Софія: тридцять століть давньої спадщини

Як часто Ви приходите додому, кидаєте свої речі і вирішуєте, що пора їхати у відпустку? Але одразу ж виникає питання, куди ж все-таки вирушити. Можливо, у чудове болгарське місто Софію? 

Болгарія може похвалитися винятковими природними багатствами та прекрасними базами відпочинку для туристів і спортсменів з різних країн світу. Сприятливий клімат, спекотне літо, сніжна зима, різноманітний ландшафт з високими засніженими горами, красивими долинами, прибережної смугою значної протяжності. Відмінні готелі та спортивні бази приваблюють гостей з усіх куточків планети, а заняття спортом і різноманітні розваги є важливою частиною туристичних послуг, які тут пропонуються. Географічне розташування Болгарії визначає наявність унікальних біологічних і кліматичних умов, які комплексно здійснюють позитивний вплив на організм людини.

Софія – столиця Болгарії, розташована на плато заввишки 550 м біля підніжжя північного схилу гори Вітоша на схід від річки Іськир. Місцезнаходження в центрі Балканського півострова зробило Софію точкою перетину найважливіших транспортних шляхів. Її жива історія, що налічує майже тридцять століть, залишила свій слід в численних пам’ятках, створених стародавніми греками, римлянами, візантійцями, слов’янами, протоболгарами та турками.

Софія – центр політичного, громадського, економічного життя країни. Крім цього, місто є анклавом активної культурної діяльності – тут розташована значна кількість історичних, археологічних та інших видатних пам’яток культури, десятки театрів, музеї, галереї, тут також проводяться культурні заходи національного та міжнародного масштабу. Софія – одне з найзеленіших міст Європи. Вона приваблює не тільки своїми парками та скверами – туристів вражає її дивовижне природне оформлення – гора Вітоша (висота 2290 м над рівнем моря), в підніжжя якої впираються софійські квартали.

Стежками фракійців, римлян та османів

Історія Софії бере свій початок у VIII столітті до н. е. Сучасна столиця Болгарії – символ вічного зв’язку минулого та сьогодення. Пам’ятки багатих подіями фракійської, римської, болгарської та османської епох межують із сучасними будинками та міськими спорудами. У місті більше 250 пам’яток історії й архітектури.

Незважаючи на достаток руїн різних візантійських будівель і мусульманських мечетей – свідоцтв довгої та різноманітної історії Софії, сьогодні місто втратило колишню велич. Деякі з найвідоміших архітектурних споруд нинішньої столиці датуються періодом після звільнення Болгарії від ярма османів у 1878 році. Уздовж широких, обсаджених деревами бульварів стоять будинки кінця XІХ – початку XX століття. Фортечні стіни Софії, що захищали її протягом дванадцяти століть, оточують центр міста, де донині зберігаються сліди поселення Сердика, заснованого римлянами у І столітті н. е.

Туристи в столиці Болгарії можуть побачити одну з визначних пам’яток міста – ротонду храму св. Георгія, частину великого археологічного комплексу, який зберіг зразки римської архітектури; храм св. Софії, символ якої представлений на гербовому щиті міста; Софійський кафедральний собор св. Олександра Невського, де зберігаються знамениті в усьому світі ікони та фрески. Також гості можуть відвідати софійське передмістя – Бояну, де розташована церква, яка включена до списку пам’яток культури, що охороняються ЮНЕСКО – яскравий приклад середньовічної архітектури з унікальним розписом стін.

Райони, які прилягають до столиці, славляться красою своєї природи. Тиша та чарівність гори Вітоша створюють ідеальні умови для літніх пікніків і прогулянок або для катання на лижах взимку (тут розташований відомий гірськолижний центр «Алеко»). Мальовничі села, що розкинулися біля підніжжя гори, знаходяться всього лише в кількох хвилинах їзди на трамваї або автобусі від центру людної столиці.

Серед інших видатних пам’яток можна відзначити Собор Святої Неділі та мечеть Баня Баши. Неподалік розташовуються Турецькі лазні, критий ринок Централні Халі і часова вежа, синагога, жіночий ринок. Також можна відвідати Національний історичний музей Болгарії, храм св. Петки Самарджийської, будівлю колишнього ЦК комуністичної партії Болгарії, російську посольську церкву, площу Олександра Батенберга. Варто заглянути й до антикварних магазинів і кафе навколо Кришталевої площі, сквери біля площі Олександра Невського, яка отримала свою назву завдяки однойменному кафедральному собору, побудованому в її центрі, і, звичайно ж, варто побачити колекцію творів мистецтва, які представлені в Софії за сприяння Міжнародного фонду св. Кирила та Мефодія.

