Детройт: історія занепаду великого міста

Історія Детройта доволі сумна: колись місто було центром автомобільної промисловості США й стрімко розвивалося, проте від колишньої слави мало що залишилося. Місто-привид — ось як американці нині називають Детройт. Та що ж стало причиною такого різкого занепаду великого мегаполіса?

Детройт — сіре депресивне місто, розташоване на півночі США, біля кордону з Канадою. Через близькість до води тут доволі сильні вітри та холодні температури взимку. Однак погодні умови — не найгірша проблема. Покинуті будинки, пусті вулиці, високий рівень злочинності та безробіття — ось що справді лякає в цій колись жвавій місцині.

Кризи, скорочення населення та банкрутство

У середині 20-х років минулого століття Детройт був одним із найбагатших у США, адже саме тут розташовувалися найбільші автомобільні заводи, як-от Ford, General Motors і Chrysler. Проте через автопромислову кризу в 1950-х роках і нафтову в 1978 місто майже повністю занепало: підприємства збанкрутували, заводи закрили, а жителі почали виїжджати звідти в інші штати або в Канаду.

Кількість мешканців продовжувала невпинно знижуватися й пізніше: з 2000 до 2010 року приблизно 230 тисяч людей покинули Детройт. Така тенденція пов’язана зі зменшенням інвестицій в інфраструктуру міста, що, окрім того, призвело до проблем у різних галузях.

У 2013 році Детройт визнали банкрутом. На той час населення скоротилося вже більше ніж на 60 %. Щоб врятувати місто від найбільшого розору в історії країни, влада штату Мічиган призначила менеджера з екстрених питань — Кевіна Орра. За рік, у середині грудня 2014, Детройт офіційно вийшов із банкрутства.

Проєкти на відновлення міста

За офіційними даними, осінню 2020 року рівень безробіття в місті склав 25 %. Нині в Детройті проживає орієнтовно 640 тисяч людей. Місцева влада й організації реалізують найрізноманітніші програми з відновлення міста, розвитку економіки та залучення робочої сили.

Організація «Detroit Future City» з 2013 року пропонує ідеї й стратегії щодо того, як найкраще використовувати землі, створювати нові робочі місця, розбудовувати інфраструктуру, забезпечувати економічний розвиток тощо. Наприклад, у 2017 команда запропонувала перетворити 900 порожніх промислових будов міста на рекреаційні зони, станції з виробництва чистої енергії, споруди з очищення повітря, стічних вод та інші об’єкти «зеленої» інфраструктури.

Одним із найважливіших проєктів, що й нині забезпечує мешканців робочими місцями, є будівництво між канадським містом Віндзор та американським Детройтом моста Горді Гау, названого на честь канадського хокеїста.

Побудова планувався ще з 2000-х років — саме тоді між американським та канадським урядами відбулися перші переговори. Проєкт ухвалили в 2013 році, однак власне роботи почалися набагато пізніше — лише в другій половині 2018. Уряд Канади фінансує будівництво, проте внесок країни буде відшкодовано завдяки встановленню плати за проїзд мостом: вона стягуватиметься з канадської сторони, проте не з боку США.

Цей проєкт — лишень один із показників того, що місто розвивається та працює над тим, щоб вийти зі скрутної ситуації, створити робочі місця й розширити можливості для населення.

Роксоляна Орищин
Головне фото: archive.nytimes.com