«Назад у майбутнє» звучить, як оксиморон. Але це можливо, якщо ви герой фантастичного фільму або житель Яффи. Портовому містечкові вдалося побачити різні національності, культури та порядки. Це і зробило Яффу унікальним місцем, яке приховує безліч старовинних відбитків. Хто їх поставив і з якою метою? Це все варто знати до того, як вирушити сюди в подорож.


Згідно з християнськими джерелами, Яффа отримала своє ім’я на честь Яфета, сина Ноя, який побудував це місто після великого потопу. Також Яффа згадується у древній міфології. Неподалік від порту розташовані «скелі Андромеди». За місцевими повір’ями, колись у місті правив король зі своєю дружиною Кассіопеєю. Одного разу королева похвалилася своєю красою, що обурило давньогрецьких богів. За таку чванливість її доньку прикували до каменю, щоб віддати на поталу морському чудовиську. Проте Андромеду врятував Персей. Відтоді вона стала його дружиною, а скелі прозвали її ім’ям.

У 1099 році тут висадилися учасники Хрестового походу, виганяючи при цьому мусульман та юдеїв з міста. Тоді виникло Графство Яффи. З цього моменту почалася масштабна відбудова місцевості. Через 700 років після цього Яффа був захоплений Наполеоном Бонапартом. Через погані санітарні умови у місті спалахнула епідемія чуми. Проте це не зупинило просування військ Наполеона. Маршрутом його військового походу можна пройти, взявши пішохідну екскурсію. Вона починається з пагорба, йде вниз до міста, і закінчується древнім штабом. Сьогодні на останній локації розташований футбольний стадіон.

Відразу поблизу головного входу в Яффі ви зможете побачити годинникову вежу, побудовану в 1902 році. Вона була зведена турками османської Палестини на честь 25-річчя сходження на турецький престол султана Абдул-Хаміда II. До її появи в Яффі годинники були тільки на мечетях і церквах. Стрілки нагадують про давні кораблі, що везли кедри з Лівану, каравани верблюдів, нав’ючених дорогоцінними товарами.

Поблизу вежі розташований відомий у світі блошиний ринок. Хоча його ідея така ж, як і десятки років тому, зараз він зовсім інакший. На ньому можна знайти варті уваги нові гастрономічні точки і ресторани, багато магазинів провідних ізраїльських брендів. А бічні провулки ринку закриті для руху транспорту, тому тепер у них є безліч пабів, ресторанів і кафе.

Міський порт у Яффі мав стратегічне значення в минулому. Це не тільки історична пам’ятка міста. Для Яффи він був справжньою дорогою життя, оскільки місто існувало завдяки діяльності цього порту. Саме тут велася торгівля, сюди пришвартовувалися кораблі, які забезпечували всім необхідним місцеве населення. Яффа діяв як пристановище для єврейських пілігримів протягом років. У ХІХ столітті у місті було побудовано кілька заїжджих дворів і готелів. Сьогодні будівництво не зупиняється. Зокрема, кілька років тому в районі блошиного ринку відкрився новий готель The Ruth Daniel Residence, де можуть з комфортом відпочити туристи з усього світу.

Окрім того, у Яффі можна зупинитися на ніч у місцевих хостелах. Проживання в них коштуватиме набагато дешевше, хоча комфорт поступатиметься готелям.

Сьогодні Яффа – це поєднання древньої та сучасної історії. Гуляючи маленькими, затишними вуличками, тут можна відпочити в галереях скульпторів, художників, ювелірів, на відкритих терасах ресторанів. Повітря насичене ароматом свіжих хлібців та східних прянощів.

У стінах Яффи писалася трагічна й щаслива історія. Тут ступала нога єгипетського фараона Рамсеса ІІ, Тутмоса ІІІ, римлян, арабів, хрестоносців, Річарда Левового Серця, султана Бейбара І. Зараз частина вуличок Яффи виглядають майже так само, як і сотні років тому.

Серед цього старечого спокою уява сама домальовує дам у довгих сукнях та відважних рицарів. Та потім зустрічаєш сучасних місцевих і переконуєш себе в тому, що це лише вигадки. Або ж наші предки з минулого просто замаскувалися під жителів 21 століття, аби не викликати запитань та надмірної уваги.

 

Анна Ваглай