Якщо вам набридли міські джунглі та хочеться легкості й спокою, тоді вирушайте до Качанівки. Цей палацово-парковий комплекс подарує можливість не тільки відпочити і подихати свіжим повітрям, а й занурить вас в життя аристократів та української еліти ХVІІІ – ХІХ століть.
На побачення з минулим
Власниками маєтку у XIX столітті були Тарновські, які створили у своїй садибі культурний центр. Стіни маєтку бачили багатьох легендарних постатей. У цьому місці надихалися і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Михайло Щепкін та багато інших. Саме в цьому палаці Михайло Глінка створив оперу «Руслан і Людмила», а Ілля Рєпін — картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», знайшовши в Качанівці цікаві типажі для своїх персонажів та змальовуючи предмети козацької старовини з колекції Тарновського.
Подати карету!
Якщо ви вже уявили себе в розкішному вбранні тієї епохи і подумки піднімаєтесь старовинними сходами до залу для балів, час планувати маршрут.
До села Качанівка, де знаходиться однойменна садиба, від автостанції «Дарниця» щодня курсує автобус. Ціна проїзду — 140 грн, але місця краще замовляти заздалегідь. Альтернативний шлях – електропоїздом до Ніжина, а звідти маршруткою «Ніжин – Іваниця».
Ті, хто надає перевагу власному транспорту, мають враховувати те, що за стоянку потрібно сплатити 10 гривень, а щоб проїхати до місця відпочинку (спеціально відведеної території для пікніків, риболовлі, й купання) турист повинен витратити 150 гривень.
Де походити й на що подивитись
Вже в’їжджаючи у ворота історико-культурного заповідника, здається, чуєш мелодії минулих віків. Верхнє плато комплексу займають старовинні споруди: палац з двома флігелями у стилі класицизм, водонапірна вежа, Георгіївська церква, будинок сторожа, інші службові споруди; нижнє – паркова зона з величезними старими деревами, рідкісними рослинами й дванадцятьма ставками.
Схил, на якому височіє палац, веде до центрального ставка, який турботливо обійняв величезний парк площею 568 гектарів. Також на території парку збереглися романтичні руїни, гірки «Кохання» і «Вірність», альтанка Михайла Глінки, в якій колись стояло піаніно композитора. Обов’язково слід пройтися центральною алеєю, яка з’єднує палац з Георгіївською церквою.
Палац — безумовно перлина комплексу. Чого варта лише ліпнина на фасаді у формі богинь або різьблені черепахи на сходах з червоного дерева. Мармурові каміни, венеціанська штукатурка, порцеляна, фарфор, буфети й дзеркала — все це досі дихає минулим й нагадує про заможність колишніх власників. На другому поверсі знаходяться зали для прийомів та балів, а також чайна кімната. Ті, хто любить гарні кадри, оцінять балкон, який стане чудовою фотозоною, адже з нього відкривається чудовий краєвид на центральний ставок.
Поряд с палацом можна побачити скульптуру старого чоловіка зі схрещеними на грудях руками. Раніше тут були аналогічні фігури, які символізували етапи життя людини, але, на жаль, залишилась тільки одна — старість.
Ну і який стародавній маєток без привидів? Місцеві подейкують, що неодноразово біля палацу бачили марево чоловіка. Існує декілька версій, чому душа нещасного неспокійна, але всі вони зводяться до того, що над сімейством Тарновських висіло прокляття, що змушувало всіх чоловіків родини передчасно помирати, або закінчувати життя самогубством.
Щоб дізнатися більше містичних подробиць та краще відчути атмосферу маєтку, історико-культурний заповідник проводить екскурсії. Окрім плати за вхід (15 гривень), за екскурсію слід сплатити від 30 до 40 гривень.
Окрім культурного просвітлення, в Качанівці ви можете покататися на човні, поставити намет на березі ставка й порибалити, посмажити шашлик, погодувати лебедів та покупатися.
А де ж переночувати?
Звичайно, за один день не встигнеш і відпочити, і прогулятись, і пофотографуватися вдосталь. Тому слід розділити програму відпочинку на два дні. А зупинитись на ночівлю ви зможете на території Качанівського заповідника. Ціна кімнати залежить від зручностей і кількості відвідувачів, тому коливається від 150 до 800 гривень за добу.
Їхати до Качанівки однозначно варто: чи то на полювання на привида, чи то задля відпочинку на природі, можливо навіть задля проведення урочистостей, аби зробити їх дійсно аристократичними. Затишок і видовища. Чого ж ще потребує ідеальний відпочинок?
Євгенія Пугач
