У світі існують міста, які можуть не пережити XXI століття. Деякі з них повільно йдуть під воду, інші спорожніли після економічних криз, а в окремих місцях життя стало неможливим через природні катастрофи. Ці міста не зникли раптово — їхня історія занепаду триває роками і навіть десятиліттями.
Ще кілька десятиліть тому міста здавалися символами стабільності. Кам’яні будівлі, дороги, площі та квартали створювали відчуття постійності — ніби вони можуть існувати століттями. Проте сьогодні дедалі більше міст у різних частинах світу стикаються з загрозою зникнення.

Причини цього різні. Одні міста поступово йдуть під воду через підвищення рівня океану та зміну клімату. Інші втрачають жителів через економічні кризи або закриття промислових підприємств. Деякі ж місця стають непридатними для життя через екологічні катастрофи або природні процеси.
За даними досліджень United Nations, World Bank та Intergovernmental Panel on Climate Change, у XXI столітті сотні міст можуть зіткнутися з серйозними кліматичними, екологічними та демографічними викликами. Деякі з них уже сьогодні змінюються настільки швидко, що їхнє майбутнє викликає занепокоєння.
Індонезійська столиця поступово опускається під землю, острівна держава у Тихому океані може втратити свою територію через підвищення рівня моря, а колись густонаселені індустріальні міста перетворюються на напівпорожні квартали. Є навіть місця, де життя стало неможливим через пожежі, що горять під землею десятиліттями.
Історії таких міст показують, наскільки вразливими можуть бути урбаністичні простори перед природними процесами, економічними змінами та діяльністю людини.
У цьому матеріалі розглянуто кілька прикладів міст із різних частин світу — Джакарта, Кірибаті, Хасіма, Детройтта Централія — які по-різному демонструють, як і чому міста можуть поступово зникати. Кожне з них має свою історію, але разом вони показують глобальні процеси, що змінюють сучасний світ.
Джакарта: мегаполіс, який поступово опускається під землю

Джакарта — столиця Індонезії та один із найбільших мегаполісів Південно-Східної Азії. Сьогодні це місто вважається одним із тих, що найшвидше опускаються під землю у світі.
Головна причина — надмірне використання підземних вод. Багато жителів міста не мають доступу до централізованого водопостачання і використовують свердловини. Через це ґрунт поступово просідає.
За даними дослідників, у деяких районах Джакарта опускається міста вже знаходиться нижче рівня моря . До цього додаються сезонні повені, тропічні шторми та підвищення рівня океану.

Через постійну загрозу затоплення уряд Індонезії вирішив перенести столицю країни до нового міста — Нусантарана острові Борнео. Це один із небагатьох випадків у сучасній історії, коли держава змінює столицю через кліматичні ризики.
Кірибаті: країна, яка може зникнути під водою
Острівна держава Кірибаті у Тихому океані складається з 33 коралових атолів, більшість із яких піднімаються лише . Через це країна є надзвичайно вразливою до підвищення рівня океану.

У столиці Південна Тарава повені стають дедалі частішими. Солона вода проникає в ґрунтові води, що робить питну воду дефіцитною та шкодить сільському господарству.
Через ці ризики уряд країни навіть розглядає можливість переселення населення. У 2014 році влада Кірибаті купила землю у Фіджі як потенційне місце для майбутньої міграції жителів.
Кірибаті часто називають однією з перших країн, яка може втратити свою територію через зміну клімату.
Хасіма: місто-привид посеред океану

Острів Хасіма біля узбережжя Японії колись був одним із найбільш густонаселених місць на планеті.
У ХХ столітті тут працювали вугільні шахти, які належали компанії Mitsubishi. Для працівників на острові побудували багатоповерхові бетонні будинки, лікарню, школи та магазини.
У 1959 році на острові проживало понад 5000 людей, і населення було надзвичайно щільним.
Проте у 1970-х роках Японія почала переходити від вугілля до нафти. Шахти закрили, і у 1974 році всі мешканці залишили острів.
Сьогодні Хасіма є містом-привидом. Більшість будівель поступово руйнуються через вітер, солону морську воду та тайфуни.
Детройт: місто, що втратило більшість населення

