Європа? Та хоч півсвіту!

Українці нарешті дочекалися безвізового режиму з Євросоюзом. Та чи знали ви, що громадянам України давно відкриті двері до майже половини країн світу? Отже, знайомтеся: шість країн з шести різних куточків, де українцям завжди раді.


Бразилія (Південна Америка)

Бразилія вже давно стала для європейців втіленням екзотичної казки. Це країна диких мавп, загадкової Амазонки, у джунглях якої досі живуть індіанці, гірських ландшафтів та вражаючих міст. Справжньою перлиною цієї дивовижної країни вважається Ріо-де-Жанейро — місто, відоме перш за все карнавалами, самбою, сонячними пляжами та гостинними жителями. Монастир Сан-Бенту, собор Ла Канделаріа, церкви Сан-Франсиску ді Пенітенсіа, Носа сеньйора ду Карму, палац Ітамараті, національний парк Тіжука та, звичайно ж, гігантська статуя Христа на горі Корковаду — і це ще не повний перелік місць, де варто побувати в Ріо. «Подорожувати містом найзручніше машиною, — розповідає туристка Юля. — Та оскільки топографія в Ріо заплутана, місць для паркування практично немає, а поліцейські — суворі та непідкупні. Нам довелось орендувати машину одразу з водієм. Ми попросили відвести нас до головної перлини Ріо-де-Жанейро — нескінченних піщаних пляжів. Місцеві жителі проводять тут дитинство, юність, а то й усе життя».

В 50-60-х роках минулого століття у так звану республіку Панему з’їжджалися хіпі з усієї Південної Америки. Хоча ці часи вже стали історією, сьогодні на місцевому «блошиному ринку» й досі можна знайти тематичні прикраси та фігурки хіпі. Тут можна придбати і картини місцевих художників — яскраві, барвисті, як і сама Бразилія. Та й для вивезення полотен із країни жодні документи не потрібні.

Окрім міських пейзажів та гарячого колориту, Бразилія відома й екологічними подорожами по Амазонії, Пантаналі, «Зеленій смузі» тощо. Фантастична флора і фауна, подорож на каное Амазонкою та полювання на алігаторів, вражаюче розмаїття джунглів та знайомство з корінними жителями — справжніми індіанськими племенами, багато з яких і досі далекі від цивілізації — в цьому вся Амазонія, в цьому вся Бразилія!

Гонконг (Азія)

Гонконг протягом тривалого часу залишався англійською колонією, лише в 1997 році ввійшов до складу Китаю, але так і не став китайським. Тут і досі своя валюта, свої закони та правила. І якщо для більшості китайців Гонконг — це інша країна, то для нас — це інша планета. На сьогодні це третій найбільший фінансовий центр у світі і перший в Азії, а також район з найбільшою світовою концентрацією хмарочосів. Урбаністичні пейзажі та технологічні дива — не єдине, чим вас здивує Гонконг. Він вражає поєднанням природи та урбанізації. З одного боку тут скелі та гори, а з іншої — вражаючі хмародери. Тут знаходиться найбільша у світі бронзова статуя сидячого Будди, висота якої сягає трьох метрів. Окрім того, обов’язково варто піднятись на пік Вікторії — найвищу точку міста, звідки Гонконг видно, як на долоні. Помилувавшись видом з висоти, варто спуститися і відкрити для себе це дивовижне місто зсередини. Слід відвідати Голівуд-роуд та Аппер-Лескар-Роу — вулиці, заповнені антикварними крамницями та базарчиками, де можна придбати сувеніри й подарунки. Популярним місцем серед туристів є і Алея Зірок. Тут можна знайти ювілейні таблички, власні відпечатки долонь зірок гонконзької кіноіндустрії, статуетки кінопремії та статую Брюса Лі.

Серед сучасних розвагах Гонконгу: «Діснейленд», океанаріум та, звичайно ж, мультимедійне шоу «Симфонія вогнів», що спалахує над гаванню Вікторія. Книга рекордів Гіннеса назвала його «наймасштабнішим постійним світлозвуковим шоу у світі»; воно охоплює понад сорок будівель на обох берегах гавані.

