На початку третьої декади травня це місце має особливу популярність, адже тут розцвітають надзвичайної краси квіти. Заповідна територія в урочищі Кіреші, неподалік від міста Хуст, носить назву Долина нарцисів.
У перлині Закарпаття, площею 257 га є майже 500 видів рослин, 15 з яких належать до Червоної книги, а більше половини площі займають нарциси. Період цвітіння залежить від погодних умов, але тривалість коливається від 5 до 10 днів. За цей час туристичну цікавинку відвідують 10-15 тисяч туристів. Проте на початку березня тут також є на що подивитися, адже з’являються первоцвіти й шафран.
Цей ботанічний об’єкт, в якому охороняється найбільша територія нарцису вузьколистого в Середній Європі, входить до Карпатського біосферного заповідника з 1992 року.
Причини появи квітів
Вчені вважають, що під час льодовикового періоду шматок гірської землі разом з насінням квітів упав униз, щоб акліматизуватися до нових умов. Колись нарциси росли від самого Мукачева до Хуста, але з часом ця територія скоротилася. А от менші поля нарцисів є і на Тячівщині в смт Бурштин.
Закарпатська долина — єдине місце, у якому ростуть нарциси на висоті 180 метрів над рівнем моря. Наприклад, поля цих квітів у Румунії чи на Балканах поширені лише на висоті 2000 метрів.
До найпоширеніших відносять такі види нарцисів: тацет, несправжній, жонкіль та білий. Нарцис вузьколистий охороняється Червоною книгою України з 1980 року.
Походження та легенди
У давніх римлян нарцис називався квіткою переможців, у Греції ж навпаки — символом смутку та смерті. У грецькій міфології також існувала легенда про самозакоханого хлопця, котрий помер від любові до себе.
Одним із варіантів походження долини є історія про Хустський замок. Мовляв, коли споруду захопили — мешканці принесли подушки, набиті нарцисами у знак покори переможцям. Що правда, вороги не знали про отруйність цих квітів, тому заснули навіки.
Не квітами єдиними
Після прогулянки квітковими полями слід завітати до Хустського замку, Реформаторську церкву та храм святої Анни. Любителі архітектури вподобають Чеський квартал (або Масарикову колонію чи Празьке містечко) на вулиці Вакарова. Цей квартал зводили для військових ще в 1924-1925 роках.
Великою популярністю серед туристів користується оленяча та страусина ферми. Помістя оленів розташоване між селом Липча та Іза (поселення славиться майстрами лозоплетіння та їхніми неймовірними виробами), неподалік від Хуста. Трасою Київ-Чоп потрібно їхати в бік Берегова, а одразу біля Мукачева буде село Павшино. Розводять плямистих оленів в єдиній фермі України вже понад 30 років. Завітати до рогатих у гості можна лише двічі на день обмеженими групами, але готувати тварин тут не забороняється. Хоч вони мають дуже миролюбний вигляд, але інстинкт самозбереження спрацьовує на всі 100 %. Отож відлетіти від їхнього удару можна на 20 метрів!
Африканський страус найбільший птах у світі зі зростом 270 см, а вагою 175 кг. Тут можна не лише сфотографуватися і погодувати птахів, а й придбати страусині яйця та пір’я. Вирощування страусів вважається майже безвідходним. Один птах може містити до двох кілограмів пір’я, яке використовують у виробництві одягу. Жир застосовують у косметології, а дзьоб і нігті — у виготовленні прикрас.
М’ясо птахів вважають дуже корисним та дієтичним, коштує воно близько 20 доларів за 1 кг. Яйця ж вартують понад 100 грн, вагою 2 кг. Та й це ще не все, бо навіть страусині вії переробляють у пензлі! Вхід на ферму коштує 5 грн.
Пані Ольга з Тернопільщини розповідає: “У Долині нарцисів я вперше. Навіть не очікувала побачити таку красу на власні очі. Мені подобаються такі природні барви, а дітям є вдосталь місця погратися. Око милується і душа радіє!”.
Олег з Харкова вже бував у цих місцях, але вперше відвідав оленячу ферму. “Мене завжди цікавлять історії українців, які можуть створити власний бізнес без значного капіталу. Чудово, що люди розвивають свою Батьківщину і привертають увагу до своєї справи”.
На жаль, туристи часто дозволяють собі занадто багато, тому останніми роками кількість рідкісних квітів різко скоротилася. Місцеві жителі продають букети всім охочим, а ті, хто бажає сфотографуватися не помічає нічого на своєму шляху.
На території діє музей нарцису, де можна детальніше дізнатися про цю рослину та історію заповідника, а також переглянути фільм. Насолоджуйтесь красою та не забувайте бережливо ставитися до природи Закарпаття.
Катерина Пащенко
