Рецепт ідеальної Венеції

Статті

Якщо Ви не закохані у Венецію, то Ви або не були там, або стали жертвою поганого гіда. Пропонуємо Вам подорож до цього чарівного міста.


Певно, якщо йти за традиційним списком must do у Венеції, то це місто дійсно може здатися банальним та нецікавим. Бо насправді краса Венеції не у тому, щоб покататися на гондолах, з’їсти пасту на набережній чи відвідати усі-усі музеї. Хоча, безперечно, це також потрібно зробити, але чи не в останню чергу.

Краса Венеції — в атмосферних вуличках, красивих будинках з облізлою фарбою, морському повітрі, що переплітається із запахом пасти, у харизматичних італійцях та жіночних італійках, які зруйнують Ваше уявлення про свою експресивність. Неможливо познайомитися зі справжньою красою цього міста на забитих туристами площах. Вона ховається поміж маленьких вулиць, у тихих кварталах і непримітних ресторанах.

Якщо Ваше знайомство з Італією починається саме з Венеції, то Ви точно закохаєтеся у цю привітну країну, де навіть під час зливи та серед страшних кварталів забуваєш про усе і просто насолоджуєшся життям.

Готові виділити місце у Вашому серці? Тоді ось інформація, що знадобиться під час подорожі.

Як дістатися?

Найпростіший варіант дістатися до Венеції — прямі рейси з України. Більшість лоукост-компаній влаштовують акції, і, наприклад, рейс зі Львова від італійської компанії Ernest Airlines може коштувати від 45€. Можна знайти бюджетніші варіанти з пересадками в інших містах. Існує безліч сайтів, де можна обрати відповідний варіант залежно від суми, дати та кількості зупинок.

З аеропорту Марко Поло ходять міський транспорт та спеціальний шатл-бас. Обидва варіанти обійдуться у 8€.

Де зупинитися?

Найкраще шукати житло не на острівній частині Венеції, а на материковій. Наприклад, у районі Местре можна знайти дешеве житло, а дістатися до острівної частини можна за допомогою міського транспорту за 1,5€ (не більше 20 хвилин дороги). Местре — чудовий затишний район, тут багато ресторанів, кав’ярень, магазинів. Загалом це затишна частина Венеції, де житло та харчування будуть дешевшими, ніж на туристичній острівній частині. Крім того, саме тут розташований вокзал.

Де поїсти?

Як вже зазначалося, дешевше харчуватися та жити трохи далі від туристичної зони. Обід на материковій частині коштуватиме на кілька євро дешевше. Але зрозуміло, що у туристів виникне необхідність харчуватися на острівній частині, оскільки саме тут вони проводитимуть час. Насправді, тут також можна знайти багато недорогих ресторанів. До того ж вибір буде значно більшим.

Щоб зекономити й скуштувати пасту чи піцу, яку обирають самі місцеві жителі, а не рекомендують туристичні портали, варто звернути з головних вулиць і пошукати поміж вузьких вуличок Венеції. Наприклад, Bacaro Quebrado — ресторан, де величезна порція пасти, кава та кілька закусок коштуватимуть лише 10€. Невимушена атмосфера місця дозволить відчути себе справжнім італійцем, їжа неодмінно сподобається, а обслуговуватиме Вас власник закладу. Але не менше задоволення принесе обід на набережній, навіть якщо буде дорожчим на 5€.

Італія славиться смачним вином та кавою: у кожному закладі, навіть дуже маленькому, винна карта налічує позиції на будь-який смак. Однак якщо Ви не фанат вина та кави, запасайтеся терпінням. Знайти заклад, де можна випити нормальний чай, дуже важко.

Що подивитися?

Насправді, цим містом потрібно просто гуляти: звернути з популярного маршруту і насолоджуватися Венецією без туристів. Але усе ж є кілька туристичних точок, які не можна оминути.

Площа Святого Марка

Головна міська площа Венеції. Тут розташовано кілька місць, які варто відвідати.

Власне Собор Святого Марка — головний собор Венеції, який було збудовано для розміщення мощей Святого Марка, одного з чотирьох євангелістів. Будівництво тривало з 829 по 832 рік. Базиліка є прикладом візантійської архітектури.

Вхід безкоштовний, велика черга рухається швидко, але пересування всередині дуже обмежене: більша частина собору недоступна для відвідування.

Кампаніла собору Святого Марка

Дзвіниця однозначно варта уваги, але вхід вже платний — 8€ для студентів. До речі, у багатьох музеях є знижка для всіх студентів: потрібно просто взяти довідку з місця навчання та перекласти у спеціальному бюро (це коштуватиме до 6€).

Піднятися нагору можна ліфтом, що не може не радувати, оскільки висота дзвіниці — майже 100 м. Звідси відкривається прекрасний вид на Венецію. Щоправда, згори вона більше схожа на словацьке містечко Тренчин: будинки з червоними дахами розташовані настільки щільно, що і не видно головну особливість міста, водяні дороги.

Палац дожів

Ця будівля була резиденцією дожів — голів держави в італійських морських республіках.

Палац — приклад готичної архітектури. Зараз функціонує як музей.

Корабельня Скверо Сант-Тровазо

Тут можна побачити, як створюється один із символів Венеції, гондола.

Набережна Ск’явоні

Набережна біля площі Святого Марка переповнена туристами, ресторанами та сувенірними крамницями. Якщо трохи пройтися уздовж, можна потрапити на частину, де майже немає людей. Саме у таких місцях можна зрозуміти справжню красу цього міста.

Острови

Недалеко від центру розташовані окремі острови, які також є частиною Венеції. Найцікавіші для відвідування — Бурано та Мурано.

Бурано відомий музеєм мережива та кольоровими будиночками. Кажуть, що будинки фарбували у яскраві кольори, щоб рибалки, які поверталися після чергової гулянки, могли знайти свій дім.

Острів Мурано славиться скляним виробництвом. Ювелірні вироби з цього скла також можна вважати символом Венеції, а ще це чудовий варіант сувеніру для близьких.

У Венеції особливу увагу варто приділити різним видам водного транспорту. І обов’язково покататися якщо не на гондолі, то на міському транспорті вапоретто.

Особливості

Більшість магазинів у Венеції та на іншій території Італії працюють до 20:00. Тому якщо Ви плануєте влаштувати вечерю вдома або купити щось у дорогу, варто заздалегідь спланувати покупки. До того ж великий маркет не так вже й легко знайти; пошуки ускладнює ще й те, що вулиці розділяє вода.

Після заходу сонця на острівній частині можна зустріти багато людей, ресторани працюють допізна, туристи гуляють вечірніми вуличками. А от на материковій частині, навпаки, дуже тихо, людей майже немає, а деякими кварталами взагалі не варто гуляти у пізній час, оскільки можна натрапити на підозрілих людей.

Одного дня точно мало, щоб побачити усю Венецію, але цього достатньо, щоб закохатися у неї та хотіти повернутися.

Віталіна Макорвич