варто піти до старого сліпого, шепнути йому на вухо своє бажання й підкласти під ногу монетку. Деякі кияни та гості столиці впевнені, що він гідно оцінить ваш подарунок, і не сьогодні–завтра у вас з’явиться якщо не надбавка до зарплати, то вже точно купа ідей, як розбагатіти. А ідеї — вони теж дорогого коштують.
Лілія Макашова