Ти живеш у вирі подій і одного разу ставиш собі питання: хто ти є? Чому робиш те, що робиш? Чи не загубився? І тоді, ти йдеш себе шукати… Цей шлях до істинного «себе» люди шукають всюди: змінюють роботу, хобі, навіть розлучаються. Індія — країна, що зцілює серця та просвітлює розум, тому дехто саме тут шукає шлях до себе.
Саме до країни магараджів найчастіше їдуть ті, хто хоче перезавантажитись, осмислити життєві події, зайнятися самопізнанням та, можливо, знайти відповіді на питання, які давно хвилювали. Індія, як лікар: зцілює втомлені душі, гоїть розбиті серця, дає сили на нові звершення. Варто наголосити також і на найдавнішій у світі релігії — індуїзмі. Індуїзм сягає своїм корінням у ведичну цивілізацію, саме тому вважається найдавнішою релігією. Ведична цивілізація асоціюється з Ведами — найстарішими священними текстами аріїв та їх нащадків — індоаріїв. Ця релігія має свою особливість та відмінність від так званих авраамічних релігій (іудаїзму, християнства та ісламу), адже індуїзм не має свого засновника, він є сімейством різноманітних релігійних традицій, філософських систем і вірувань.
Подорож до Індії та духовне очищення полягає у відвідуванні Ашрамів. Ашрам — місце, де під наглядом вчителя (гуру) або його учнів люди займаються духовними практиками, шукають гармонію та набувають просвітлення. Саме слово має декілька значень, і всі вони повністю відображають філософію його прихильників:
«Заперечення болю» — ашрами покликані позбавляти від негативу та душевних переживань.
«Праця» — тут прийнято безкорисливо працювати та допомагати іншим на ім’я загального блага, до чого індуси, наприклад, привчають своїх дітей з дитинства. Вони навіть суперничають у тому, хто принесе більше користі ашраму.
«Усамітнення» — ти залишаєшся наодинці зі своїми думками. Як правило, у програму входить вивчення ведичних текстів, культурних традицій Індії; нерідко йога і музичні класи, але найважливіша складова, звичайно, — зустрічі та бесіди з учителем. Заради цього сюди й приїжджають. Ашрами найвідоміших майстрів знаходяться на півдні Індії: ашрам Сатья Саі Баби в Путтапарті, Шрі Ауробіндо в Ауровілі, ашрам Ошо Раджніша в Пуні.
Життєвий уклад в ашрамах може відрізнятися, але тут, як правило, панує сувора дисципліна і встановлений чіткий розпорядок дня:
– 4:00. Підйом зі співами та гімном сонцю (бхаджан);
– 6:00. Колективний спів мантр (араті);
– Медитація або лекції, даршани і сатсанги або зустріч з учителем;
– Вечорами — пуджа (вогняний ритуал).
Часто в розпорядок дня входить і суспільно-корисна праця, карма-йога — власне виконання обов’язків, без прихильності до результатів. Трудитися не змушують, справа добровільна. Для тривалого проживання в ашрамі купують білу робу (пенджабі або сарі), часто потрібна бордова (наприклад, в ашрамі Ошо в Пуні), а більше вам нічого і не знадобиться, хіба що зубна щітка та інші предмети гігієни. У всіх ашрамах вегетаріанське харчування, м’ясні продукти заборонені так само, як і тютюн з алкоголем. У більшість ашрамів можна прийти «з вулиці» без попередження, але оскільки кількість місць для проживання буває обмежена, краще все-таки подзвонити або написати заздалегідь. У багатьох ашрамів є веб-сайти і телефони для зв’язку.
