Бернардинський монастир, церква з мощами святого Валентина, середньовічний замок, єврейський кіркут — далеко не все, чим славиться цей старовинний край. Самбірщина бере свій історичний початок ще з XIII століття. Надзвичайний ф’южн української та єврейської спадщини робить Самбір автентичним та достатньо конкурентним місцем для подорожі.
Самбірщина пам’ятає виступи Івана Франка під час виборів у сейм Австро-Угорщини. Саме звідси вирушав підкорювати Москву Лжедмитрій. Тут народився і славний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, і відомий кінорежисер Лесь Курбас та кавовий «вчитель» європейців Юрій Кульчицький. Є тут і пам’ятник Богдану Хмельницькому, який разом із військом штурмував місто.
Самбір боронить свій давнішній герб з золотим оленем. Раніше його зображали з золотою стрілою біля шиї, але згодом її вирішили прибрати. За легендою, герб подарувала місту королева Бона, яка влучила в оленя королівською стрілою на полюванні у самбірських лісах. Цікавою також є одна з версій походження назви міста. Згідно з теорією прибалтослов’янської єдності, вважають, що назва пов’язана з іменем литовського бога урожаю і пива Самбаріса.
Як доїхати?
До Самбора зручно їхати зі Львова. За півтори години туди можна добратися автобусом, витративши лише 3€. З Дрогобича та зі Львова курсують також приміські електрички. Ціна за квиток складає близько 4€.
Через місто пролягають автомобільні шляхи Н13, Т1418 та Т1415.
Де зупинитися?
У самому Самборі вибір готелів невеликий, точніше, він там один. У мотелі «Соната» ніч на двох обійдеться вам у 15,50€. Проте можна переночувати також у найближчих селищах та містечках — Старому Самборі (готель «Чардаш», 16€ ніч/на двох), Бачині (мотель «Elephant», 17€ ніч/на двох) та Старій солі (готель «Saltzbork», 16,30€ ніч/двох).
Поблизу траси Львів-Самбір-Ужгород розташувався готель «Аквамарин». Двомісний стандарт тут коштуватиме 3€ за ніч, покращений — 4,50€.
Що подивитися?
Головні пам’ятки — старосамбірська синагога, площа Ринок та єврейський цвинтар. На центральній площі Старого Самбора колись стояла одна з найдавніших ратуш в Україні, однак напередодні Першої світової вона згоріла разом з частиною площі та єврейського кварталу. На відміну від ратуші, старосамбірська синагога, побудована наприкінці ХІХ століття, після пожежі збереглася. Вона — одна з небагатьох в Україні, яку не знищили під час Другої світової війни.
Старосамбірський кіркут — один із найстаріших в Україні єврейський цвинтар. Колись у містечку процвітала єврейська громада, яка проіснувала понад 400 років, але була знищена гітлерівськими окупантами.
Старосамбірський кіркут занесений до п’ятнадцяти наукових центрів та музеїв юдаїки.
У церкві Різдва Пресвятої Богородиці (1728 р.) зберігаються мощі святого Валентина — покровителя усіх закоханих.
Якщо ви подорожуєте автівкою, біля села Спас повертайте в бік Лаврова. На околиці села — старовинний Чортів камінь. За легендою, чортові не сподобалося мирне та злагоджене життя тутешніх жителів, тому він вирішив знищити сільський монастир, який нібито підтримував місцеву ідилію. Для цього він знайшов у далекій країні камінь та поніс його до села Спас. Однак завдяки молитвам монаха, який побачив чорта з каменем у пророчому сні, нечистий, утративши силу, кинув валун та втік далеко у Карпати. Відтоді стоїть цей камінь лежить на околиці села.
Лаврійський монастир — одне з найвідоміших місць Самбірщини. За переказами, саме тут похований Великий князь Русі Лев І, син Данила Галицького.
Костел Святого Франциска Борджія — рідкісний взірець дерев’яного храму в неоготичному стилі. Костел звели 1902 року як каплицю німецьких колоністів, і наразі він зберіг свій первозданний вигляд з автентичними елементами.
Зазирнути варто і в село Кульчиці — батьківщину Петра Сагайдачного, Марка Жмайла, Павла Павлюка і Франца-Юрія Кульчицького, який відкрив першу в Європі кав’ярню. Тут розташований чудовий краєзнавчий музей.
Самбірський край оповитий безліччю легенд та надзвичайних історій, які змушують затамувати подих. Тут зберігається пам’ять одразу декількох народів, кожен з яких — зі своєю автентичною та гучною історією. Самбірщина справді дивує своїм різноманіттям. Тут хочеться гуляти, пити каву і кохати. А закохатися тут можна у будь-що: архітектуру, природу, культуру, історію, людей…
Олег Булах
Головне фото: rbc.ua
