Залишитись голодним в Одесі не вийде: де поїсти у місті, щоб повернутись знову

Чорне море, студенти з морської академії, сушена риба і Дерибасівська – це, здається, атрибути Одеси, про які кожні українець чи українка знають ледь не з пелюшок. Та крім цієї думки, існує стереотип про нібито сезонні красу та смак міста – традиційні червень-вересень. Щоб навіть взимку мати бажання на вихідних їхати до моря, пропонуємо вам добірку з найбільш незабутніми гастролокаціями, які щоразу повертають нашу редакцію до Одеси. 

Порада: поєднайте читання статті зі споживанням улюблених смаколиків!

Татар Бунар

Якби Франческо Петрарка жив у наші часи в Україні, цей заклад став би місцем його постійного натхнення.

«Це не молдавський чи болгарський проєкт. Тут ми готуємо їжу нашого регіону так, як нам її готували наші мами й бабусі. У меню буде їжа, яку я куштував усе своє дитинство вдома, на весіллях і в гостях», – зазначає ресторатор  і власник Алекс Купер.

Там щоранку випікають житній хліб з цибулею, пшеничний, а також кукурудзяний зі шкварками. Також готують супи і власноруч виготовляють коровʼячу бринзу. Центральним місцем закладу і найголовнішою фотозоною є фонтан надворі, який влітку функціонує, а восени його вщент заповнюють стиглим, відібраним виноградом. З нього так і хочеться вичавити сік – прямісінько як у культовому «Приборканні норовливого».

Радимо бронювати столик у «Татар Бунар» зазадалегідь.

Мамалига

Назва закладу сама за себе говорить про обов’язкову позицію кожного чеку – мамалигу. Її готують з румунського борошна за стародавніми традиціями, зокрема зі сметаною й витриманою бринзою, з в’яленими томатами чи качкою, а ще з анчоусами, скробом і ботаргою з дністровського коропу.

Найкращим товаришем до будь-якого виду мамалиги стає один з коктейлів з київською душею. Тут вони авторства Дмитра Коломійця (Parovoz Speak Easy), а саме: Lavanda Sour, Rose Garden, Passion Flower, First Kiss та інші.

Ресторан має два поверхи й терасу. У основі інтер’єру – виноградна лоза на стелі й стінах. Також додали глиняні глечики, зокрема у їх вигляді зроблені умивальники.

Хаджибей 

Повна посадка в обід понеділка, обов’язковий лаваш з хумусом як комплімент і очікування страв в середньому до 15 хвилин – те, що робить «Хаджибей» візитівкою міста вже понад 7 років. Замовляйте  янтики, овочевий салат, манти, самсу, плов – всього потроху. Обрати страви, коли приходиш один, важче, тож радимо приходити компанією.

Вся кава тут вариться за особливими рецептами: чорна, на зеленому чаї, на молоці. Подається прямо у джезвах.

Кримські татари також люблять цей заклад, що говорить про високий рівень якості. А ми з цим точно погоджуємось!

Профітролі

Вісім мережевих кондитерських, які неможливо оминути – знаємо з власного досвіду. Після купання в морі, перед обідом і навіть після вечері – усі дороги ведуть в «Профітролі». Уся продукція – про «дуже»: дуже солодка, дуже шоколадна, дуже повітряна і дуже вершкова.

Якщо вирішите взяти її з собою, вам легко все пакують і пропонують одноразові прибори. Хоча часто вони не потрібні, адже такі десерти хочеться їсти руками. Так смачніше, щоб не втратити жодного граму ласощів.  А торт «Симфонія» навіть захочеться взяти з собою у потяг на шляху додому!

Владислава Чередніченко
Головне фото: Татар Бунар