За ніч до Скандинавії, або Дуже поромна історія

Статті

Поромом до Стокгольма…


Це була б розповідь суто про Швецію, якби я прибула туди літаком – хто не бачив неба з високості? Але дивовижно інакша річ – морський пором, який і перебирає на себе важливість цієї мандрівки, власне про нього йдеться далі. (Гаразд, і про Стокгольм трохи є:)

«Романтика» у відкритому морі

Цей невеличкий круїз ідеально підходить для бюджетного туриста, позаяк ночувати у шалено дорогій столиці вам не доведеться. 16 годин ви перебуваєте в особливій атмосфері відірваності від світу, якщо обираєте морський шлях між Прибалтикою і Скандинавією. За маршрутом Рига-Стокгольм-Рига курсують два пороми: «Ізабель» та «Романтика». Мені пощастило плисти на другому – це велична дванадцятипалубна машинерія, де створено всі умови для насолодного забуття.

За 20 євро – мінімальна вартість квитка – ви отримуєте цілком пристойну каюту на трьох із чистою постіллю, душем, вбиральнею і телевізором, який радше слугує бортовим радіо. Тіснувато, але це не бентежить, коли ночуєш у своїх апартаментах аж чотири години за дві доби. Так було зі мною, бо як тут заснеш, коли для тебе ціле місто у відкритому морі?!

Пором вирушає о 17:30 – відтоді й аж до ранку на різних палубах можна безкоштовно розважитися на концертах, шоу-програмах, вечірках; можна повечеряти у вишуканому ресторані, перекусити у бістро, а потім ще й закупитися в duty free. Очевидно, ціни тут не мед, але зауважу один парадокс: на поромі навіть у незаможного студента виникає відчуття повного свавілля – і ось ти вже незчувся, як попиваєш 0.3 сидру за 5 євро, а потім чай (цілком земний, зелений) – за 3 євро, а далі вже й не гріх консерву з оленя купити (до Швеції ж мандруєш!)

Пором – така своєрідна територія, де за порогом каюти ви просто приречені на пригоди, особливо якщо випромінюєте життєствердну енергетику і добре говорите англійською. Тепер я згадую, наприклад, абсурдну бесіду за келихом вина, спонтанну театральну постановку а-ля «Титанік» і свавільну гру поночі на білому роялі в ресторані. І всі ці моменти, люди проживаються так, ніби до цього тебе не існувало, ніби вдома не чекають турботи, бо ти народився на цьому поромі. На світанку виходиш освіжитися на Sun deck – палубу просто неба –  відтак, сповнений вражень, тихо засідаєш біля круглого ілюмінатора, пірнаєш поглядом в неозоре плесо і… пишеш подорожні історії аж до сніданку.

Він, до речі, комплексний, коштує 13 євро, у моєму випадку був доданий до вартості квитка (сама так обрала). А тут вже розмаїття страв, як в «Енеїді», їж досхочу, головне – правильно втрапити на те їдзеня. Вся штука в тім,  що море торкається двох часових реалій з годиною різниці. Латвійських і шведських часомірів на кожній палубі по три штуки, але де там – люди у безпам’ятстві не зважають на них. Так, пів порома прийшло до снідання на годину раніше…

Два слова про Стокгольм

О 10:30 вас люто вітає Скандинавія. Холодно тут завжди, а часом і рясно дощить. Тому будьте готові спонтанно купити недешеву парасольку, якщо не подбали про це заздалегідь. Тепер маєте півдня до відплиття порома. Цього, в принципі, достатньо, щоб краєм ока розгледіти Стокгольм і скласти поверхове враження.

Це те місто, де захват починається вже на ескалаторі до підземки. Квиток на всі види транспорту можна придбати на поромі;  до речі, вікові рамки підлітків розширені аж до 19 років,  так що метро обійшлося мені наполовину дешевше. Кожна станція тут – самодостатній витвір сучасного мистецтва. Рівні стелі, стіни, прямі кути – ні, не чули – натомість дика, різнобарвна асиметрія.  Синя і червона гілки вважаються найцікавішими – тут яблука, веселки, карти, наскельні малюнки… Але до цих дивовиж треба ще доїхати, і то не зовсім звичними підземними манівцями. Дублювати назви станцій англійською у цьому королівстві не прийнято – лишається карта і власна метикуватість.

Пихатий Стокгольм розкинувся аж на 14-ти островах, тому на кожному кроці тут вода і мости, але не подумайте: Венецію та й загалом Європу не нагадує анітрохи. У шведській столиці – чимало цікавезних місць для відвідування, про які ви прочитаєте на інших сайтах. А коли ризикуєш запізнитися на пором, то краще спокійно і змістовно прогулятися автентичним кварталом Gamla stan. Тут можна натрапити на зміну королівської варти і на мітинг… комуністів (ох уже цей колорит мандрівки першого травня).

Неодмінно треба зупинитися на фіку – так у шведів називається мало не священний ритуал перерви на каву. До неї раджу взяти традиційну булочку з корицею (півтора євро насолоди); вона продається всюди, ба більше – навіть має власне свято, 4 жовтня – офіційний День булочки з корицею, отак-от. Потім зайдіть до крамниці купити коника або ж оленя, керамічну фігурку тобто, – це обов’язково. Ну, можна, ще шолом із рогами, але ж ви знаєте, що насправді вікінги таких не носили. А от коники й олені – символ незаперечний. Опісля захочеться поїсти чогось тривкенького, і це буде маринований оселедець зі сметаною у найкращих шведських традиціях (тут майте на увазі вартість, це вам не булочка).

Стокгольм затягує, відчувається його своєрідна скандинавська велич… Ви неодмінно захочете встигнути всюди, а потім побачити «ну, ще одненьку і ще одну» станцію метро, але якоїсь миті ви схаменетеся – доведеться бігти, мчати, гнатися щодуху – закінчується реєстрація на «Романтику»…

Юлія Колісник