Намібія (Африка)

Намібія — випалена сонцем земля на півдні Африки. Величезна територія, жовта трава, оранжеві дюни, скелясті рельєфи — все це створює атмосферу справжньої африканської екзотики. Саме тут зустрічаються дві потужні стихії — пустеля й океан, гаряче узбережжя Атлантики та місцевість, що одні називають землею, яку «Бог створив у гніві», інші — «воротами в пекло». Саме тому обов’язково варто відвідати Дамараленд — пустелю, де можна побачити наскальні малюнки, ерозійні форми Вінгеркліп, національний заповідник «Кам’яний ліс» із деревами, що скам’яніли близько 300 мільйонів років тому. Ще одне місце серед так званих «must-see» — другий за величиною у світі каньйон Фіш-Рівер. Масивні стіни ущелини обриваються вниз на 550 метрів до сухого русла найдовшої річки Намібії, і лишень кам’яні чаші з водою оживляють водний шлях та додають прохолоди. Скелясті береги каньйону зачаровують туристів природними дивами. Тут знаходиться ліс алое, чудернацькі базальтові скелі та термальні джерела.

Дика природа — не єдине, чим може похвалитися Намібія. Адже це країна розвиненої інфраструктури, комфортних готелів та хороших доріг. Тому обов’язково варто відвідати Хрутфонтейн (невелике містечко на півночі країни) та на власні очі побачити місце падіння найбільшого у світі метеорита Хоба.

Барбадос (Південна Америка)

Казковий острів, оточений кораловими рифами, є справжньою знахідкою для любителів поніжитися на пляжі та насолодитися м’яким кліматом протягом усього року. Барбадос входить до складу Малих Антильських островів; він омивається Атлантичним океаном та Карибським морем. Це колишня колонія Великої Британії, де досі зберігаються англійські традиції. Недарма його ще називають «Маленькою Англією».

Протягом року на острові проводиться безліч фестивалів. На початку липня стартує головне культурне дійство Барбадосу — тритижневий фестиваль Кроп-Овер, присвячений збору урожаю цукрової тростини. У цей час всюди відбуваються музичні вистави, паради, ярмарки, феєрверки, музичні, театральні та кулінарні змагання. А закінчується все Кадуманом — костюмованим парадом. Ресторани Барбадосу відзначаються різноманіттям. Найпопулярнішою є страва з летючої риби та, звичайно ж, ром. Барбадос є батьківщиною цього напою, тому не дивно, що жодна екскурсія не обходиться без поїздки на ромові заводи.

Чорногорія (Європа)

Чорногорія — це країна кришталевого Адріатичного моря та мальовничих пейзажів. Майже вся її територія охороняється ЮНЕСКО. Джордж Гордон Байрон писав про ці землі так: «У момент народження нашої планети найпрекрасніша із зустрічей землі та моря сталася в Чорногорії. Коли сіялися перлини природи, на цю землю припала ціла жменя».

Майже вся територія Чорногорії, або, як ще часто кажуть, Монтенегро, вкрита горами. Тому сюди можна приїжджати і взимку, щоб спробувати свої сили в зимових видах спорту, і влітку, аби насолодитися первісною красою Чорного озера та неймовірними видами Колашина. До речі, лише в горах можна спробувати справжню чорногорську кухню, яка дещо нагадує гуцульську своєю мамалигою та сиром зі шкварками.

У Чорногорії варто замовити круїз Тодольським заливом. Там є унікальна церква, збудована на острові, що утворився із затонулих кораблів, а також острів Святого Стефана та маленькі неповторні містечка та бухти. Ще одне місце «must see» — місто Вудві зі своїми старими заплутаними вуличками й архітектурою. Та найголовнішою принадою Чорногорії вважаються пляжі теплого Адріатичного моря. Згідно з законодавством, вхід на пляжі є вільним, проте зазвичай у туристів все-таки вимагають плату.

Вануату (Океанія)

Ця країна займає 82 острови, тільки 65 з яких заселені місцевими жителями. Сюди часто приїжджають туристи з Австралії та Нової Зеландії, але й для українців в’їзд сюди відкритий. Вануату — це «незайманий рай» Океанії. Тут знаходяться міста Порт-Віла та Лугенвіль поряд із маленькими селищами острів’ян, самобутня культура яких фактично не змінилася після відкриття острову європейцями ще в XVII столітті. Колись Вануату була визнана найщасливішою у світі. Це й недивно, адже тут не працює кожен п’ятий житель країни, а їжа буквально лежить під ногами. Море надзвичайно тепле та чисте, і вже за п’ять метрів від берега починається таке розмаїття коралів та морської фауни, що можна провести у воді цілий день. Дехто спеціально приїжджає сюди заради дайвінгу. У Вануату суворі закони, що стосуються правовласності: у багатьох земель, якими пролягають туристичні маршрути, є власник. Тому варто домовлятися або з місцевою владою, або одразу з хазяями, бо інакше можна отримати штраф, а то й потрапити до суду.

Божена Ікалюк