Минуле покоління дізналося про ашрами завдяки легендарній групі The Beatles: у 1968 році вони їздили в ашрам Махаріши Махеш Йогі у Рішикеші. Покоління Міленіуму заговорило про мантри після відомого роману Елізабет Гілберт «Їсти, молитися, кохати». Саме у цьому місті в Індії знаходилася головна героїня. Ашрами бувають різними: від маленьких і невідомих до великих міських комплексів зі своєю інфраструктурою. Також є ашрами, налаштовані «під туриста». Визначити їх просто: дуже пристойні умови проживання за додаткову плату, повністю адаптована під західні смакові рецептори їжа, місця для паління тощо. У звичайних ашрамах такого точно немає: все скромно, достатньо аскетично. Люди, що приїжджають в Індію, відчувають, що розслабляються та потрапляють в іншу реальність. Кожен із наставників (сваміджи) в ашрамах, спеціалізується на чомусь своєму. Так, хтось виліковує хвороби, хтось викладає йогу, хтось знає усі священні писання та доносить їх до інших, хтось вчить мистецтву медитації та керування розумом. Але, через можливість заробити на цій справі, не усі з них сьогодні кришталево «чисті». На жаль, визначити, хто є хто — майже неможливо. Прислуховуйтесь до інтуїції та розуму. Якщо думки зупиняються у присутності вчителя, стає спокійно і добре — це означає, що ви отримуєте знання від цієї людини. В Індії вірять, що жоден не потрапляє у випадкові місця. Якщо ви десь опинились або туди тягне невідома вам сила, значить, ви там вже були у минулому житті. Поціновувачі індійської культури радять обирати маленькі ашрами. Адже будь-яке місце — людська енергія, а сам ашрам — це місце, де позбавляються болю та сумнівів, «шрамів» душі. Ще краще — їхати в гори. Більшість так званих «місць сили» знаходяться або в горах або деінде на піднесенні.
Як правило, в будь-якому ашрамі викладається йога. Вона була розроблена для підготовки, «очищення» м’язів та розуму для медитації. До того ж на санскриті слово «йога» означає «єдність»: тілесну та духовну. Але є і спеціалізовані школи для новачків або професіоналів.
Ця загадкова країна зберігає свою стародавність, не зважаючи на модернізацію. Кохання, ніжність, повага до людей не зникають. Це індійська стародавня культура взаємоповаги і толерантності. Вона робить усіх, хто приїжджає в Індію — індійцями та обволікає у свій одяг. Слід пам’ятати, що від самого себе не втекти: якщо ви подаєте поганий приклад та робите злі речі — ашрам не допоможе.
Корисні поради:
1. В Індії пийте воду тільки з пляшок. Нею ж вмивайтесь та чистьте зуби;
2. Застосовуйте антисептик для рук, особливо перед їжею;
3. Будьте готові до харчового отруєння. Бруд та зовсім інша мікрофлора порушують роботу харчової системи у 99% випадках;
4. Ігноруйте жебраків. Їх дуже багато та їхній вигляд іноді жахливий. Ігноруйте та мовчіть. Якщо скажете хоч слово — здихатися жебраків буде нелегким завданням!
Що спробувати?
1. Тростинний фреш. Справжній та дуже корисний! Його готують просто на вулицях. Іноді краще не дивитися на чистоту агрегата, на якому вичавлюють «цукрові» стебла. Просто насолоджуйтесь результатом;
2. Талі. Це таця з різною індійською їжею. У кожному регіоні — різна, але завжди і всюди в основі є рис. Обов’язково дал (каша з бобових), карі з овочами, сир зі спеціями, хлібні коржі (чапаті). Місцеві їдять блюдо руками, а туристи вже на свій смак;
3. Ласі. Це йогурт, він може бути класичним або з додаванням банана, манго, дині та папаї. Цікаво, що ласі подають в одноразових глиняних стаканах, які можна викинути просто на вулиці, а під час дощу стакан перетвориться на глину.
4. Чай масала. Кажуть, гріх — побувати в Індії та не спробувати його. Це національний напій: чорний чай, молоко, букет спецій та цукор. Рецепт видається простим, але вдома такого ж не зробиш, як не намагайся!
Єлизавета Бондар