Американське місто Детройт у штаті Мічиган колись було центром автомобільної промисловості США.
У середині ХХ століття населення міста становило приблизно — це був найвищий показник в історії Детройт, зафіксований під час перепису населення США 1950 року. Тут працювали великі автомобільні компанії, зокрема Ford Motor Company та General Motors.
Однак у другій половині ХХ століття багато заводів закрилися або перенесли виробництво в інші регіони. Разом із робочими місцями місто почало втрачати населення.
До початку XXI століття населення Детройта скоротилося більш ніж удвічі. У багатьох районах залишилися покинуті будинки, занедбані фабрики та порожні квартали.
У 2013 році Детройт оголосив найбільше муніципальне банкрутство в історії США.
Централія: місто, яке горить під землею
Місто Централія у штаті Пенсильванія є одним із найвідоміших міст-привидів у США. Його історія стала унікальним прикладом того, як техногенна катастрофа може повністю змінити долю цілого населеного пункту.

Централія виникла у XIX столітті як шахтарське місто. У регіоні знаходилися великі поклади антрацитового вугілля, тому більшість місцевих жителів працювала в шахтах. До середини XX століття місто мало кілька тисяч мешканців, школи, церкви, магазини та активне громадське життя.
Однак у 1962 році сталася подія, яка назавжди змінила історію міста. Під час прибирання місцевого сміттєзвалища було підпалено сміття. Вогонь перекинувся на старі шахтні тунелі та поклади вугілля під містом. Через складну систему підземних шахт пожежу не вдалося швидко загасити.
Вугілля може горіти дуже довго, оскільки під землею є доступ кисню через шахтні проходи. У результаті вогонь почав поширюватися під землею на великі відстані.
З часом з’явилися серйозні наслідки:
- з тріщин у землі почали виходити гарячі гази і дим
- температура ґрунту в деяких місцях значно підвищилася
- почали з’являтися провали землі
- у повітрі фіксували небезпечний рівень чадного газу
Одним із найбільш відомих випадків стала подія у 1981 році, коли під ногами хлопчика раптово провалився ґрунт. Під ним утворилася глибока шахтна порожнина, з якої піднімався гарячий газ. Після цього інциденту влада вирішила розпочати масштабне переселення мешканців.
У 1980-х роках уряд США виділив десятки мільйонів доларів на програму переселення. Більшість жителів залишила місто, а будинки поступово знесли, щоб люди не поверталися.

Сьогодні в Централії залишилося лише кілька мешканців. Більшість вулиць і будівель зникли, а колишні дороги заросли травою. Однією з найбільш відомих локацій стала покинута ділянка шосе, відома як Graffiti Highway, де з тріщин у асфальті іноді піднімається дим.
За оцінками геологів, підземна пожежа може тривати ще кілька сотень років, оскільки під землею залишаються великі поклади вугілля.
Історія Централії стала прикладом того, як людська діяльність і природні процеси можуть призвести до повного зникнення міста. Сьогодні це місце нагадує про екологічні ризики, пов’язані з видобутком корисних копалин.
Історії Джакарти, Кірибаті, Хасіми, Детройта та Централії демонструють, що міста не є такими незмінними, як може здаватися. Навіть великі мегаполіси або промислові центри можуть поступово втратити своє значення, населення або навіть територію.
Одні міста змінюються через клімат і підвищення рівня океану, інші — через економічні трансформації або техногенні катастрофи. Але в кожному випадку ці історії нагадують про крихкість урбаністичних просторів і про те, наскільки тісно життя міст пов’язане з природою, економікою та діяльністю людини.
Сьогодні ці місця існують по-різному: десь ще живуть люди, десь залишилися лише покинуті будівлі, а десь земля під містом продовжує змінюватися. Проте всі вони залишають важливе питання для майбутнього: якими будуть міста наступних десятиліть і чи зможуть вони адаптуватися до нових викликів світу.
Єкатєріна Іонічева
Головне фото: patrioty.org.ua





