Англійська педантичність в дотриманні хороших манер і здатність зберігати незворушність за будь-яких обставин відома в усьому світі. Іноземців приголомшує бездоганна культура британців, їх коректність і люб’язність.


Ввічливість – це одна з тих якостей, які можна оцінити належним чином лише зазнавши незручностей, коли вона відсутня.
С. Джонсон

Правила соціальної взаємодії і канони етикету в різних країнах хоч і ґрунтуються на спільних засадах, але мають певні національні відмінності. Та чомусь саме британцям часто приписують особливу любов до норм, звичаїв і правил.

З одного боку англійська ввічливість вимагає того ж, що і загальноприйняті правила поведінки в усьому світі: стояти в черзі в магазині, не лізти напролом в громадському транспорті, спокійно просити дозволу пройти, дякувати за будь-яку послугу. Це елементарні речі.

Особливість англійців в тому, що вони не дозволять вам надмірно зазіхати на свій особистий простір і ставити запитання, які у нас є звичними, а в Британії вважаються нетактовними. Наприклад, при знайомстві обійматися не прийнято. Максимум, що ви можете собі дозволити – це потиснути руку. Цілуватися в щоку можуть тільки дуже близькі друзі. Тут не можна запитувати про розмір доходів, статус відносин, про вік чи вагу (особливо у жінок зрілого віку). У цій країні справді починаєш розуміти прислів’я «Мій дім – моя фортеця».

У Великій Британії не прийнято запізнюватися на зустрічі, особливо це стосується ділових зустрічей, відвідань лікарів або офіційних соціальних заходів, наприклад, весіль. Краще з’явитися трохи раніше призначеного часу хвилин на 10-15, тим самим виявити повагу до організаторів зустрічі або свята.

Занадто ранній прихід вважається проявом грубості й неввічливості – господар ще не завершив приготування, а ви вже тут як тут. Це теж негарно.

Якщо вас запросили на британську вечерю, захопіть з собою для господині будинку квіти, шоколад або хороше вино. Приємні манери за столом дозволять вам запам’ятатися і збільшать шанси на те, що вас будуть запрошувати регулярно і погодяться відвідати вас.

Англійські канони етикету передаються з покоління в покоління. Тому в британських школах були часи, коли саме манерам відводилася ключова роль в підготовці юних леді. Це був вирішальний чинник для забезпечення вдалого заміжжя.

Але й у сучасній Британії етикетові надають великого значення. Гарні манери стосовно людей старших за віком і вищих за становищем – тут це закономірно.

Правила англійського спілкування

Британці відомі своєю бездоганною культурою, своєю коректністю і люб’язністю. Вихований англієць ніколи не піде на відкритий конфлікт з власної волі. І навіть якщо його будуть наполегливо провокувати, він все одно намагатиметься всіляко уникнути зіткнення. Навіть під час звичайної розмови не варто занадто активно проявляти емоції.

Спроби втягнути англійця в суперечку найчастіше малоефективні – він залишиться стриманим і коректним, не переходитиме на особистості, спокійно і безпристрасно оцінить аргументи і наведе свої докази. Злегка підвищений тон в розмові вже вважається провокацією скандалу. За правилами етикету підвищити тон можна в єдиному випадку – якщо відбулося неймовірне порушення прийнятих норм.

Зайва емоційність в суспільстві недоречна, а компліменти на кожному кроці – це звична справа. Тому не дивуйтеся, якщо вас почнуть ними обсипати.

В англійських сім’ях не прийнято проявляти хвалькуватість. Британці занадто виховані для того, щоб виявляти самовдоволення або тішитися власними заслугами. З одного боку, мешканці туманного Альбіону скромні, а з іншого у них дуже добре розвинене почуття власної гідності. Вони не скаржаться на життя, не шукають співчуття, не благають про допомогу. Можливо, це і не дуже добре, але тут не люблять скаржників і скигліїв і не виявляють співчуття до таких.

Культура Британії

Краще не грати на патріотичних почуттях британців. Для них сімейні та державні традиції – це святе. Тут не заведено виставляти на показ своє особисте життя, скаржитися на членів сім’ї, обговорювати своїх близьких із друзями.

Час для британців – цінний ресурс. Тут навіть до звичайного сімейного обіду спізнюватися не прийнято. І навіть у сімейному колі стіл сервірують за всіма правилами, діти змалку навчаються користуватися столовими приладдями. Переговорюватися пошепки теж не прийнято.

Якщо ви обідаєте в кафе або ресторані, непристойно відкрито передавати чайові офіціантові в руки. Їх кладуть під серветку.

Незважаючи на деяку замкненість і зосередженість на своїй сім’ї, англійці дуже гостинні. Але майте на увазі, що знайомляться тут через посередника. Хтось повинен вас представити. Тому налагоджуйте контакти ще до того, як приїхати до Великої Британії.

Марія Красовська