Європейські погляди гетьмана Кирила Розумовського

Статті

Сьогодні ми часто говоримо про європейську культуру і, звісно, орієнтуємося на європейські стандарти. Однак варто згадати, що ще у ХVIII столітті європейська культура уже була на теренах України, а українські гетьмани мали європейські погляди.


Нещодавно ми розповідали Вам про онлайн екскурсію до Палацу Кирила Розумовського (м.Батурин) – єдиного збереженого гетьманського палацу на території України. Сьогодні пропонуємо Вам більше дізнатися про самого гетьмана ( – OP).

Гетьман Кирило Розумовський був справжнім європейцем як за своїми поглядами й мисленням, так і стилем життя, про що свідчить безліч цікавих фактів.

Передусім, варто згадати, що Кирило Розумовський отримав ґрунтовну європейську освіту та знав декілька мов. Георг фон Гельбіг – секретар саксонського посольства, зазначав: «Он был не без познаний, и по-немецки и по-французки говорил отлично». У 18-річному віці (!) (1746) він став Президентом Петербурзької академії наук і був ним безпрецедентно довго – 52 роки!!! Поточна документація Академії велася іноземними мовами – латиною, німецькою, французькою…

Кирило Розумовський, розбудовуючи та реформуючи Українську козацьку державу з 1750 по 1764 роки, спирався на досвід провідних європейських країн. Варто зазначити, що проєкт заснування Батуринського університету, який за дорученням гетьмана склали у 1760 р., ґрунтувався на статутах кращих німецьких навчальних закладів. Докладаючи значних зусиль для архітектурного будівництва, Кирило Розумовський запрошував працювати до України видатних європейських зодчих: італійців Антоніо Рінальді, Йосифа Венероні та Францискуса Бертоаліті, шотландця Чарльза Камерона та інших.

Гетьман Розумовський був з європейською культурою на «ти». Так, впродовж 1765–1767 років тривав його «Grand Tour», в ході якого гетьманом було сформовано велику бібліотеку, картинну галерею та музичну збірку родини Розумовських. Ці культурні надбання гетьманської родини і сьогодні оповиті цікавими фактами та легендами, бентежать душі справжніх поціновувачів мистецтва.

Власна музична колекція гетьмана під назвою «Нотне зібрання Розумовських» наразі налічує близько 1700 творів як професійних музикантів, так і самородків-дилетантів, композиторів із Австрії, Англії, Німеччини, Італії, Чехії, Бельгії, Голландії, Франції. У нотному зібранні представлена музика різних стилів, композиторських шкіл, жанрів і форм – від дуетів до симфоній, від арій до опер. «Нотне зібрання Розумовських» є беззаперечним доказом того, що українська культура ХVІІІ ст. була частиною високої європейської культури, про яку і сьогодні знають далеко за межами нашої держави.

Окрім музики Кирило Розумовський захоплювався і художнім мистецтвом. Це стало початком формування масштабної картинної галереї родини Розумовських, яка увійшла в історію як одне із найбільших мистецьких зібрань середини ХVІІІ – початку ХІХ століття. Не викликає сумнівів, що Кирило Розумовський був особливо прихильним до італійського мистецтва. Перебуваючи у Римі, він замовляє італійському художнику Помпео Батоні власний портрет у повний зріст. Це полотно стало не лише одним із кращих у творчому доробку майстра, а й справжньою перлиною зібрання гетьмана.

Славилася і велика приватна книжкова бібліотека гетьмана. Вона нараховувала близько 2000 томів книг, які були написані кількома європейськими мовами, переважно французькою. Ніколас Гавриїл Леклерк, француз за походженням, писав: «Коли я жив у гетьмана, я був у добрій школі: цей вельможа, який зовсім не бажає виказувати свою освіченість, має світлий розум, здоровий глузд, велику любов до істини та пречудову бібліотеку». Під час перебування у Страсбурзі Кирило Розумовський мав намір зустрітися з відомим французьким філософом Жан Жаком Руссо та передати йому частину свого цінного бібліотечного надбання. Та втілити ці плани йому так і не вдалося.

Сьогодні європейськість гетьмана перш за все засвідчує єдиний збережений гетьманський палац в Батурині, що є справжньою перлиною європейської архітектури.

Палац К.Розумовського. Батурин

А ось мистецькі традиції, любов до своєї родини продовжують прямі нащадки гетьмана по лінії його п’ятого сина, Григорія. Це, зокрема, Грегор Розумовський, який нині мешкає у Відні та очолює Товариство культури і мистецтва Розумовських. З його ініціативи у 2018 р. у Відні створено камерний оркестр імені Грегора Розумовського («Gregor Razumovsky – Chamber Orchestra») – українсько-європейський бароковий оркестр вищого класу, що підкреслює зв’язок між українською і західноєвропейською культурою та є носієм українського національного колориту. У складі оркестру працюють молоді українські музиканти, які мешкають у Відні, й західноєвропейські музиканти. Основу репертуару цього колективу складають твори з нотного зібрання Олексія Кириловича Розумовського, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України ім. Вернадського. Ці твори належать до музичних шедеврів епохи бароко і ранньої класики. Серед них є і твори українських композиторів Д.Бортянського, М.Березовського та інших видатних композиторів часів гетьмана Кирила Розумовського.

Щоб ще більше відкрити для себе життя та діяльність гетьмана Кирила Розумовського, чекаємо Вас у Батурині гетьманському.

Юлія Фурсова
Національний історико-культурний
заповідник “Гетьманська столиця”