Ісландія – острів двох стихій

Ісландія – острів в Атлантичному океані біля самісінького Полярного кола. Його неподібна до звичної краса сформована величезною кількістю вулканів. Лавові поля, каньйони, льодовики, озера, луки – все це заворожує погляд. Тут мандрівникові не вистачає тільки одного – дерев, адже ліси ісландці вирубали ще кілька століть тому.

Назва країни «Ісландія» дослівно перекладається як «крижана країна» або «країна льоду». За переказом таку назву країні дав вікінг Флоукі. 11 століть тому він зі своїми людьми висадився на острові. Але за літо йому не вдалося заготувати достатньої кількості сіна і взимку вся його худоба загинула. Розчарований Флоукі, промучившись ще рік, покинув цю землю. Але норвежці не залишили спроб колонізувати острів. Першим ісландським поселенцем вважається Інгольф Арнарсон, який в 870 р. побудував так званий хутір на південно-східному узбережжі. Нащадки Інгольфа і ті, хто прибув після нього, старанно відшукували серед лавових полів безпечні та придатні для обробки клаптики землі. Тому сьогодні ісландські ферми розташовані на значній відстані одна від одної: їх розділяють льодовики і вулкани, до норову яких місцеве населення навчилося пристосовуватися. Ісландська мова по суті є законсервованою старонорвезькою мовою.

Справжня пісня льоду й полум’я

Місцеві айсберги – частини найбільшого в Європі льодовика Ватнайокюдль. Важко повірити, але підводна частина цих крижаних брил занурена на глибину понад 30 метрів. Льоду в Ісландії кілька сотень тисяч років, а вулканічний попіл надає місцевому снігу моторошного сіруватого відтінку. На острові розташовані близько двохсот вулканів, з них біля трьох десятків – діючі, а також тут є багато гейзерів. Діючі вулкани покриті крижаним панциром, і їх виверження відбуваються прямо під цією кригою. Видовище це досить грандіозне. В 1996 р. вулкан підірвав льодовик Ватнайокюдль. Рідка магма і вода ринули до моря, захоплюючи величезні брили льоду на своєму шляху. Ніщо і ніхто не міг приборкати потужну стихію. Застиглий холод та вогонь, що рветься назовні з глибин, – це те, чим є Ісландія.

Але ісландські льодовики аж ніяк не тільки джерело всіляких неприємностей. Вони живлять гірські річки, які, в свою чергу, щедро діляться з острів’янами енергією, а з рибалками – лососем і фореллю. І ніде в Європі немає таких потужних і красивих водоспадів, як в Ісландії. Тут всього три сонячних дні на рік, тому коли над водоспадом Гюдльфосс («золотий водоспад») з’являються чарівні нитки веселки, починаєш розуміти, чому його так назвали. У рідкісні хвилини, коли крізь хмари проглядає сонце, острів перетворюється на казку: крижані вершини в абсолютно прозорому повітрі сяють, немов кристали. У кращі літні дні температура на узбережжі піднімається до 15 градусів. Арктичний день на острові тягнеться з травня до серпня, хоч якось компенсуючи брак світла, який відчувають жителі під час довгої ісландської зими. Втім, у вузькі звивисті фіорди і глибокі каньйони сонце практично не зазирає навіть влітку.

Країна, що росте

Північно-Американська і Євразійська плити щороку віддаляються одна від одної на 2-7 см. Через це в Ісландії утворилася величезна тріщина, яку видно на суші, а площа країни з кожним роком збільшується. Ця тріщина розколола дно розташованого на острові озера Тінгвадлаватн, утворивши лавову ущелину Сільфра. У перекладі з ісландської «сільфра» означає «срібна леді».

У зоні розлому на початку XX століття заснували національний парк Тінгведлір, який внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Неймовірно, але тут буквально можна перейти з одного континенту на інший по суші, а в підводній ущелині Сільфра – поплавати між двох тектонічних плит. У найвужчих місцях дайвери мають унікальну можливість торкнутися руками двох континентів: однією рукою Європи, а іншою – Америки. Вода в тріщині Сільфра настільки холодна, що при зануренні перехоплює подих. Температура води цілий рік становить близько 2 градусів Цельсія, оскільки поповнення озера відбувається через танення льодовика Лаунгййокюдль, що розташований поруч на горах. Вода, спускаючись вниз, протягом 30-50 років проходить через пористу підземну лаву, при цьому ретельно фільтруючись. Тож вона стає кришталево чистою та повністю придатною для пиття навіть безпосередньо з озера.

Море й гори, водоспади і вулкани – все це ісландці населяли богами, казковими велетнями й ельфами. Ісландці довше інших скандинавських народів залишалися вірними своїм давнім богам. Неосяжної краси природа та добрі люди з неймовірними традиціями роблять Ісландію справжньою перлиною для туриста.

Дарина Вернигора