Кенія – мандрівка з левами та масаями

Статті

Кенія – країна національних парків, дикої природи, вільних тварин та неймовірних пейзажів. Вона чарує своєю незвичністю та колоритом, дає можливість побачити та відчути щось таке, що можливе лише тут – у цьому куточку незайманої природи.


На щастя, мені довелося побувати в цій прекрасній країні і тому, я хочу поділитися своїм власним досвідом, враженням та декількома порадами.

Про аеропорт

Потрапити з України в Кенію можна літаком. Через далеку відстань переліт відбувається з пересадкою, але можливі варіанти як рейсових, так і чартерних перельотів. Радимо обирати квитки на сайті «skyscanner» – там представлені найдешевші пропозиції. Але сам переліт не такий цікавий, краще поговоримо про аеропорт. Відчуття того, що ви перебуваєте в країні з надзвичайним колоритом у вас з’явиться з першої хвилини.

Як зазвичай пасажири  долають шлях від літака до терміналу? Це або автобус, який довезе вас до будівлі, або спеціальний коридор від літака і до будівлі аеропорту. А ось в Кенії, коли Ви зійдете з трапу, то опинитеся на порожній дорозі. «І де автобус?» – запитує хтось. «Який автобус? Туди ідіть» – відповідає працівник аеропорту та помахає рукою у напрямку терміналу. І всі дружно рушать уперед. Близько ста людей злітною смугою до терміналу.

Ще хочеться згадати про check-in під час виїзду з країни. Пам’ятаю, проходив він дуже повільно, і в якийсь момент мені стало цікаво, а що ж це відбувається, от я і пішла подивитися, що там робить дівчина за стійкою реєстрації. З’ясувалося, усі записи велися на звичайному аркуші А4. В аеропорту. Записи. На аркуші… Це Кенія.

Про їжу та воду

По-перше, запам’ятайте, пити можна ЛИШЕ БУТИЛЬОВАНУ ВОДУ. Це правило взагалі обов’язкове для багатьох країн. Інакше Ви дуже ризикуєте отримати сильне харчове отруєння. І тут мова не тільки про воду з-під крану, а й про фільтровану воду. Проблема не в якості фільтрів, а в самому складу води, вона там трохи інакша, і на це треба зважати. Тому ще раз наголошуємо, пийте воду лише із герметичних пляшок. Воду з крану пити взагалі не можна в жодному разі – частіше за все це опріснена морська вода.

По-друге, їсти бажано тільки в ресторані готелю, або запаковані речі з супермаркету. Вуличні торговці їжею є, але купувати її можна хіба що тільки на свій страх та ризик. Якщо їсти лише в готелі вам не подобається, то ви можете знайти супермаркет неподалік, або купувати фрукти, але все необхідно обов’язково ретельно мити, особливо це стосується фруктів.

Стережіться мавп

Будьте обережні з бананами та мавпами. Мавп у Кенії надзвичайно багато і ходять вони, як вуличні коти у нас. Тобто – повсюди. А наглості та бешкетництва в них у рази більше, як і гострих зубів, якими тваринки можуть хапнути необачних туристів. Тут головне, по-перше, у жодному разі їх не чіпати, не намагатися погладити та взяти на руки. Ніколи не забувайте, що ці пухнастики хоча і кумедні та милі на вигляд, але все ж таки є дикими створіннями і вкусять на раз два.

По-друге, будьте обачні з фруктами, які ви несете, особливо бананами. Мавпи надзвичайно їх люблять, та не посоромляться накинутися усією зграєю і відібрати смаколики (перевірено на власному досвіді, повторювати не рекомендую). Якщо вже таке трапилося і мавпи на вас напали, кидайте їжу та тікайте в інший бік. І ще одне з приводу цих бешкетників – вони полюбляють цупити речі, тому уважно стежте за своїм майном. А то потім доведеться шукати купальник по території всього готелю (також із власного досвіду).

