Німеччина на будь-який смак: національна кухня

Статті

Deutschland – одна з найвідоміших європейських країн. Вона захоплює туристів унікальними містами, мальовничими пам’ятками, барвистою природою та затишною атмосферою. Але ще одна родзинка Німеччини – її національна кухня, яка здивує своїм різноманіттям будь-якого гурмана.


Жодна подорож не може обійтися без знайомства із місцевими традиційними стравами, що безсумнівно додає колориту мандрівці. І якщо про гастрономічні особливості деяких держав ми багато чули (як-от про французькі жаб’ячі лапки, японські суші або італійські піци та пасти), то про деякі не знаємо майже нічого. Наприклад, для більшості німецька кухня асоціюється лише із сосисками та пивом, але вони і не здогадуються, що тих й інших нараховується 1,5 тис. та 5 тис. сортів відповідно. Тож саме із традиційних страв цієї країни розпочнемо наш міні-гастротур.

Кулінарний шлях тривалістю в століття

Ще 100 років тому німецька кухня вважалась однією з найпростіших у Європі. Страви були прісними та однаковими, а говорити про їжу взагалі було табу. Причиною цьому стало правління імператора Кайзера Вільгельма ІІ, який вирізнявся суворістю, похмурістю та вимогливістю. Саме він ввів заборону на розмови про харчі та страви. Також не можна було спілкуватися під час прийому їжі, бо це вважалось чимось ганебним. Окрім того, король негативно ставився до кулінарних шедеврів, тому всім людям доводилось харчуватись дуже просто та прісно. Єдиною насолодою був лише борошняний соус.

Після закінчення Першої Світової війни король відрікся від престолу і жителі Німеччини, які раніше не займалися розвитком національної кухні, почали голодувати. Тільки з 1948 року на місцевому телебаченні з’явилися кулінарні шоу, а в книжкових магазинах – збірники рецептів. Також німці почали активно подорожувати і привозити різні рецепти страв. Таким чином, німецька кухня пройшла складний і тернистий шлях, перш ніж стати такою, якою її всі знають сьогодні, – калорійною, ситною та різноманітною. Мабуть, саме так німці намагаються забути про голодні роки в історії країни.

М’ясо всьому голова

Більша частина страв німецької кухні складається з м’ясних продуктів, тому і королевою будь-якого застілля є ковбаса або ж її сестри-сосиски. Загалом у всій країн

і нараховується приблизно 1500 сортів ковбасок, тому що кожен регіон вносить в їх приготування свою певну особливість. У Баварії обожнюють Weisswurst, у Нюрнберзі – Bratwurst, у Франкфурті – Frankfurterwurst. І всі вони дуже смачні, проте перерахувати їх – неможливо!

Ще однією традиційною німецькою стравою є рулет з телятини. Його можна помітити на столах ледь не у кожної родини, яка збирається за обіднім столом щонеділі. М’ясо фарширують дрібно нарізаними солоними огірками, беконом та смаженою цибулею з гірчицею. Смакота! Великою популярністю також користується рулька по-берлінськи. Вона має глянцеву скоринку, тому ця страва називається «Eisbein» – «крижана нога». І це чудовий приклад поєднання логічності німецької мови та їхньої витонченої кулінарії.

Хліб – окрема страва?

Німеччина, мабуть, єдина європейська країна, де хліб вважається окремою стравою. Для німців повноцінним сніданком може бути булка або кекс, запитий склянкою молока, соком або чашкою кави.

Раніше білий хліб вважався їжею багатіїв і був недоступним середньому класу. Але з часом, коли рівень життя покращився, багато хто зміг дозволити собі купувати здобу і для них вона вважалася святковою стравою. З того часу так і повелося, що для німців хліб – це не просто закуска до супу. Вони можуть їсти його на сніданок, обід і вечерю.

Традиційний крендель (Brezel), пухкі булочки з місцевої Bäckerei (пекарні) та апетитна випічка зачарують Вас своєю гамою смаків. Але обережно, тому що всі ці страви не просто смачні, а й доволі калорійні.

Картопля, картопля і ще раз… картопля!

Якби у німців забрали м’ясо, тоді б безперечним лідером їхньої кухні стала картопля. Її додають майже всюди і створюють ще й окремі страви. Але цікаво, що спершу в Німеччині картоплю не сприймали як смачну та поживну їжу, проте ситуація кардинально змінилась за два століття. А причиною цьому став неврожай овочів та фруктів, який змусив місцевих жителів звернути увагу на бульбу. Ось так і трапилась доленосна зустріч, котра подарувала німцям десятки нових рецептів.

Найпоширеніші картопляні страви:

  • Knödel – відварені кульки з картоплі, які подають з м’ясом і соусом;
  • Kartoffelsalat – із назви зрозуміло, що це салат з картоплі, який не має єдиного рецепта (і так, німцям подобається холодна картопля, що може трішки здивувати українців);
  • Kartoffelpizza, яка особливо популярна у швабській кухні;
  • у Мекленбурзі люблять картопляний суп (Kartoffelsuppe) із запеченою сливою і шинкою;
  • Kartoffelwurst (картопляна ковбаса) готується з картоплі, фаршу і свинячої кишки, куди додають букет різноманітних прянощів;
  • Kartoffelpfannkuchen (деруни) готують по всій Німеччині з мукою і без, з родзинками, молоком і без них.

Ось такий німецький картопляний рай.

І на десерт…

Шварцвальдський торт або Чорний ліс – коронна кондитерська страва Німеччини. Рецепт цього відомого національного десерту з’явився у 1915 році. Баварський кондитер використав шоколадні тістечка та прикрасив їх вершковим кремом і вишнею. З того часу торт став популярним на всій території Німеччини, а через півтора десятка років рецепт поширився по всьому світу. Сьогодні рецептура торта виглядає наступним чином – бісквітні коржі просочують лікером (вишневим сиропом), змащують збитими вершками, викладають вишню (вишневе желе), а зверху прикрашають тертим гірким шоколадом.

Ще один популярний десерт – кекс Штоллен. У складі кексу велика кількість прянощів та спецій: родзинок, горіхів, цукатів. Зверху його щедро посипають цукровою пудрою, щоб кекс нагадував новонародженого Ісуса Христа, загорнутого в білу пелюшку.

Вперше це частування приготували у 1329 році, але рецептура викликала багато нарікань, оскільки нехитрий смак тіста з вівса, води і борошна не вразив вимогливих німців. Тоді було прийнято рішення додати в тісто вершкове масло. Сьогодні в Німеччині готують кекси з різноманітними начинками, які обожнюють що малі, що дорослі.

Тож, як Ви бачите, німецька національна кухня складається не лише із сосисок. Вона зберігає в собі автентичні традиції, які німці дбайливо оберігають і передають з покоління в покоління. І лише тоді, коли спробуєте білі мюнхенські ковбаски, схмелієте від справжнього пива та отримаєте неймовірну насолоду від німецьких десертів, зможете впевнено сказати: «Я був/була в Німеччині!».

Guten Appetit!

Вікторія Безвенюк