Мукачево: місто замків, вина та японських сакур

Мукачево — одне за найдавніших українських міст. Воно, збудоване як слов’янське поселення, потерпіло завоювання угорцями, відбило нашестя татар, перетворилося на частину Австрії, а згодом Австро-Угорщини. Після краху імперії Мукачево вже постало як чехословацьке місто, а пізніше – як радянське.


Сучасне Мукачево — це невеличке закарпатське місто на берегах річки Латориці з вельми затишними вулицями та провулками, які й досі просочені історичним духом різних століть.

Крок за кроком історичною артерією міста

Розпочнімо нашу мандрівку легендарним містом з його центру. Серцем Мукачева по праву можна вважати площу Миру. Від часу заснування міста ця вулиця змінила близько десятка назв. Ринкова, Головна, Масирика, вождя Арпада, Горті, Сталіна і врешті Миру.

Від площі у вигляді трикутника розходяться вулиця Пушкіна та проспект Миру. Це улюблені місця відпочинку для городян та одні з найпопулярніших – серед туристів. До речі, угорською пішохідні вулиці називаються «корзо».

Прогулюючись цими місцями, досі ще можна відчути дух династії Гасбургів, здається, наче ти повертаєшся на декілька століть назад, у час Австро-Угорської імперії. Будівлі тут побудовані у стилі витонченої готики з елементами бароко. За сотні років ця вулиця майже не змінилася.

Сучасний архітектурний вигляд площі Миру сформувався ще в кінці 19 – на початку 20 століття. Трьома головними будівлями площі вважаються Міська ратуша, драматичний театр та Кафедральний костел Св. Мартина.

Міська ратуша Мукачева побудована в найкращих традиціях неоготичного стилю. Однак оливковий колір та дві декоративні вежі на ризаліті помітно відрізняють будівлю як серед інших споруд вулиці, так і серед її європейських сестер. Баштовий годинник, який був виготовлений Йосипом Шовінським за спецзамовленням, вважався найкращим у Європі на той час. Його механізм справно працює і сьогодні: малий дзвін лунає кожні 15 хвилин, а великий – щогодинно.

До речі, цікавий факт: під час спорудження ратуші будівельники заховали в її фундамент листа з інформацією про населення та кількість будівель міста.

А зараз час прямувати до наступної пам’ятки архітектури – Кафедрального костелу. Він був збудований на честь покровителя міста – Святого Мартіна. Поряд з собором збереглася одна з найдавніших пам’яток церковно-храмового зодчества Закарпаття – каплиця Святого Йосифа. Вона датована 14 століттям. Не забудьте зазирнути й у середину храму. Тут Ви зможете насолодитися старовинними рукописами, а також побачити орган 1914 року. Поряд з костелом встановлений пам’ятник святим Кирилу та Мефодію. Його створив місцевий скульптур, народний художник України Іван Бровди.

А тепер рушаймо до мукачівського «Білого дому». Саме так місцеві жителі називають колишню резиденцію князів Ракоці. Нині тут – художня школа. Це не вельми популярне місце серед туристів. Однак зазирнувши сюди, Ви зможете побачити, у яких умовах жили тодішні князі, а також відвідати виставки молодих художників.

Поласувати вином бажаєте?

Саме на головній площі міста, біля ратуші, щорічно проходить фестиваль «Червневе вино». Він традиційно приурочений до старого Нового року. Це саме той час, коли вино минулорічного врожаю тільки-тільки настоялося й набуло усіх найкращих смакових якостей.

Участь у фестивалі можуть взяти як вже відомі фірми, так і виробники-аматори. Різноманіття винної продукції тут задовольнить навіть найвибагливішого гурмана. Гості фестивалю зможуть спробувати білі, червоні та рожеві вина, а також глінтвейн з корицею та медом.

Найкращих виноробів Закарпаття на фестивалі визначає компетентне журі та дегустаційна комісія. Переможці отримують дипломи та спеціальні призи. Цього року це були бочки, насоси, обладнання для перекачки вина та сусла.

Програма фестивалю не обмежується лише дегустацією вин. У цей час на мешканців та гостей Мукачева чекає справжнє народне гуляння з колядками, вертепом, різноманітними концертами, театралізованими виставами та спортивними змаганнями. Для туристів це також гарний шанс придбати ексклюзивний винний сувенір за вигідну ціну.