До речі, крадіжки треба остерігатися не тільки від мавп. Вуличних пройдисвітів теж вистачає, тому будьте уважні й обережні. Сумки краще носити через плече, а рюкзаки одягати наперед. А особливо цінні речі та документи потрібно залишати в сейфі готелю.

Сафарі в Кенії

Перше за чим їдуть в Кенію – це сафарі. Сафарі – це незабутня мандрівка африканською саванною, де на волі живуть безліч видів дикої фауни. Цей вид туризму дозволяє подивитися на різних тварин у їх природному середовищі існування.

Сафарі в Кенії дає змогу відвідати багато унікальних природних локацій. Саме в цій частині африканського континенту ви можете побачити гору Кіліманджаро, чарівні озера, льодовик та більше п’ятдесяти національних парків. Найвідоміші та найпопулярніші парки: Масаї-Мара, Цаво, Амбоселі.

Тривалість прогулянки дикою місцевістю може варіюватися від двох днів до двох тижнів, на ваш розсуд. Зупинятися можна як у готелях, так і в кемпінгах. Але якщо ви обираєте другий варіант, то слід шукати перевірених і досвідчених провідників, які організують подорож. У жодному разі не робіть це самі.

Парк Масаї-Мара, напевно, найцікавіше місце в Кенії. Він розташований на півночі країни та межує з Танзанією. На його території є і річка, і саванна, і ліс. А найбільш відомий цей парк міграцією антилоп Гну, яка відбувається з липня до жовтня. Це виглядає по-справжньому дивовижно – мільйони антилоп та зебр, яких супроводжують хижаки.

А тепер кілька правил, як вести себе на сафарі в Африці:

1. Виходити з машини можна лише у спеціально відведених для цього місцях.
2. Не можна відхилятися від прокладених маршрутів.
3. Не можна робити різких рухів та висовувати руки з машини.
4. Не можна годувати тварин та птахів.
5. Не можна кричати та голосно розмовляти, щоб не налякати тварин.
6. Не тримайте їжу в наметах, а їсти краще всередині машини – пам’ятайте, на запах можуть прийти тварини.
7. Якщо ви ночуєте в наметі, то обов’язково закривайте його.
8. Старайтесь повернутися в кемпінг до заходу сонця.

Плем’я Масаїв

Масаї – напівкочовий народ, який проживає на півдні Кенії та півночі Танзанії. Вони чи не єдині, хто спромігся повністю зберегти свої традиції та обряди, включаючи навіть найбільш екзотичні. Не зважаючи на стрімкий розвиток цивілізації та те, що більшість споконвічних територій їх кочування перебувають зараз під охороною національних парків, вони майже повністю зберегли свій традиційний спосіб життя.

Масаї живуть невеликими поселеннями – три-п’ять сімей. Вони розміщують свої домівки колом і будують їх з гілок та коров’ячого гною, при цьому ці будівлі мають дуже низьку стелю, хоча самі масаї досить високі, рідко коли можна зустріти когось нижче 170 сантиметрів. А коли потрібно переходити на інше місце, вони просто розбивають стіни, збирають жердини та, закинувши їх собі на спини, йдуть шукати нове місце для житла.

Характерною є і мода масаїв. Сьогодні вони рідко носять шкури тварин, надаючи перевагу шуку – яскраво червоній туніці із тканини. Також вони надягають багато прикрас із бісеру: диски на шию, браслети на руки на тоги, а також сережки. І роблять це як жінки, так і чоловіки. Суто жіночою процедурою є видалення декількох нижніх зубів. Популярним серед представниць прекрасної статі є гоління голови.

Прямуючи до масаїв візьміть з собою солодощі, тутешні діти їх дуже полюбляють, але бачать, на жаль, дуже рідко. І ще, не варто фотографувати людей цього племені без їх дозволу, вони вважають, що це забере їх життєву силу, і тому можуть бути дуже незадоволені такою фотосесією. Але вони чудово розуміють цінність грошей і за них готові станцювати народні танці, заспівати і навіть дозволити себе сфотографувати.

(Фото автора)
Луїза Чекурда