День мертвих – найяскравіше свято Мексики

Мексика – країна з яскравою культурою і давніми традиціями, де люди зовсім по-іншому ставляться до багатьох звичних нам речей. Щоб відчути це на власному досвіді, пропонуємо відвідати День мертвих.

День мерців – це свято, яке щорічно святкується 1 і 2 листопада. Це день, коли духи на декілька годин можуть повернутися у наш світ, щоб побачитися із родичами та друзями. В цей час мексиканці виходять на вулиці, переодягаючись в мерців, танцюючи та співаючи. Свято сягає корінням індіанців майя та ацтеків, які більше трьох тисяч років тому приносили дари богині Міктекакіуатль. Але зараз ці ритуали відтворюються лише у вигляді вистав, щоб познайомити туристів із давніми звичаями.

Щоб відчути весь колорит Дня мертвих, краще відвідати Морелію. Це невелике давнє місто, де ніби зупинився час. Всюди видніються споруди, яким сотні років. Більшість із них збудовані із рожевого піщанику, за що Морелію часто називають «рожевим містом». Але в день мертвих вона змінює колір на помаранчевий. Адже вулиці, парки, будинки – все прикрашається оранжевими чорнобривцями. З них роблять гігантські картини, які видно з висоти пташиного польоту, різні споруди та арки.

Але головний атрибут свята – це зображення мерців. Буквально всюди можна побачити сотні портретів скелетів, різні статуї та безліч людей із обличчями, розфарбованими у вигляді черепів. По всьому місту стоять сотні вівтарів із зображеннями мертвих людей. Вівтарі є на вході до кожної споруди, будь це університет, магазин чи бібліотека. Вважається, що вони є своєрідними порталами для померлих людей у наш світ. А щоб привабити мерців, вони прикрашаються чорнобривцями, про які ми вже згадували, речами, які характеризують конкретну людину, (наприклад, улюблений сорт пива), та солодкими черепами.

До речі, тисячі років тому, до того, як конкістадори підкорили Мексику, ацтеки прикрашали вівтарі справжніми кістками своїх померлих родичів. Європейські завойовники намагалися позбавити племена цих варварських звичаїв, з’єднавши День мертвих із християнськими Днем всіх святих та Днем всіх душ. Як можна побачити зараз, у них це не вдалося.

Проте повернімося до вівтарів, головною прикрасою яких є так званий «хліб мертвих». На його запах мерці повинні прийти з потойбіччя. Існує кілька десятків видів цієї страви, кожен має своє значення. Найдорожчий і найкрасивіший має вигляд людини. Його роблять на замовлення. На ньому зображають фігуру померлого родича, його улюблені заняття та речі, а також причину смерті. Пізніше цей хліб з’їдають у знак шани до людини, яку він уособлює.

Купивши «хліб мертвих», залишається тільки одне – дочекатися параду, який проходитиме ближче до півночі. До нього більшість людей починає готуватися ще зранку. Адже треба встигнути зробити макіяж та, за змоги, підготувати костюм.

На центральній площі ходять тисячі мексиканців та туристів у очікуванні, коли до них дійде черга зробити свій унікальний образ за допомогою професійних візажистів. Робиться це просто на вулиці, а коштує близько 20 доларів. Розмальовують обличчя переважно яскравими кольорами та блискітками. А в цей час навколо веселяться люди та виконують «танець старих», адже для мексиканців День мертвих – це не скорбота, а привід порадіти. Своїми веселощами вони приваблюють померлих друзів та родичів. «Танець старих» – це древній ритуал, яким раніше ацтеки просили у богів багатий урожай. Але зараз це стало просто розвагою для туристів.

Опівночі тисячі людей нарешті сходяться на центральну площу, до кафедрального храму, де й відбувається наймасштабніша частина святкування. В небо запускають безліч феєрверків, які освітлюють нічну Морелію, де ніби настав зомбі апокаліпсис. Гігантський парад прямує маршрутом близько чотирьох кілометрів, супроводжуючи безліч музикантів та яскраві платформи, прикрашені квітами та фігурами мерців.

Вся процесія поділена на команди, які представляють університети, школи та різні гуртки. Кожна група показує свою тематичну виставу, до якої вони готувалися цілий рік. Також на центральному проспекті є сцена із прожекторами, якою може пройтися кожен охочий і під прицілом сотень об’єктивів відчути себе супермоделлю.

Але найцікавіша частина Дня мерців очікує вас у кінці. Адже в цей день можна відвідати кладовище, де мексиканці очікують приходу своїх мертвих родичів. Звучить це набагато краще, ніж виглядає. У реальності по кладовищу ходять сотні туристів, фотографують все підряд, топчуть могили і взагалі не дуже пристойно себе поводять. Але цікавою ця традиція є саме через ставлення до неї корінних жителів. Їх зовсім не турбують натовпи незнайомців, які ходять по кладовищу. У їхній культурі, на відміну від нашої, цей ритуал не є таким інтимним. Більшість мексиканців тільки радіють, що до духів їхніх близьких людей прийшло стільки гостей.

Тому найбільш надихаючим на цьому святі є не чудернацькі костюми і прикрашене місто, а люди та їхнє ставлення до життя і смерті. Адже вони не сумують про смерть рідних, а радіють, що їм колись пощастило жити з такими чудовими людьми.

Народ Мексики через століття проносить свої традиції і передає їх із покоління в покоління. Ці люди роками ходять на кладовище, очікуючи якогось знаку від померлих родичів, та знаходять у цьому умиротворення. Тому, як би це дивно не звучало, День мертвих справді змушує задуматися про життя.

Євгеній Яковенко