Самобутність давніх традицій

Болгарія славиться своїми народними традиціями. Кожен може відчути себе їх частиною, тому наводимо приклади деяких культурних, кулінарних та інших звичаїв, частина з них, можливо, йде корінням в сиву давнину.

Болгари вважають, що чим багатше накритий стіл, тим більш врожайним буде рік. Ось чому на нього ставлять всілякі страви, а обрядові короваї прикрашають зображеннями виноградних лоз, пшеничних ланів і фруктових садів. Особливе місце серед кулінарних страв займає «баніца» (пиріг зі листкового тіста) із запеченими всередині кизиловими гілочками, кожна з яких символізує будинок і домашню живність, здоров’я й успіх. Честь запалити вогнище випадає найстаршій особі в будинку.

З самого ранку на вогнище, яке вимітають ялиновими гілками, очікує «бідник» – товсте поліно, зазвичай дубове, оскільки дуб – символ довголіття. Під вечір його підпалюють, а залежно від того, як довго воно буде горіти вночі, пророкують майбутнє і ворожать на родючість. У цю ніч здійснюються багато обрядів з побажаннями благоденства.

Під Новий рік проводиться Сурвакарі – ритуальний обряд, метою якого є досягнення здоров’я та добробуту. У ньому беруть участь підлітки та молоді люди, які після опівночі відвідували сусідні будинки з кизиловими гілками в руках. Вони поплескували ними господарів по спині з побажаннями доброго здоров’я, довголіття та всіляких успіхів у житті.

Першого березня болгари дарують один одному мартеніци – червоні та білі нитки, які носяться на здоров’я та щастя з приходом весни. Коли власник такої нитки бачить першу за рік лелеку, то прив’язує мартеніци до найближчого дерева.

Традиції та свята болгарського народу включають давні національні, релігійні та сімейні торжества, а також нові звичаї, уведені за роки комуністичного режиму. Старовинні народні традиції відображаються в одязі, прикрасах, танцях, піснях і магічних ритуалах, якими супроводжуються весільні церемонії, танці на догораючому вугіллі (нестинарі), обрядові вистави на Масляну (кукерскі ігри) і танок для викликання дощу (герман).

Християнські свята – Великдень і Різдво – ігнорувалися комуністичними властями, їх стали знову відзначати з 1990 року. Офіційними святами є Новий рік, День національного визволення (3 березня), День об’єднання Болгарії (6 вересня), Міжнародний день праці (1 травня) і День слов’янської писемності та болгарської культури, присвячений просвітителям Кирилу та Мефодію (24 травня). З 1998 року відзначається День незалежності (21-22 вересня). З 1971 року один раз на два роки в Габрово проходять міжнародні конкурси гумору та сатири.

Короткий путівник туриста: що відвідати в Софії?

– Мечеть Бані Баши, де і сьогодні моляться мусульмани Софії, є однією з не багатьох уцілілих будівель часів Османської імперії. Доступ всередину суворо заборонений. Поряд з мечеттю знаходиться мінеральне джерело, яке володіє зміцнюючими та лікувальними властивостями. Різнобарвні кахлі прикрашають стіни Мінеральної лазні.
– Церква св. Петки Самарджийської була побудована цехом лимарів наприкінці XІ століття, на самому початку епохи панування османів.
– Ротонда св. Георгія (ІІ-ІІІ століття) – це частина великого археологічного комплексу, найдавніша визначна пам’ятка Софії.
– У колекції Національного історичного музею Болгарії в числі найбільш відомих експонатів можна побачити фракійські вироби з золота та срібла; предмети знаменитого Панагюрського золотого скарбу ІV та ІІІ століть до н. е.; срібний скарб із Рогозена, знайдений у 1986 році. Також тут зберігаються 165 предметів V і ІV століть до н. е., в основному судини та блюда, прикрашені орнаментом, а також зображенням сюжетів фракійських і грецьких міфів.
– Національна художня галерея представляє гостям болгарський живопис, починаючи з XІ століття.
– Собор св. Олександра Невського був побудований в пам’ять про російських солдатів, які загинули в боях за звільнення Болгарії від ярма Османської імперії. За свободу Болгарії віддали свої життя понад 100 000 росіян.
– Великий інтерес представляє й церква св. Софії, ім’я якої дало назву місту. Це друге за віком спорудження в Софії (після руїн Сердики).

Трохи матеріалізму

За останні роки Болгарія дуже змінилася та трохи подорожчала. Хоча і зараз відпочивати тут набагато дешевше, ніж у Греції або Іспанії. Софійські ціни доступні кожному, хто приїде в це мальовничий місто. Їхати чи не їхати в Софію? Вибір лише за Вами!

Олена Леонова