11.01.2015 - Подорожі

Місто сотні шпилів

А Ви знали, що в Празі існують світлофори для пішоходів? 40% приїжджих пар одружуються саме там? Найбільший у світі замок – Празький град? А Марина Цвєтаєва відгукувалася про Прагу, як про єдине місто, куди вона хотіла б повернутися?
Чеську столицю часом називають «містом сотні шпилів». А все через велику кількість там соборів, палаців, каплиць. Відлік своєї історії Прага розпочала в 10 столітті.
Столиця Чехії – місто неоднорідне. Вона об’єднує у собі десяток містечок, які в сучасності вважають просто різними районами Праги. Це Градчани, Старе Місто, Єврейське Місто, Мала Страна, Нове Місто. Їх злиття сталося в 1784 році. Наразі населення міста все більше зростає за рахунок іммігрантів (іноземців тут 14%). На 2013 рік ця цифра досягла позначки близько 1,3 млн. І це на площі в 500 км 2 в центрі країни на 9 пагорбах.


Прага швидко та стрімко розвивається. Усе більше туристів з’їжджається поглянути на чеську красуню. Адже і місто чудове, і ціни не кусаються. А це дуже важливо для любителів подорожувати. Вона постає мінливим містом, адже несе в собі безліч стилів. Місто і романтичне, і квапливе, його бачиш і модерним, і старовинним. Але при будь-яких умовах столиця з радістю приймає гостей. Тож давайте знайомитися з нею.
Як і в багатьох туристичних місцях світу, центр Праги – пішохідний, щоб набридливі водії не могли завадити насолодитися сповна усім побаченим. Туристів у Празі дуже багато, тому не завжди вдається швидко натрапити на корінних жителів, щоб пізнати ментальність чехів.
Празькі куранти
На Староміській площі гордо стоїть Костел Божої Матері перед Тином, Староміська ратуша, храм Св. Мікулаша та багато інших пам’яток. Перший є католицьким храмом, який будували в 14-16 столітті. Він готичного стилю. Має дві вежі. В інтер’єрі храму зустрічаються і наповнення в стилі бароко. Тинський храм містить багато вівтарів, один з найвідоміших – робота Карла Шкрета 1649 року, на якому зображений образ Діви Марії.
Староміська ратуша – комплекс архітектури, який складається з декількох будівель. Найвідомішим та найцікавішим її об’єктом є астрономічний годинник. Близько шестисот років шедевральним курантам, які тішать усіх, хто їх бачить. Але час на них не так вже й легко визначити. На верхньому циферблаті – римські цифри показують середньоєвропейський час, а арабські – старочеський. Кожна частина доби позначена на секторі своїм кольором: ніч – чорним, день – блакитним, а сутінки та світанок – світло-коричневим.
Перед початком кожної нової години тут збирається дуже багато людей. Адже із восьмої ранку до двадцятої вечора погодинно годинник розігрує цілу виставу. Під звуки дзвону оживають фігурка скелета, який в руках тримає пісочний годинник і дзвіночок. Біля нього – турок з мандоліною в руках (Османська імперія в давні часи була символом небезпеки для Чеської Республіки), скнара із мішком грошей і зарозумілець, який любується своїм відображенням у дзеркалі. А з двох віконець з’являються по черзі фігурки 12 апостолів та кланяються. Потім кукурікає півень і все закінчується.
Навколо курантів безліч легенд. Одна з них пов’язана із засновником празьких курантів – Майстером Ганушем. Міська влада була просто в захваті від годинника і вирішила підло вчинити із винахідником – осліпити його. А все через те, щоб нічого подібного не було створено в інших містах світу.
Зараз сама Староміська ратуша являє собою музей. При бажанні можете піднятися по численних її східцях, і перед Вами повстане чудовий краєвид на місто.
Карлів міст
Карлів міст з’єднує береги Праги через річку Влтаву. Будували його з 1357 по 1380 роки замість першого в Європі кам’яного моста Юдити. Протягом своєї історії Карлів міст декілька разів пошкоджувався повінню. Він був частиною Королівської дороги. У всі віки ця архітектурна пам’ятка є центром міського життя.
Без легенд не обійшлося і тут. Одна говорить про те, що в будівництві використовували яйця, молоко та вино, що, як вважалося, допоможе мосту в стабільності протягом століть. Інша легенда більш цікава. У ній йдеться про те, що міст вирішив побудувати чеський король та римський імператор Карл IV. Саму ж дату обрали не випадково: 09.07.1357 р. о 5:31. Сонце та Сатурн були сприятливо розташовані, а послідовність непарних чисел – 135797531 – вважали забезпечить мосту міцність та багатовікову славу.
