Хто такі подорожувачі, яка філософія стоїть за справжнім мандрівництвом і як обрати нове місто для поїздки?
Хто такі подорожувачі
Не усім людям до душі постійно змінювати своє місце перебування. Для когось подорожі – спосіб розвіятись від сірої буденності, що, відверто кажучи, в’їдається в шкіру. Подорож можна назвати мрією, оскільки як і мрія подорож носить характер невідомості, нових вражень, відкриттів та досягнень. Подорож не змінює своєї природи незалежно від людини, але лише ми обираємо яку користь вона для нас приносить. Люди з важкими наплічниками, або з легкими ранцями скидаються в рідних містах і по невідомих місцинах закордоном заради пошуку нових вражень, мотивації, розвитку та вдосконалення. Саме ці риси об’єднують усіх туристів. Якщо ви для себе особисто визначили мету своїх пошуків і прикладаєте усіх зусиль – ви, можна сказати, творці сенсу власного життя. І нехай у вас не найдорожчі прибамбаси для туристів і ви не знайшли скарби Полуботка, проте, з великою впевненістю – ви були і бачили те, що принесе особисто вам найбільшу користь. Головне – не йти за мейнстрімними поглядами суспільства на подорожі, а знайти саме те, що найближче до ваших уподобань.
Типи подорожей
Можна шукати щастя десь далеко в Австралії у сумках кенгуру, а можна відкрити для себе природний заповідник поблизу власного дому, про який ви навіть не підозрювали. Важко протистояти бажанню найкращого у подорожах: дорогих готелів, унікальної рослинності та диких тварин. Звісно, фотографія з уссурійським тигром в обнімку назбирає більше вподобань в мережі, аніж фото з сірою вороною, що вже третій тиждень намагається вкрасти волоський горіх у білки. Але хто як не ви зможе побачити ту особливість місцевого відпочинку, яка так і проситься в об’єктив камери. Без вас локальний відпочинок не матиме розвитку. А скільки людей, що живуть за кордоном охочі відвідати наші місця, здається, чимало. І розповісти їм про наші особливості, про наші локальні точки для близьких чи далеких подорожей зможемо лише ми. Якими б не були подорожі, але без туристичної солідарності – нікуди. Отже, справжні любителі подорожувати – подорожують усюди, йдуть і їдуть, пішки, на велосипеді чи автомобілем. І основна мета – бути там, де ще не був.
Філософія подорожей
Найщирішими і найвідважнішими мандрівниками, безсумнівно, були перші люди на землі. Хоч і подорожі у них були вимушеними, оскільки були мотивовані потребами пошуку сприятливого місця для проживання, харчової бази і захисту від інших людей. На другому місці після них, звісно, першовідкривачі: мореплавці та імперіалісти. Але після того, як карта світу почала набувати більш-менш правдивої форми – подорожі стали, на мою думку, не такими значущими в масштабному плані. Тим не менш, сучасні подорожі мають свої особливості, хоч і втратили безмежний дух авантюризму. Тепер подорожі сповнені сенсу виключно для подорожуючих, хоч це і не змушує з’являтись на світ нові захопливі літературні твори, інформаційні замітки та фото чи відео в соціальних мережах. Та те, чого ніколи не було у подорожах в минулому, але маємо ми – можливість ділитись враженнями, досвідом та мотивацією миттєво і з усіма можливими сучасним технічними примочками.
Аскетизм
Мабуть одним з найсамотніших і заодно найромантичніших типів подорожей, як на мене, є подорожі наодинці. Самовідречення, втеча від суспільства на деякий час є чи не найкращим зі способів знайти внутрішнє «я» і виокремити у собі ті риси, які є незалежними від суспільного вмотивованого чи невмотивованого тиску. Проте таке задоволення під силу лише туристам з досвідом, особливо, коли мова йде про небезпечні регіони та місцевості. Багато мислителів та філософів вдавались до аскетизму, аби знайти у собі ті цінності, які б змусили рухатись вперед. Хоч і людина за своєю природою є соціальною істотою, та втрата з поля зору навколишніх факторів, які оточують повсякдень може вплинути на її внутрішню душевну організацію та зміну пріоритетів в бік якісних життєвих цінностей. З власного досвіду можу сказати, що такий спосіб може захопити настільки, що може зникнути бажання відволікатись на своїх супутників, проте єдиним вартісним у подорожах є вміння переживати захоплюючі пригоди разом з кимось.
Природа чи місто
Для того аби обрати місце для подорожі, слід зрозуміти до чого у вас лежить серце більше, до міської атмосфери вулиць та культурних звершень, чи все ж до природньої тихої та водночас кричущої краси? В кожному з цих двох перспектив є свої плюси та мінуси, які обов’язково потрібно врахувати. Якщо ви часто подорожуєте містами чи навпаки – не пожалійте себе, спробувавши змінити свої переваги. Вийти з зони сталого комфорту та звичок, можливо, наповнить вас новими знаннями і обов’язково стане в нагоді у вашій подорожуючій спеціалізації.
Життя і подорож
Спробуйте поєднувати своє життя з подорожами. Це не дозволить вашому повсякденному життю стати сірою запилюченою буденністю. До прикладу у виборі професії можете надавати перевагу тим спеціалізаціям, які передбачають робочі поїздки у різні частини вашої країни чи навіть за кордоном. Адже нові комунікації, зміна місця перебування сприяє лише покращенню продуктивності роботи, що в свою чергу впливає і на якість життя. Ніколи не відкладайте плани про подорож, бо з часом бажання може зникнути, враховуючи повсякденні різноманітні справи. Найцікавіші і цінні спогадами ті шляхи дослідження нових місць, які виникають спонтанно і без підготовки. І тільки тоді ви завжди знатимете, що підніматись на Говерлу під вечір без провізії погана ідея. Хоч бери і пий з хмар! Зверніть увагу на ті речі, які вас відволікають від того, аби приділити час на відновлення сил. Якщо ці обставини другорядні, втікайте зі всіх сил. На світі існує три речі, які завжди об’єднують найкраще: власні діти, спільне приготування їжі і подорожі разом. І звісно, під час поїздок, походів, прогулянок, запливів на короткі чи дальні дистанції вас нічого не повинно відволікати від нових вражень. Набрати з собою сім чемоданів лахміття, яке ви вже радше колекціонуєте, аніж носите — не вихід, оскільки все, що ви згадаєте про подорож — те, наскільки важко вам було з їх транспортуванням.
Андрій Костюк
