Познань: Місто-мрія

Про це місто мало говорять, воно не є Меккою для туристів, і це чудово. Тут завжди тихо, спокійно, все врівноважене, прибране. У Познані хочеться займатися тайм-менеджментом, адже, за словами місцевих жителів, навіть затори бувають рідко, а тому ніщо, крім тебе самого, не вплине на важливі плани.

Це місто знаходиться на заході Польщі і вважається її колискою. Саме в Познані на острові Тумський колись з’явилися перші поселення на території Польщі і прийняв християнство польський князь. Найбільш цікаві тут для туристів старе місто, нове місто та сам острів Тумський.

На зупинці швидкісних трамваїв біля вокзалу є термінал для видачі квитків. Тут можна обрати англійську, чи навіть українську мову обслуговування. Квиток можна купити на 10 і більше хвилин, чи 12 або 24 години. Якщо ви приїхали на більше, ніж кілька годин, радимо взяти квиток на добу, який коштує 16 злотих. Але Познань – місто невелике, тому можна обійтися і без транспорту, якщо плануєте гуляти в центрі.

Тут особлива атмосфера тому, що місто не було повністю зруйноване під час Другої світової війни, як Варшава, наприклад. Після смачних панкейків у кав’ярні в центрі міста (ціни приблизно такі ж, як в Україні), ідіть до ратуші.

Квадратну центральну площу біля неї оточують різнокольорові ряди будинків. Кожна сторона ніби вирвана з окремої епохи, але виглядає все гармонійно. Типова стара Європа не набридає ніколи, такою архітектурою можна милуватися вічно.

Біля ратуші збирається велика кількість людей, адже щогодини металеві козли, символи Познані, б’ються головами 12 разів.

Населення Познані в 4 рази менше, ніж у Варшаві, тому тут життя розмірене і спокійне. Але, незважаючи на це, Познань є другим містом після Варшави за обсягом міжнародних інвестицій. Тут часто відбуваються торгові ярмарки.

У Познані часто можна зустріти зручні пандуси окремо від сходів, також є можливість заїхати на візку в трамваї, є рельєфна плитка перед сходами і переходами.

Подорож до Познані — це урок, після якого хочеться переймати гарні приклади і впроваджувати вдома, а не бути чужим там, де все і без тебе прекрасно.

Ірина Пельц