Міста отримують свої назви не просто так і Рівне тому доказ. Місто перетинає протяжний прямий проспект, від якого вузлувато розповзаються маленькі вулички. Рівним ми вважаємо його не лише за географічною ознакою, а й за плином життя. Можливо, назва міста настільки закріпилася в підсвідомості, що мимоволі починаєш шукати паралелі.
Рівне зустріло прохолодним дощем, тому першою справою я швидко забіг у старий, радянського зразку, тролейбус, який поніс мене прямою вулицею у саме серце міста. Саме там і знаходився мій готель – «Оптима». Оточений парком з одного боку та звивистими вуличками з іншого, мій прихисток на уїк-енд цілком виправдовує назву – оптимальний. Дизайн готелю виконаний в мінімалістичному скандинавському з усіма необхідними зручностями: кондиціонером, телевізором, міні-баром.
Рівне – класичне українське місто, яке, здавалось, нічим не відрізняється від інших, хіба що дерева сформовані рівніше. Тут, дійсно, дуже ревно слідкують за головним парком та й загалом озелененням міста. Сквер розтягується на кілометри і гідний похвали: лавочки для відпочинку після прогулянки, прозорі ставки і фонтани з їх місцевими жителями і навіть сонячні батареї для підзарядки телефону. Сучасні будівлі – майже відсутні: місто має лише один торговельно-розважальний центр, якому бракує нового кінотеатру, велика кількість старих будівель руйнуються з плином часу і потребують реставрації. Атмосфера й архітектура міста, притаманна країнам Західної Європи, тісно переплітається з типовою занедбаністю і залишає неприємний післясмак.
Під час прогулянки ви знайдете купу затишних кафе та кав’ярень різних розмірів і стилів – усі вони мали особливий шарм. Відвідавши декілька закладів харчування, я з’ясував, що ціни досить демократичні. Звичайно, також присутні ресторани з вищою ціновою політикою, тому любителі заморських продуктів і вишуканих страв від шеф-кухаря також відпочинуть на славу.
Якщо відійти від заготовленого маршруту та завернути вбік, то можна натрапити на щільні скупчення приватних будинків. Їх розріджують важливі культурні та адміністративні будівлі. Можливо, в цьому полягає особливість міста, але життя кружляє довкола цього містечка на карті, забирає всі сонячні промені та відкидає тінь на іншу частину міста. Рівне має свої проблеми: нескінченна реконструкція стадіону, гучномовці та ринок, що вийшов далеко за свої офіційні межі. На щастя, місцеві органи влади працюють над проблемами і намагаються удосконалювати місто. Левова частка позитивних змін відбулася завдяки активістам, які завзято просувають власні законопроекти.
За дні подорожі я пройшов усі етапи знайомства з містом, знайомства зі старим забутим другом. Деякі риси згадувались одразу, інші ж довелося завчати спочатку. А в дружбі не варто нехтувати недоліками, потрібно їх полюбити.
Олексій Морозов