Не «Паланком» єдиним

Що ж тепер час поговорити й про візитну карточку Мукачева – замок «Паланок». До речі, його Ви зможете побачити з будь-якої точки міста. Розміри Паланка дійсно вражають, він займає майже 14 тисяч квадратних кілометра.

Замок «Паланок» – справжній ветеран, загартований війною. Він не один раз ставав центром національно-визвольної боротьби угорців та інших народів Закарпаття проти Австрії. Очолювала ці повстання спочатку княгиня Ілона Зріні, а згодом її син Ференц Ракоці. Пам’ятник цим історичним постатям нині встановлений на одному з оглядових майданчиків замку.

Однак не тільки історичні подвиги славлять Паланок, він від фундаменту до верхівок веж пронизаний легендами. Одна з найпопулярніших, пов’язана із будівництвом колодязя в дворі замку. Князь Федір Коріятович, який володів замком у 14-15 столітті, наказав побудувати криницю. Однак вирити глибокий колодязь було майже неможливо, адже його стіни постійно руйнувалися, а вода все ніяк не з’являлася. Коли князь зовсім впав у відчай, перед ним постав чорт і запропонував свою допомогу за мішок золота. Тоді казна замку була пуста, тому Федір Коріятович вирішив обдурити нечисту силу. У мішок князь поклав лише дві золоті монети, адже їх кількість не була зазначена в угоді. Чорт був розлючений, однак нічого вдіяти не міг. Він кинувся у криницю зі словами: «Усе одно воду пити не будете». З тих пір в колодязі чутно якісь дивні звуки та шурхіт.

Та аби повністю поринути у велич та таємничість замку, сюди треба приїхати самому і на власні очі все побачите. До того ж дізнаєтеся більше легенд. Однак перед поїздкою не полінуйтеся погуглити наступні імена: Ілона Зріна, Ференц Ракоці та династія Шенборнів. Так Вам легше буде сприймати розповіді екскурсоводів.

«Паланок» не єдиний замок у цих краях, поблизу Мукачева є ще два, які Ви просто не можете не відвідати. У селі Карпати, це всього лише за 16 кілометрів від міста, можна побачити резиденцію графів Шенборнів, яка була збудована в кінці 19 століття в неоромантичному стилі. Побачивши цей палац, складається враження, що він створювався за зразком замків з рицарських романів чи казок про чарівників. Зараз тут розмішується санаторій «Карпати».

У часи Радянського союзу декорації замку часто любили використовувати для зйомок кінокартин. Зокрема, тут створювалася казка «Снігова королева» та фільм «Сімнадцять миттєвостей весни».

У 10 кілометрах від Мукачева, в Чинадійово розташований старовинний замок Сент-Міклош. Ззовні він не досить привабливий і навіть може здаватися понурим, проте його інтер’єр Вас точно приємно вразить. У кімнатах замку представлені різні виставки кельтської та скіфської культури, а також речі та портрети володарів Сент-Міклоша. Відвідувачі також зможуть походити таємними проходами, які збереглися у товщі стін резиденції.

Особливо цікавими туристам будуть вечірні екскурсії замком з факелами. А також тут можна справити шлюбну церемонію.

А що ще цікавого?

Якщо Ви просто божеволієте від квіту сакур, то Мукачево Вам варто відвідати в квітні. Саме у цей час у місті зацвітає найдовша у Закарпатті алея японських дерев. Її довжина становить близько 1400 метрів. А якщо порахувати загальну протяжність усіх вулиць Мукачево, на яких ростуть сакури, то вийде цифра, більша за 4 кілометри. Тож, необов’язково їхати до Японії, аби побачити рожево-білий японської вишні.

Мукачево зможе вдовольнити не лише поціновувачів історії, архітектури та вин, але й любителів екстриму. Туристичні агентства тут часто організовують сплави на катамаранах Латорицею та Тисою.

Ось таке воно сучасне Мукачево — з присмаком європейської історії не одного століття.

                                                                                                                                                                                                                                                                  Олександра Бабіхіна