Гадаєте, що етикет у Китаї та Японії – одне й те саме? А ось і ні! Приміром, за деякі звичні для Китаю речі в Японії можна опинитися в незручній ситуації чи навіть отримати штраф. І навіть якщо в культурах Кореї, Китаю та Японії дійсно багато спільного – ніколи не кажіть про це мешканцям цих країн! Що ж там спільного, що відрізняється, а що – взагалі неправда? Ми намагалися розібратися.
Англійська
В Китаї, Японії та Кореї ситуація з мовним бар’єром аналогічна. Кажуть, що китайці зовсім не знають англійської – це не так. Але й не чекайте, що на сході Азії в будь-якому кафе чи готелі вам чітко і зрозуміло відповідатимуть на всі запитання. Якщо випадковий японський чи корейський перехожий заговорив із вами чистою англійською, то вам пощастило. Цю мову тут вивчають – але місцевим вона дається важко.
В поєднанні з відомою азіатською гостинністю «соу-соу» англійська може зіграти злий жарт. Місцеві зроблять буквально все, щоб вам допомогти, навіть не з’ясувавши, яка саме допомога вам потрібна і чи потрібна взагалі:) Вдавши, що все зрозуміли, офіціанти можуть принести вам зовсім не ту страву, а перехожі – підказати хибний шлях. Щоб уникнути подібних конфузів, краще завжди мати напоготові гаджет із підключеним інтернетом та перекладачем.
Соціальна ієрархія
Колосальну роль у Східній Азії відіграють вік і статус. Вони визначають правила звертань, мови тіла, етикету за столом і багато чого ще. Приміром, тут немає «ти» і «ви» – натомість є ціла купа варіантів звернення до вищих і нижчих за статусом, старших і молодших тощо.
Жести
Що в Кореї, що в Японії, що в Китаї – мова тіла дуже відрізняється від тієї, до якої ми звикли. Тому жестів краще взагалі уникати, якщо точно не знаєте їх тлумачення. Що саме означає той чи той жест – читайте в огляді, що вийде на Otiumportal незабаром.
Уклін – традиційний жест привітання та прощання, що японцям та корейцям замінює рукостискання. Китайці ж кланяються на знак пошани під час офіційних зустрічей та церемоній. Кут поклону залежить від статусу співрозмовника.
Манери
Кажуть, що азіати не соромляться видавати всілякі «непристойні» звуки на людях – навіть за столом. Ті, хто побував у Китаї, заперечують: принаймні за столом місцеві поводяться цілком стримано. Але все-таки і в Китаї, і в строгій Японії є два моменти, які можуть дратувати: хлюпання носом і гучне причмокування. Справа в тому, що сякатися на людях – дуже поганий тон: якщо в азіата нежить – він хлюпатиме носом до останнього, перш ніж скористатися хустинкою. А причмокування за столом – навпаки – вважається гарною манерою. Це своєрідна похвала господарю або кухарю за смачну страву.
Стіл
На сході Азії до етикету за столом ставляться з особливою увагою. Щоправда, в закладах громадського харчування поради на кшталт «обов’язково скуштуйте те, що пропонують» і «завжди лишайте щось на тарілці» не дуже актуальні. Натомість і в гостях, і в ресторані не варто починати їсти, доки всі не зберуться за столом. Першим починає їсти господар або той, хто запросив до ресторану. Не лишайте палички вертикально встромленими в рис чи локшину, а ще не лишайте чайових.
Особистий простір
Азіати ніколи не відмовляють собі в тому, щоб досхочу пороздивлятися інших. Якщо помітили, що хтось вас пильно розглядає – не сприймайте це як знак неповаги: для місцевих у цьому справді «нема нічого такого». Виняток – Японія, де над усе поважають свій і чужий особистий простір. Водночас ні в Японії, ні в Китаї, ні в Кореї не заведено пильно дивитися іншим в очі.
У Японії та Кореї не варто торкатися незнайомців, обіймати чи плескати по плечу тих, кого бачите вперше. Тож якщо хочете зупинити перехожого чи щось запитати – краще просто станьте перед ним, а не чіпайте його за руку чи плече, як це люблять робити в Києві. У Китаї – навпаки: там узагалі багато такого, що українцям може здатися невихованістю чи нетактовністю. Не ображайтеся, якщо китаєць при першій зустрічі почне ставити ну надто особисті питання, полізе обійматися чи голосно сміятиметься з вашої зачіски.
Куріння
У Японії категорично заборонено палити десь крім спеціально відведених місць. Інакше – штраф. А ось китайці, які, до речі, визнані найбільш «курящою» нацією у світі, попри формальну заборону віддаються цій шкідливій звичці де завгодно, навіть під знаком – просто як у Києві. В Кореї можна палити всюди, крім місць із знаком «Куріння заборонено».
Бачимо, що спільних рис справді багато, але це ще не все. Буде продовження, в якому поговоримо про окремі цікаві та дивні звичаї Китаю, Кореї та Японії; детальніше розповімо про імена та звертання, а ще – про типові помилки туристів у спілкуванні з мешканцями цих країн. До зустрічі!
Людмила Подобна