Карлів міст прикрашений численними скульптурами та вежами. Із тридцяти статуй найвідоміша Святого Яна Непомуцького. Якщо доторкнутися до неї – то отримаєте удачу. Зобразили його тут невипадково. Саме з цього моста було скинуто чоловіка. А все через те, що він хотів розповісти таємницю сповіді королеви.
Празький Град
Празька фортеця – головна історична реліквія та символ державної влади в Чехії. Перший замок тут виник в 9 столітті. Надалі Празький Град постійно розвивався і невдовзі став найбільшим замковим комплексом у світі. Найвідомішою його складовою є Собор Святого Віта. Готичний замок запаморочливої краси! Що всередині, що назовні на споруду не надивишся. Кожного разу в око впадає щось нове та неповторне. Його ще називають «Чорною перлиною Праги». Тут проходять з давніх часів коронації чеських правителів. Шпилі собору можна побачити із будь-якого місця столиці. Будували його близько 6 століть. Інтер’єр всередині храму надзвичайно прекрасний. Через вінтажні вікна проходить багато сонячного світла. Вирізьблені труни чеських володарів, що покояться тут, додають місцю суворості та містики. Обов’язково треба звернути увагу на мозаїку Страшного Суду над Золотими воротами і на головну вежу, з якої можна побачити всю Прагу.
Якщо Ви вже завітали в Празький Град, то пройдіться по Золотій вуличці, що більше схожа на коридор. З’явилася вона в 16 столітті. Розташована вона між стіною фортеці замку та прірвою. Чому саме золота? Тому що легенда говорить про те, що жили на ній алхіміки. А вони, як ми знаємо, мали на меті створити філософський камінь, що перетворював би все на золото.
А ще урочиста зміна варти у Празькому Граді проходить кожну годину. Із цього чехи зробили святкове дійство, на яке збирається багато туристів.
Екскурсія цим історичним районом Праги нагадує перегляд якогось підручника з архітектури. Адже за короткий час тут можна відвідати Літній палац королеви Анни в стилі Ренесансу, романську базиліку Святого Георгія, готичний Королівський палац, барокові просторі подвір’я.
Подорож річкою Влтавою
Не забудьте поглянути на «Місто сотні шпилів» з палуби кораблика, що так часто плавають Влтавою. Тут відкриваються нові погляди на столицю. Ти дивишся на неї ніби збоку, а не з середини. Перед Вами постають численні мости, стара та нова архітектура, наприклад Танцюючий будинок. А ще часто на теплоході подають смачні чеські страви, якими можна смачно та вдосталь наїстися.
А Ви знали, що у Влтаві не можна купатися? Усе через велику кількість утоплених. Така заборона виникла ще з давніх часів. Одні кажуть, що виною цьому є русалки, інші ж розповідають, що причина в численних вирах. Але, звичайно, подібні правила не зупиняють відчайдух.
На Влтаві можна побачити безліч чайок та лебедів, які дружелюбно та з задоволенням скуштують запропоновані Вами гостинці.
Побувати тут і не закохатися в це місто неможливо. Описати усі чудові місця так само, як і обходити їх за одну поїздку не вийде. Кожного разу чеська столиця відкриває перед її гостями нові місця та легенди й викликає незабутні враження.
Коментар менеджера туристичного агентства «Бон Візіт» Крисанової Марини:
«Якщо Ви вирішили відвідати Прагу, то жодного разу не пожалкуєте про свій вибір. Перебуваючи в чеській столиці, забуваєш у якому столітті знаходишся, а все через будинки з червоною черепицею, середньовічні храми, вузенькі вулички з бруківкою на дорогах і атмосфера казки.
Не обов’язково гуляти містом за якимось усталеним планом: «Щоб Прагою насолодитись, в Празі треба заблудитись». Можна із будь-якого місця Праги почати свою подорож і не пожалкуєте, адже на кожному кроці Вас чекатимуть все нові та нові архітектурні пам’ятки й неповторні картини дійсності цієї прекрасної столиці».
А ще Прага – це місто, де постійно болітимуть ноги, легко набираються кілограм-два і витрачаєш купу грошей на безліч недорогих речей. Але при цьому повертаєшся сюди знову і знову. Щоб повторити свої приємні помилки.

Олеся Савенко